Запитання і завдання

1. Що таке аргументи?

2. До якого різновиду суперечки належать передвиборчі дебати?

3. Чим дискусія відрізняється від полеміки?

4. Які засоби суперечки належать до некоректних?

Завдання 1. Обґрунтувати тези, підшукавши відповідні аргументи та вид міркування

• Журналіст повинен володіти навичками роботи на ПК;

• Полтавщина багата на видатних людей;

• Вищу освіту України необхідно модернізувати;

• Україна має зробити європейський вибір;

• Необхідно розвивати місцеве самоуправління.

Завдання 2. З’ясувати, чи правильні ці доведення

• Старість мудріша від юності, отже, слід раціонально керуватися поглядами предків;

• Ніч завжди передує дню, отже, ніч є причиною дня.

• У книзі ціниться або її зміст, або форма викладу. В науковій книзі ціниться зміст. Таким чином, у науковій книзі не ціниться форма викладу.

Тема 4. Критерії логічного аналізу тексту

З точки зору логіки текст є системою висловлювань, які повинні відповідати вимогам істинності і правильності. Поняття істинності характеризує думки, передусім судження, а поняття правильності – зв’язки між думками у формі міркувань.

Міркування – зіставлення думок, пов’язування їх задля відповідних висновків.

Правильне міркування – міркування, в якому одні думки (висновки) з необхідністю випливають з інших думок (засновків).

Типовий текст складається, як правило, з трьох частин: вступу (розділу, де формулюється теза), основної частини (розділу, де наводяться аргументи) та підсумків (розділу, де наводяться висновки). Як бачимо, текст має структуру логічного умовиводу. Отже, він повинен підпорядковуватись логічним законам і правилам.

Освоєння сучасної логічної науки передбачає ознайомлення з такими аспектами мови, як семантика, синтаксис, прагматика.

Існує певний зв’язок між логікою і правописом. Логіка – це наука про закони і форми правильного мислення. Правопис розглядає закони і форми правильного написання. Основними задачами правопису є врегулювання написань, уникнення можливості варіантів написань, скорочення кількості винятків із правил, тобто вироблення єдиних норм письма.

Розглянемо декілька прикладів, які показують єдність логіки та правопису. Найголовніші правила пунктуації співпадають із логікою висловлювань. Наприклад, пунктуаційними знаками (комою, комою з крапкою та ін.) відокремлюються одне від одного прості речення, що входять до складного. Але у логіці висловлювань прості судження, що входять до складу складного судження, теж відокремлюються знаками логічних сполучників.

Досить часто правила правопису формулюються як умовно-категоричні силогізми. Наприклад: “Коли перша частина складного слова прикметник, то сполучний звук буде о”. Вибір варіанта написання є побудовою висновку з умовно-категоричного умовиводу (правило правопису завдає своєрідний логічний алгоритм).

Правильне мислення характеризується чіткою визначеністю, послідовністю, несуперечністю та доказовістю.

Логічна чіткість, у першу чергу, пов’язана з дотриманням закону тотожності. Для того, щоб текст був логічно чітким, треба знати відповідну сферу об’єктивної дійсності, про яку йдеться у ньому; вміло користуватися синонімами й омонімами; використовувати найновішу наукову термінологію; не вдаватися до полеміки, попередньо не визначивши тезу доведення і основних понять, якими доводиться оперувати.

Обумовленість переходів у тексті передбачає дотримання причинно-наслідкових зв’язків між фрагментами тексту різних рівнів (від речення до глави). Попередній фрагмент повинен продукувати наступний.

Логічна послідовність викладу пов’язана з обумовленістю переходів і теж має велике значення. Вона сприяє адекватному сприйняттю інформації, викликає в читача довіру до змісту тексту.

Доказовість викладу ґрунтується на логічному законі достатньої підстави, який не лише дозволяє, а й змушує людину сумніватися в істинності пропонованих ним думок. Згідно з цим законом, достовірними можна вважати лише обґрунтовані, доведені думки, істинність яких встановлена.

Про необхідність доказового мислення свідчить практика. У наш час доказовість мислення набуває якісно нового значення. Це пояснюється потребою викорінення виробленої впродовж десятиліть звички вірити “на слово” так званим класикам, поширенням різноманітних марновірств. Особливо важлива доказовість у журналістиці. Матеріал статті повинен містити тільки перевірені дані, аргументи необхідно підбирати максимально доказові.

Побудова художньо-публіцистичного тексту основана на 7 постулатах:

• текст повинен містить компоненти, які належать до інформативного та репродуктивного регістрів. Під компонентами репродуктивного регістру маються на увазі повідомлення про події та стан одиничних об’єктів, що спостерігаються у момент їх безпосереднього стеження.

• текст повинен містить повідомлення не про одне, о про декілька подій.

• події, що описуються у тексті, мають бути пов’язані між собою.

• текст повинен містить нетривіальну інформацію, яка відповідає інформаційним інтересам читачів.

• якщо текст містить узагальнення, то вони повинні бути логічно обґрунтовані змістом даного тексту.

• у тексті не повинно бути деталей, які не мають ніякого відношення до основного змісту.

• у тексті не має бути опущення суттєвої для змісту інформації.