- •Розділ 1. Аналіз тексту щодо розкриття теми
- •Запитання і завдання
- •Кіссінджер: шанс на створення нового світового порядку
- •Нафтопереробними готуються до реконструкції
- •Вагони метро: вчора – мрія, сьогодні – реальність
- •Хмельницька міська “Просвіта” видала двадцяту книжку
- •Влада допоможе людям
- •Прогнозують збільшення жертв работоргівлі
- •Мета – вирішити світові енергетичні проблеми
- •Сміття може стати джерелом тепла і світла
- •Японці вивели неотруйну рибу фугу
- •У Києві пройшов чемпіонат з рибної ловлі серед інвалідів
- •Чи буде в нас американський міст?
- •Підприємців Рівного вчили вести бізнес
- •До Києва з Нью-Йорка доставлено колекцію творів мистецтва, передану донькою Гетьмана Скоропадського
- •Короткотермінові гранти
- •Оформлення сторінки
- •Опішня – культурний осередок Полтавщини
- •Методи фактологічного аналізу
- •Запитання і завдання
- •Зробімо нашу державу українською
- •Вітер з Марселя. Відкрито виставку Юрка Салиги “Марсель і марсельці”
- •Презентація збірника про Марію Примаченко
- •Свято бруду та напоїв
- •Луцький аеропорт вже не має переваг над Івано-Франківським
- •На Волині була спроба “прихватизувати” Оконські джерела
- •Вечеря у американського Посла
- •Долар на міжбанку трохи додав
- •Депутати знову ділитимуть “грипозний” мільярд
- •Гендиректора Дніпропетровського метзаводу оголосили у розшук
- •Імпорт авто в Україну зменшився в 6 разів
- •Тема 1. Основні форми абстрактного мислення
- •1.1. Поняття. Логічні операції з поняттями.
- •Запитання і завдання
- •1. 2. Складання плану та створення типологічної класифікації
- •Запитання і завдання
- •1.3. Судження як форма абстрактного мислення
- •Запитання і завдання
- •1.4. Умовивід як форма абстрактного мислення
- •Запитання і завдання
- •Тема 2. Основні закони логіки
- •Запитання і завдання
- •Тема 3. Побудова аргументації
- •Запитання і завдання
- •Завдання 2. З’ясувати, чи правильні ці доведення
- •Тема 4. Критерії логічного аналізу тексту
- •Запитання і завдання
- •Оголошення
- •Тема 5. Типові логічні помилки у тексті
- •Запитання і завдання
- •Розділ 4. Робота редактора над заголовками
- •Запитання і завдання
- •Розділ 5. Аналіз використання термінів
- •Тема 1. Основні напрямки термінознавства
- •Запитання і завдання
- •Тема 2. Місце терміну в лексичному складі української мови
- •Запитання і завдання
- •Тема 3. Шляхи формування термінологічної системи
- •Понад 70 відсотків термінів у різних терміносистемах – це словосполучення: земельна рента, гостре шлункове захворювання.
- •Запитання і завдання
- •Тема 4. Історія формування української термінологічної системи
- •Запитання і завдання
- •Тема 5. Інтернаціональні морфеми
- •Запитання і завдання
- •Тема 6. Терміни у тексті
- •Запитання і завдання
- •Тема 7. Термін у словнику
- •Запитання і завдання
- •2. Адстрат (термін н. Бартолі) – сукупність рис мовної системи, які з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів.
- •Тема 8. Робота редактора над текстом, що містить терміни
- •Запитання і завдання
- •Завдання 6. Написати текст із 10-12 речень з уживанням поданих термінів
- •Газета, газетне видання, рекламне видання, аркушеве видання, журнальне видання, плакат.
- •Завдання 7. Визначити тип тексту. Проаналізувати тексти у аспекті доречності вживання спеціальної термінології. Внести, якщо потрібно, правки
- •Розділ 6. Редагування стилю
- •Запитання і завдання
- •Розділ 7. Редагування мови
- •Тема 1. Норми сучасної української мови
- •Запитання і завдання
- •Тема 2. Особливості роботи редактора над мовою навчальної та наукової літератури
- •Запитання і завдання
- •Рекомендована література Навчальні видання
- •Іваницький р. В, Кияк т. Р. П’ятимовний тлумачний словник з інформатики. – к., 1995.
- •Алгоритм аналізу газетно-журнальної публікації
- •Загальна схема редакторського аналізу матеріалу
Тема 3. Побудова аргументації
Аргументація існує у двох формах: доведення та спростування.
Доведення – це обґрунтування істинності одного положення з допомогою інших шляхом побудови відповідного міркування.
Спростування – обґрунтування хибності тези або невідповідності правилам доведення.
У структурі доведення розрізняють тезу (положення, що обґрунтовується), аргументи (положення, за допомогою якого обґрунтовується теза) та демонстрацію (форма логічного зв’язку між тезою та аргументами).
Залежно від способу встановлення істинності тези розрізняють пряме і непряме доведення.
Пряме доведення – доведення, в якому з аргументів, пов’язаних за певною мірою міркування, безпосередньо випливає висновок, який повністю збігається з проголошеною тезою.
Непряме доведення – доведення, в якому істинність тези обґрунтовується шляхом встановлення хибності антитези.
Правила доведення.
-
Тезою може бути лише те положення, яке справді потребує обґрунтування за даних конкретних умов.
-
Теза повинна бути чітко визначеним і адекватно сформульованим судженням (чи системою суджень).
-
Теза повинна залишатися незмінною, тотожною самій собі впродовж усього доведення.
-
Теза не повинна містити в собі логічну суперечність.
Правила і типові помилки стосовно аргументів.
-
Аргументи мають бути істинними. Причому їх істинність повинна бути встановленою.
-
Аргументи повинні бути судженнями, істинність яких встановлена незалежно від тези.
-
Аргументи повинні бути достатньою підставою для тези.
Суперечка – будь-яке зіткнення несумісних думок, під час якого кожна сторона відстоює свою правоту.
За метою розрізняють такі види суперечок:
-
Суперечка заради істини;
-
Суперечка заради переконання;
-
Суперечка заради перемоги;
-
Суперечка заради самої суперечки.
Залежно від форми проведення суперечок та засобів, які в них використовуються, останні поділяються на дискусію, полеміку, дебати тощо.
Дискусія (від лат. – discussio – дослідження, розгляд) – публічна суперечка, яка ведеться компетентними людьми на зборах, симпозіумах, конференціях, у пресі, на семінарських заняттях і ставить за мету розв’язання певної проблеми чи принаймні виявлення шляхів її розв’язання і зближення позицій учасників цієї суперечки.
Полеміка (від грецьк. polemikos – войовничий, ворожий) – один з найпоширеніших різновидів публічної суперечки, для якої характерні протистояння, конфронтація, протиборство сторін; форма протиставлення принципово різних думок, ідей, точок зору.
Крім дискусії та полеміки існують й інші види суперечки, зокрема диспут і дебати.
Диспут (від лат. disputar – міркувати) – усна публічна суперечка, що виявляється в обговоренні наукового чи суспільно важливого питання із залученням широкого кола фахівців і зацікавлених осіб.
Дебати (від фр. debat – суперечка) – суперечка, що виявляється у формі обміну думками з приводу тих чи інших теоретичних положень, подій тощо.
Дебати виникають при обговоренні доповідей і виступів на зборах, засіданнях, конференціях.
У логіці, як і в етиці, засуджується принцип “цілі виправдовують засоби”. Не можна бути нерозбірливим у засобах ведення суперечки, ставити над усе перемогу в ній, нехтуючи законами логіки та нормами моралі. Тому ці засоби поділяють на “дозволені” та “недозволені”, або на конкретні й неконкретні.
Конкретним засобом суперечки є використання аргументів опонента, зокрема наведених ним фактів, для спростування його точки зору чи захисту своєї тези.
Ефективними засобами є виведення раптових, несподіваних для опонента висновків з його тези чи аргументів, які ставлять його в безвихідь або принаймні дезорганізують, змушують розгубитися.
До некоректних засобів суперечки відносять такі три групи хитрощів: хитрощі стосовно тези, хитрощі стосовно аргументів і хитрощі стосовно демонстрацій.
З’ясувавши сутність та основні види полеміки, можна зробити відповідні висновки. Насамперед зазначимо, що не варто сперечатися без особливої на те потреби. Якщо немає важливої й чітко сформульованої мети, вести суперечку нераціонально.
Необхідною умовою ефективного ведення суперечки є чітке визначення її предмета і узгодження точок зору учасників стосовно цього предмета.
У процесі суперечки не можна втрачати її предмет (і дозволяти опоненту відволікатися від обраної теми).
Ідеальним видом є суперечка заради істини, і наука рекомендує саме таку форму спілкування і пізнання. Не можна в ході суперечки змінювати зміст і обсяг понять, якими оперують (цим самим порушуючи закон тотожності). У іншому разі ви ніколи не зможете ефективно провести суперечку, порозумітися з опонентом, встановити істину.
Важливою передумовою успішного ведення суперечки є наявність аргументів. Причому сила аргументів полягає не в їх кількості, а в переконливості.
Найпереконливіші аргументи слід приберігати для слушної ситуації, коли можна завдати вирішального удару по тезі супротивника.
Аргументами можуть бути лише істинні, достовірні положення, з яких з необхідністю випливає істинність тези.