Гендиректора Дніпропетровського метзаводу оголосили у розшук

Слідчий відділ податкової міліції Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області оголосив генерального директора ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” Юрія Дев’яткіна в розшук.

Про це повідомило джерело в ДПА Дніпропетровської області, відповідне розпорядження було видане 26 листопада, повідомляє агентство “УНІАН”.

За даними джерела в ДПАУ, відносно Дев’яткіна було порушено кримінальну справу за фактом спроби заволодіння державними коштами, за допомогою підроблених документів.

Як відзначив співрозмовник агентства, в ході досудового слідства, Дев’яткін неодноразово ігнорував виклики слідчого для проведення слідчих дій.

Джерело в ДПАУ також уточнило, що у зв’язку з тим, що в даний час встановити місце знаходження Дев’яткіна слідчим органам не вдалося, його було оголошено в розшук.

Як повідомлялося, управління податкової міліції ДПАУ в Дніпропетровській області порушило кримінальну справу за фактом ухилення ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” від сплати податків в сумі 15 млн. грн.

За інформацією ДПАУ, ухилення від сплати податків пов`язане з операціями щодо відшкодування підприємству ПДВ.

Кримінальна справа порушена за ст. 212 (ухилення від сплати податків в особливо крупних розмірах) і ст. 366 (службова фальсифікація) Кримінального кодексу України. Ведеться слідство.

Імпорт авто в Україну зменшився в 6 разів

Імпорт автотранспортних засобів в Україну в січні-вересні 2009 року скоротився в шість разів у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, до 64,825 тис. од. Про це повідомила прес-служба асоціації автовиробників України “Укравтопром”, передає агентство “Інтерфакс-Україна”.

При цьому найбільше падіння імпорту зафіксовано в сегменті легкових автомобілів – як повідомлялося, їх імпорт скоротився в 6,6 рази – до 45,6 тис. од.

За дев’ять місяців, крім легкових, в країну імпортовано 18,35 тис. вантажних автомобілів і 690 автобусів, а також 192 од. спецтехніки.

У той же час, за даними асоціації, обсяг експорту автотранспортних засобів з України склав 15,698 тис. од. – майже вчетверо менше, ніж за січень-вересень 2008.

При цьому на частку легкових автомобілів припало близько 93% загального експорту (14,57 тис. од.), вантажних – 5% (716 од.), автобусів – менше 1% (135 од.), спецтехніки – близько 1,8% (277 од.).

В асоціації відзначають, що в грошовому виразі імпорт автотехніки перевищив експорт в 5,2 рази. Як результат, сальдо торговельного балансу в частині експортно-імпортних операцій автотранспортних засобів за дев’ять місяців склало “мінус” 783,23 млн. дол.

Розділ 3. Редагування тексту щодо дотримання логічних норм

Тема 1. Основні форми абстрактного мислення

1.1. Поняття. Логічні операції з поняттями.

Поняття – форма мислення, яка відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках. Поняття відрізняється від уявлення тим, що відображає множину предметів, тоді як уявлення – лише один предмет. Часто поняття називають абстрактними, а уявлення конкретними. Зміст уявлень має індивідуальний, суб’єктивний відтінок, а з понять вилучається усе суб’єктивне.

Матеріальною оболонкою поняття є слово (наприклад, “спека”), словосполучення (наприклад, “літня спека”) або називне речення (наприклад, “Літня спека.”).

Найбільш важливими операціями над поняттями є поділ понять та визначення понять.

Поділ поняття – логічна операція, за допомогою якої розкривається обсяг родового поняття через перелік його видів або елементів. Поділ понять є необхідною умовою пізнання, завдяки йому впорядковується поняттєвий апарат науки, а відповідно осягається й об’єктивна упорядкованість предметного світу. Жодна наука не може обійтися без поділу. Причому деякі поділи становлять наукові відкриття (наприклад, періодична таблиця Менделєєва).

Основні правила поділу:

• Співмірність поділу. Обсяг поняття, що поділялося, має дорівнювати сумі обсягів понять, що утворилися у результаті поділу.

Наприклад:

Газетні видання поділяються на щоденні та щотижневі.

Цей поділ неправильний, оскільки існують інші види газетних видань за періодичністю.

• Поділ має бути послідовним.

Наприклад:

Видання поділяються на неперіодичні, газетні і журнальні.

Цей поділ неправильний, оскільки пропущено ступінь поділу (“неперіодичні”).

• Поділ має здійснюватися за однією ознакою.

Наприклад:

Книжки поділяються на художні та нецікаві.

Цей поділ неправильний, оскільки відбувається за різними ознаками.

Визначення – логічна операція, за допомогою якої розкривається зміст поняття, тобто робиться перелік ознак, які в ньому мисляться, або з’ясовується значення певного терміну. Визначення дає можливість відрізняти мислимі в понятті предмети від усіх інших. Сукупність визначень складає терміно-поняттєвий апарат будь-якої науки. Без визначень неможливе спілкування людей. Визначенню понять присвячені численні наукові дослідження та цілий розділ літератури – довідкова (будь-який словник або енциклопедія – це збірка визначень). Велику роль визначення понять грають у навчальному процесі. Викладачі усіх дисциплін постійно перевіряють наявність знань, звертаючись до учнів з запитаннями: “Що таке (наприклад) дидактика?” або “Що називається (скажімо) гіперболою?”. Відповіді на ці запитання є визначеннями.

Основні правила визначення:

• Співмірність визначення. Обсяг поняття, що визначається, має дорівнювати його визначенню.

• Визначення не повинно містити “замкнене коло”, тобто не можна визначати щось через те саме.

• Визначення не має бути метафоричним.

Обмеження – логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з широким обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) шляхом додавання ознак, тобто обмеження є переходом від роду до виду.

Наприклад, обмеженням поняття “журнал” є поняття “жіночий журнал” (додаємо ознаку “жіночий”).

Межею обмеження є одиничне поняття. Для нашого випадку це, наприклад, – “журнал “Наталі” №3 за 2002 рік, придбаний мною”.

Узагальнення – логічна операція, в результаті якої відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з ширшим обсягом (родового) шляхом вилучення видових ознак.

Наприклад, узагальненням поняття “журнал” є поняття “періодичне видання”. Межею узагальнення є гранично широкі поняття, які називають категоріями.

Назва тексту має безпосереднє відношення до логічних операцій обмеження та узагальнення. Вона часто утворюється завдяки операціям обмеження та узагальнення змісту тексту. Наприклад, узагальнюючою є назва навчального посібника “Логіка”, оскільки поняття “логіка” є родовим до усіх тем книги. А назва інтерв’ю з поетесою Юнною Моріц “Я не займаюсь виробленням вражень” належить до обмежуючих назв, оскільки ця думка письменниці – тільки одна з численних тем інтерв’ю.

Операції обмеження і узагальнення, які здійснюються на основі родо-видових відносин, не можна плутати з відносинами загальне – частина.