18.4. Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога

Розглядаючи виховання як широкий соціальний процес та його залежність від особливостей суспільних умов життя і діяльності вихованця, А.С. Макаренко разом з тим надавав великого значення спеціально організованим виховним впливам та ролі організатора цих впливів – педагога. Соціальний характер виховання і соціальна сутність особистості людини виявляються у вихованні, що «… у тому і полягає, що найбільш доросле покоління передає свій досвід, свою пристрасть, свої переконання молодшому поколінню. Саме у цьому і полягає активна роль педагогів…» [т.7, с. 38]. А отже, педагогічна діяльність є діяльність організаторська. Вона забезпечує активну діяльність вихованця, спрямовану на привласнення суспільно - історичного досвіду людства.

Складність процесів навчання та виховання молоді вимагає досить складної діяльності. Структура педагогічної діяльності надзвичайно складна. Про це свідчать велика кількість підходів до її аналізу та відсутність єдиної точки зору. Ми вважаємо, що найбільш повно відображає сутність структури педагогічної діяльності підхід А.І. Щербакова. Він розглядає педагогічну діяльність як низку взаємопов’язаних функцій. Це такі функції:

1. Інформаційна. Вона передбачає інформування учнів чи вихованців відповідно до змісту навчання. Ця функція передбачає наявність глибоких і активних знань предмета викладання, володіння мовою, уміння використання технічних засобів навчання, уміння вибирати методи навчання відповідно до завдань уроку, його змісту, уміння одержувати зворотну інформацію не тільки про результат, але й про сам процес засвоєння знань та розумового розвитку учнів.

2. Розвивальна. Педагогічна діяльність має забезпечити психічний розвиток вихованців відповідно до завдань, що ставить суспільство перед закладами освіти і виховання. Вона забезпечує управління кожним конкретним видом пізнавальної діяльності учнів, створення навчальних ситуацій, що активізують різноманітні аспекти діяльності.

3. Орієнтаційна. Саме ця функція забезпечує виконання виховної роботи, формування у вихованців суспільно - цінного та високоморального ставлення до природи, суспільства, інших людей, праці та до речей.

4. Мобілізаційна функція передбачає управління процесом практичного використання теоретичних знань учнів, реалізацію принципів єдності теорії і практики, зв’язку навчання з життям.

5. Конструктивна. Успішність навчально - виховного процесу суттєво залежить від уміння педагога відбирати фактичний матеріал науки відповідно до метою і завданнями навчання і виховання, уміння самостійно створювати дидактичний матеріал для навчання та перевірки рівня засвоєння знань, умінь та навичок учнями.

6. Організаторська. Ця функція є провідною у системі функцій педагогічної діяльності. Систематичне спілкування педагога з вихованцями, батьками передбачає уміння і навички організації різноманітних форм навчальної та виховної роботи, уміння планувати педагогічну діяльність.

7. Дослідницька. Педагогічна діяльність, як діяльність творча, передбачає володіння педагогом науковими методами пізнання та дослідження педагогічних процесів та явищ. Сюди належать уміння обґрунтовувати і правильно формулювати гіпотези, спостерігати педагогічні процеси і явища, нотувати та рецензувати педагогічні твори, успішно оволодівати та впроваджувати у практику передовий педагогічний досвід.

Аналіз структури педагогічної діяльності дозволяє стверджувати нерозривний зв'язок діяльності педагога і діяльності вихованця, їх єдність і взаємообумовленість. Насправді у будь - якій ситуації навчання чи виховання має місце спільна діяльність педагога та вихованця. Чим багатоманітніша, ретельно організована і перевірена досвідом діяльність педагога, тим багатоманітніша і ефективніша діяльність вихованця.

Педагогічна діяльність ставить високі вимоги до особистості педагога. За специфікою своєї діяльності педагог знаходиться у перших лавах прогресу людства. Провідна роль належить таким якостям, як моральність та цілеспрямованість. Саме вони забезпечують успішність діяльності педагога.

Ф.Н. Гоноболін до якостей педагога відносить покли­кання як прагнення займатися навчанням та вихованням дітей. Воно виявляється ще у роки навчання у школі і може бути мотивом обрання педагогічної діяльності. Для доброго педагога властиві такі якості, як любов до своєї справи, спроможність розуміти дітей та мотиви їх поведінки, уміння бачити здібності дітей, володіти дитячим колективом.

Ні в одній діяльності особистість людини, її характер, переконання, моральна поведінка, ставлення до людей і справи не мають такого значення, як у педагогічній. Навіть зовнішній вигляд впливає на успішність діяльності педагога. А звідси висновок, що людям з низьким рівнем моральності не можна займатися педагогічною діяльністю.

А.І. Щербаков виділив такі якості особистості педагога:

- дидактичні – пов’язані з успішністю формування знань, умінь, навичок;

- перцептивні – сприймання і розуміння особистості вихованця, спроможність бачити краще майбутнє дітей;

- експресивні – зовнішнє вираження почуттів, станів, переконань, знань через різні форми міміки та мови;

- комунікативні – спроможність до правильної взаємодії з вихованцями, встановлювати цю взаємодію, спілкуватись у формальних та неформальних ситуаціях;

- організаторські – необхідні для організації діяльності вихованців та діяльності колективу.

Надзвичайно важливою якістю педагога є педагогічний такт. Це професійна якість, пов’язана з психолого -педагогічною особливістю поведінки педагога у взаємовідносинах з вихованцями. Вона має відповідати цілям і завданням виховання. Педагогічний такт виявляється у творчій, педагогічно обґрунтовані вибірковості, ініціативності, доцільності дій, володінні собою, витримці, вимогливому та довірливому ставленні до дітей.

Педагогічний такт – це дотик педагога до внутрішнього світу вихованця, щирість взаємовідносин, що ґрунтується на умінні зрозуміти вихованця, зрозуміти його внутрішній світ, зробити певні педагогічні дії, передбачати відповідні реакції. Здійснюючи ті чи інші впливи на вихованців, педагогічний такт передбачає дотримання почуття міри, міри педагогічної доцільності і ефективності вчинків педагога, його слів, засобів спілкування з вихованцями.

Запитання для самоконтролю

1. Що вивчає педагогічна психологія ?

2. Що є головним результатом навчальної діяльності ?

3. З чим пов’язане научіння ?

4. Що називають учінням ?

5. Які рівні психічного розвитку виділив Л.С. Виготський ?

6. Що називається навичками ?

7. Яких видів діяльності потребує формування понять?

8. Як виховання розуміла Л.І. Божович ?

9. Як А.С. Макаренко розглядав колектив ?

10. Поясніть суперечність колективного виховання та індивідуального підходу.

11. Назвіть головні умови успішного виховання.

12. У чому полягає соціальний характер виховання?

13. Які функції виділяє А.І. Щербаков у педагогічній діяльності ?

14. Назвіть якості педагога за А.І. Щербаковим.

15. Дайте характеристику педагогічного такту.

Практичне заняття

Педагогічна психологія

1. Сутність та завдання педагогічної психології.

2. Розділи педагогічної психології. Психологія навчальної діяльності та навчання.

3. Формування навичок.

4. Традиційна система формування понять.

5. Виховання як цілеспрямоване керівництво процесом формування особистості.

6. Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога.

Зразок тесту для контролю знань

1. Педагогічна психологія вивчає :

   1. навчання, виховання, педагогічну діяльність;

   2. навчання, методи та форми діяльності учителя;

   3. виховний вплив педагога на вихованців;

   4. соціальне замовлення щодо освіти;

   5. технічне забезпечення закладів освіти.

2. Що є прямим продуктом у навчальній діяльності:

1. методи та форми діяльності;

2. аналіз власної діяльності;

3. формування навичок та вмінь;

4. розвиток типів діяльності;

5. запам’ятовування наукових понять?

3. Що таке мета діяльності:

1. бажане набуття благ;

2. вдосконалення власної діяльності;

3. оволодіння новими видами діяльності;

4. психічний розвиток суб’єкта діяльності;

5. ідеальний образ майбутнього результату?

4. Система психічних моделей, що відображає суттєві ознаки предметів і явищ об’єктивної діяльності, а також наукові закони, що їх визначають називають :

1. законом;

2. поняттям;

3. переносом;

4. операцією;

5. дією.

5. А.І. Щербаков виділив такі функції педагогічної діяльності:

1. інформаційну;

2. розвивальну;

3. орієнтаційну;

4. мобілізаційну;

5. конструктивну.

Список літератури

1. Возрастная и педагогическая психология /под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1979. – 288 с.

2. Гончарук П.А. Психологія навчання – К.: Вища школа, 1985. – 144 с.

3. Давыдов В.В. Проблемы развивающегося обучения. – М.: Педагогика, 1986. – 240с.

4. Кудояр Л.М. Психологічні погляди А.С. Макаренка: Виховання. Педагогічна діяльність. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 318с.

5. Формирование мотивации учения/ А.К. Маркова и др. – М.: Просвещение, 1990. – 192с.

6. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника. – М.: Педагогика, 1989. – 224с.

7. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. – М.: Просвещение, 1987. – 208с.

8. Психологічна наука, вчитель, учень /за ред. В.І. Войтка. – К.: Радянська школа. 1979. – 182с.

9. Психолого - педагогические аспекты ученого процесса в школе /под ред. С.Д. Максименко. – К.: Рад.школа, 1983. – 176с.

10. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников. – М.: Просвещение, 1988. – 176с.

ЗМІСТ

1.	Психологія як наука	с.
1.1.	Предмет психології……………………………….	4
1.2.	Нарис історії розвитку психології у стародавні часи та середньовіччі……………………………..	6
1.3.	Психологія нового часу. Основні підходи до вивчення психіки людини……………………….	11
1.4.	Методи психологічних досліджень……………..	16
2.	Біологічне підґрунтя психіки
2.1.	Поняття про нервову систему…………………...	23
2.2.	Асиметрія півкуль головного мозку…………….	28
2.3.	Біологічне підґрунтя соціальної поведінки…….	29
3.	Особистість у психології
3.1.	Соціально - історична сутність особистості людини……………………………………………	34
3.2.	Структура особистості людини…………………	38
3.3.	Розвиток особистості. Періодизація психічного розвитку…………………………………………..	42
3.4.	Основні підходи до типології особистості людини……………………………………………	48
4.	Теорії особистості у психології
4.1.	Особистість як багатовимірна система………….	59
4.2.	Біхевіоральний підхід до вивчення особистості. Біхевіоризм та необіхевіоризм. Оперантний біхевіоризм Б. Скінера……………………………	61
4.3.	Психодинамічна теорія особистості З. Фрейда (Фрейдизм)………………………………………...	66
4.4.	Аналітична психологія К.Г. Юнга……………….	71
4.5.	Індивідуальна психологія А. Адлера……………	73
4.6.	Гуманістична психологія…………………………	75
4.7.	Трансперсональна психологія Станіслава Грофа	78
5.	Інтелект
5.1.	Сутність та теорії інтелекту……………………...	83
5.2.	Динаміка та фактори, що обумовлюють інтелект	86
5.3.	Вимірювання інтелекту…………………………..	87
6.	Когнітивна сфера людини
6.1.	Поняття про відчуття……………………………..	89
6.2.	Поняття про сприймання…………………………	91
6.3.	Пам'ять……………………………………………..	93
6.4.	Мислення………………………………………….	97
6.5.	Уява………………………………………………..	100
6.6.	Увага……………………………………………….	103
7.	Здібності та творчість
7.1.	Характеристика здібностей, обдарованості, таланту та геніальності…………………………..	111
7.2.	Творчість людини…………………………………	119
7.3.	Особистість творчої людини і її життя…………	121
8.	Емоції і почуття
8.1.	Поняття про емоції і почуття……………………..	126
8.2.	Форми переживання емоцій і почуттів…………..	128
8.3.	Вищі почуття………………………………………	131
9.	Вол я
9.1.	Поняття про волю…………………………………	133
9.2.	Основні якості волі………………………………..	134
9.3.	Безвілля, його причини і переборення…………..	136
10.	Темперамент та характер
10.1.	Сутність та теорії темпераменту…………………	140
10.2.	Характеристика типів темпераменту……………	143
10.3.	Темперамент та діяльність людини……………...	147
10.4.	Поняття про характер…………………………….	149
10.5.	Структура характеру……………………………...	151
10.6.	Підходи до типології характерів…………………	153
10.7.	Взаємовідношення характеру і темпераменту…	155
11.	Група та особистість
11.1.	Мала група – поняття та формування…………...	158
11.2.	Взаємодія індивіда та малої групи………………	160
11.3.	Міжгрупові відносини……………………………	164
11.4.	Агресія та альтруїзм як психологічні феномени..	166
12.	Свідомість та самосвідомість
12.1.	Поняття про свідомість…………………………...	177
12.2.	Стани свідомості………………………………….	179
12.3.	Неусвідомлені психічні явища…………………..	182
12.4.	Самосвідомість……………………………………	184
13.	Спілкування
13.1.	Поняття, аспекти, функції та стратегії спілкування………………………………………..	190
13.2.	Спілкування як комунікація……………………...	193
13.3.	Спілкування як взаємодія………………………..	198
13.4.	Психологічний захист у процесі спілкування….	200
	Частина ІІ
14.	Психічне здоров’я
14.1.	Підходи до визначення психічного здоров’я……	216
14.2.	Критерії психічного здоров’я……………………	221
14.3.	Психотерапія……………………………………..	226
15.	Психічний розвиток людини
15.1.	Фактори психічного розвитку. Індивідуальні особливості розвитку……………………………..	232
15.2.	Соціальна ситуація, рушійні сили та показники психічного розвитку……………………………..	237
15.3.	Психічний розвиток людини у дитячому віці….	240
15.4.	Психічний розвиток у підлітковому віці………	254
15.5.	Психічний розвиток у період ранньої юності….	259
16.	Юридична психологія
16.1.	Предмет та завдання юридичної психології……	266
16.2.	Кримінальна психологія…………………………	268
16.3.	Професійна спрямованість юриста……………..	272
17.	Психологія мас
17.1.	Маси і особистість………………………………...	279
17.2.	Загальні механізми масової психології………….	285
17.3.	Суб’єкти масових проявів………………………..	287
17.4.	Форми масової поведінки………………………..	293
17.5.	Руйнування маси………………………………….	298
18.	Педагогічна психологія
18.1.	Педагогічна психологія як наука………………...	302
18.2.	Психологія навчання……………………………...	305
18.3.	Психологія виховання……………………………	313
18.4.	Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога…………………………….	320

Навчальне видання

Іванова Тетяна Володимирівна

Кривопишина Олена Анатоліївна

Сахно Парасковія Іванівна та ін.