
- •Психологія
- •Від редактора
- •1. Психологія як наука
- •1.1. Предмет психології
- •1.2. Нарис історії розвитку психології у стародавні часи та у середньовіччі
- •1.3. Психологія нового часу. Основні підходи до вивчення психіки людини
- •1.4. Методи психологічних досліджень
- •2. Біологічне підґрунтя психіки
- •2.1 Поняття про нервову систему.
- •2.2 Асиметрія півкуль головного мозку.
- •2.3 Біологічне підґрунтя соціальної поведінки.
- •2.1. Поняття про нервову систему
- •2.2. Асиметрія півкуль головного мозку
- •2.3. Біологічне підґрунтя соціальної поведінки
- •3. Особистість у психології
- •3.1. Соціально - історична сутність особистості людини
- •3.2. Структура особистості людини
- •3.3. Розвиток особистості. Періодизація психічного розвитку
- •3.4. Основні підходи до типології особистості людини
- •4. Теорії особистості у психології
- •4.1 Особистість як багатовимірна система
- •4.2 Біхевіоральний підхід до вивчення особистості. Біхевіоризм та необіхевіоризм. Оперантний біхевіоризм б. Скінера
- •4.3. Психодинамічна теорія особистості з. Фрейда (фрейдизм)
- •4.4. Аналітична психологія к.Г. Юнга
- •4.5 Індивідуальна психологія а. Адлера
- •4.6. Гуманістична психологія
- •4.7. Трансперсональна психологія Станіслава Грофа
- •Школи та напрямки у психології
- •5. Інтелект
- •5.2. Динаміка та фактори, що обумовлюють інтелект
- •5.3. Вимірювання інтелекту
- •6. Когнітивна сфера людини
- •6.1.1. Поняття про відчуття
- •6.1.2. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •6.1.3. Класифікація і різновиди відчуттів
- •6.2. Сприймання
- •6.2.1. Поняття про сприймання.
- •6.2.2. Властивості сприймань.
- •6.2.1. Поняття про сприймання
- •6.2.2. Властивості сприймання
- •6.3.1. Поняття про пам’ять.
- •6.3.2. Види пам'яті.
- •6.3.1. Поняття про пам’ять
- •6.3.2. Види пам’яті
- •6.4. Мислення
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення.
- •6.4.2. Операції мислення.
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення
- •6.4.2. Операції мислення
- •6.5. Уява
- •6.5.1. Поняття про уяву.
- •6.5.2. Види уяви.
- •6.5.1. Поняття про уяву
- •6.5.2. Види уяви
- •6.6. Увага
- •6.6.1. Поняття про увагу.
- •6.6.2. Види уваги.
- •6.6.3. Властивості уваги.
- •6.6.1. Поняття про увагу
- •6.6.2. Види уваги
- •6.6.3. Властивості уваги
- •7. Здібності та творчість
- •7.2. Творчість людини
- •7.3. Особистість творчої людини і її життя
- •8. Емоції і почуття
- •8.1. Поняття про емоції і почуття.
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів.
- •8.3. Вищі почуття.
- •8.1. Поняття про емоції і почуття
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів
- •8.3. Вищі почуття
- •9.1. Поняття про волю.
- •9.2. Основні якості волі.
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення.
- •9.1. Поняття про волю
- •9.2. Основні якості волі
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення
- •10. Темперамент та характер
- •10.1. Сутність та теорії темпераменту
- •10.2. Характеристика типів темпераменту
- •Темпераменты
- •10.3. Темперамент та діяльність людини
- •10.4. Поняття про характер
- •10.5. Структура характеру
- •10.6. Підходи до типології характерів
- •10.7. Взаємовідносини характеру і темпераменту
- •11. Група та особистість
- •11.1. Мала група – поняття та формування.
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи.
- •11.3. Міжгрупові відносини.
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени.
- •11.1. Мала група – поняття та формування
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи
- •11.3. Міжгрупові відносини
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени
- •Запитання для самоконтролю
- •12. Свідомість та самосвідомість
- •12.1. Поняття про свідомість.
- •12. 2. Стани свідомості.
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища.
- •12.4. Самосвідомість.
- •12.1. Поняття про свідомість
- •12.2. Стани свідомості
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища
- •12.4. Самосвідомість
- •13. Спілкування
- •13.1. Понятя, аспекти, функції та стратегії спілкування
- •13.2. Спілкування як комунікація
- •13.3. Спілкування як взаємодія
- •13.4. Психологічний захист у процесі спілкування
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування.
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування
- •13.4.2. Психологічний захист у конкретних умовах життя
- •Чатина іі
- •14. Психічне здоров’я
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я.
- •14.2. Критерії психічного здоров’я.
- •14.3. Психотерапія.
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я
- •14.2. Критерії психічного здоров’я
- •14.3. Психотерапія
- •15. Психічний розвиток людини
- •15.2. Соціальна ситуація, рушійні сили та показники психічного розвитку
- •15.3. Психічний розвиток людини у дитячому віці
- •15. 4. Психічний розвиток у підлітковому віці
- •15.5. Психічний розвиток у період ранньої юності
- •16. Юридична психологія
- •16. 1. Предмет та завдання юридичної психології.
- •16. 2. Кримінальна психологія.
- •16. 3. Професійна спрямованість юриста.
- •16.1. Предмет та завдання юридичної психології
- •16.2. Кримінальна психологія
- •16.3. Професійна спрямованість юриста
- •17. Психологія мас
- •17.1. Маси і особистість
- •17.2. Загальні механізми масової психології
- •17.3. Суб’єкти масових проявів
- •17.4. Форми масової поведінки
- •17.5. Руйнування маси
- •18. Педагогічна психологія
- •18.1. Педагогічна психологія як наука
- •18.2. Психологія навчання
- •18.2.1. Зміст навчальної діяльності
- •18.2.2. Навчання, учіння, научіння. Навчання і розвиток
- •18.2.3. Формування навичок
- •18.3. Психологія виховання
- •18.4. Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога
- •Психологія
17.2. Загальні механізми масової психології
Загальним механізмом виникнення і розвитку масової поведінки є так звана «циркулярна реакція». Прикладом такої реакції є ситуація сміху над анекдотом. Якщо до кімнати входить людина, де всі сміються над анекдотом, то і вона починає сміятися. Причиною сміху цієї людини є емоційна стимуляція на підсвідомому рівні. Сміх цієї людини збігається зі зменшенням сміху присутніх, що, у свою чергу, викликає вибух сміху присутніх. Тепер вони сміються над неадекватною реакцією того, хто прийшов. Останній починає знову сміятися.
Це простий приклад «циркулярної реакції». Будь - яка емоція, що підхоплюється іншими людьми, звичайно повертається по колу. Так емоція циркулює певний час. Це перший етап формування емоційної спільності маси. Циркуляція може припинитися, але може і продовжуватися. Продовження можливе за умови залучення до маси нових людей. Емоція за таких умов буде знову відтворюватися. Це можливе тоді, коли емоція досить значуща для людей. Так настає другий етап психофізичного стану, так зване «емоційне кружляння». Його сутність полягає у тому, що у стихійних спільностях будь - яка емоція ходить по колу, постійно підсилює сама себе. Це етап емоційного самоіндуктування спільності. Так виникають стихійні емоційні спільності за рахунок проспівування національних гімнів, спеціальних скоромовок і навіть лозунгів типу «Шахтар – чемпіон».
«Циркулярна реакція» нівелює індивідуальні відмінності. Всі сміються все сильніше тому, що сміються. Поведінка особистості визначається не раціональною оцінкою подій, а поведінкою та емоціями інших. Підтримання та розвиток емоцій залежать від появи нових людей, які заражаються цим станом. Група людей перетворюється в однорідну аморфну масу, що несвідомо реагує на стимули одноманітно – сміхом.
Третій етап – поява нового об’єкта уваги. Якщо спочатку загальним об’єктом уваги була збуджувальна подія, то тепер ним стає образ, що створений у процесі «емоційного кружляння». Цей образ є продуктом спільної творчості, створює загальну орієнтацію і є спонукальним об’єктом для масової поведінки. Цей стан настає при такому рівні емоційного стану, коли у людей виникає готовність реагувати на будь - яку інформацію присутніх. Група стає «відкритою» для емпатійного, некритичного сприймання внутрішньої інформації і «закритою» - для зовнішньої. Так виникає глибока емоційна потреба у загальних спільних діях.
Четвертий етап – активізація членів спільності додатковим стимулюванням. Воно здійснюється прямим навіюванням. Його здійснює лідер або вождь спільності. Він спонукає членів спільності до конкретних, потрібних йому дій. За відсутності лідера спільність сама стихійно знаходить об’єкт власних дій.
Прикладом дії цих механізмів є підліткова розвага «сміх без причини», зібрання релігійних сектантів, традиційні танці бойовиків, поведінка вуличного натовпу, що все руйнує, і т. ін.
Розглянуті механізми діють на рівні всіх емоційних проявів. Їм підкоряється не тільки сміх, але й страх, гнів. Практично всі емоції. За рахунок цього виникають натовпи вболівальників, страйкарі, панічні, агресивні та інші спільності.