13.4.2. Психологічний захист у конкретних умовах життя

На роботі. Система ділових взаємовідносин у колективі не буває безхмарною. Часто виникають непорозуміння і конфлікти. Головне, слід уміти зменшувати негативний вплив агресивних трансакцій. Наприклад, у викладача кафедри виникли непорозуміння із завідуючим. Кафедра щомісячно проводить наукові конференції. Викладач за 5 хвилин зайшов до аудиторії, стояв і розмовляв із знайомим. У цей момент до аудиторії зайшов завідуючий. Відбулася розмова. Завідуючий почав розмову.

• Подивіться – бруд!

• Але ж це не мої обов’язки.

• Ось бачите, вам немає діла до честі колективу! Ви можете пройти повз бруд, а я не можу! Я сам маю за всім слідкувати.

• То, що я мав робити?

• Ви що не змогли організувати прибирання? Прибрали б самі, нічого з Вами б не трапилося.

Проаналізуємо ситуацію і помилки викладача. Завідуючий констатував наявність бруду в аудиторії. Трансакції Д Д. Викладач почав говорити про функціональні обов’язки, тобто за схемою Б Дт. Спілкування пішло за типом перехресних трансакцій. Викладач ударив Дитину завідуючого. Енергія від Дитини перейшла у позицію Батька, а звідти – удар по Дитині викладача. Необхідно змінити позиції.

Через місяць відбулася подібна бесіда, але з іншим напрямком трансакцій. Розмову знову почав завідуючий.

• Погляньте – бруд!

• Так, бруд.

• …

• Ось бачите, нікому немає діла до честі колективу. Всі проходять повз бруд. Доводиться Вам вникати у все.

• …

• Якби я прийшов раніше, я організував би прибирання. У крайньому випадку, я прибрав би сам. Нічого б зі мною не сталося.

• (Отямився). Ще чого не вистачало? Я знаю, хто це має робити. Запросіть до мене Віру Павлівну (відповідальну за прибирання).

Заслуговує на увагу лише остання фраза викладача і завідуючого. Тут має місце феномен ідентифікації, коли викладач запропонував прибирання. Адже і перший, і другий належать до професорсько-викладацького складу, то у завідуючого не могла не виникнути думка, що і йому скоро доведеться прибирати приміщення. Тому його відповідь обґрунтована.

У особистому і сімейному житті. Складні відносини, що часто виникають між молодими, можуть виводити з рівноваги, викликати злість, нервові розлади, але сама проблема не знаходить розв’язання. Як правило, підґрунтям їх є упертість дівчини. Всі спроби хлопця вирівняти відносини розбиваються.

Після консультації з психологом хлопець зустрічається з дівчиною і пропонує з’ясувати відносини. (Тут помилка. Необхідно, щоб вона запропонувала). Протягом тривалого часу він вислуховував той бруд, що вона виливала йому на голову. Через деякий час він сказав:

• Ну що ж, люба, можливо, ти і маєш по-своєму рацію. Але давай подивимось ширше…

Раніше хлопець не міг витримати подібних образ і протягом хвилини. А тепер терпів, і що найцікавіше, чим далі, тим легше ставало слухати їх. (До всього звикаєш). А тоді і зовсім перестав звертати увагу на докори, а лише посміхався. Поступово образи ставали менш злими, а потім і зовсім припинилися. (Катарсис, заміна одних почуттів іншими). Декілька днів продовжувалося мовчання. І тільки потім була серйозна розмова. Говорили спокійно. Як тільки вона підвищувала голос, чи переходила на образи, він замовкав і погоджувався з нею. Тон змінювався. Сімейна пара не відбулася. Розійшлися мирно.

У сімейних відносинах напруження виникають як між подружжям, так і між батьками та дітьми всіх поколінь.

Жінка виховує дочку одна. Їй 13 років, і вона вийшла з-під контролю матері. Мама все робила за неї. Дочка відмовилася від занять у музичній школі, вимагала від мами туалети, що були не по кишені жінці, вимагала самостійно розпоряджатися своїм часом.

Після консультації мама з усім погоджувалася.

• Так, Олю, ти права, я зрозуміла, що ти доросла. Від сьогодні у тебе повна свобода. Єдине прохання, коли йдеш з дому, говори, коли прийдеш.

Тут необхідно ввести ще одне правило психологічного захисту: не пропонуй свої послуги. Допомагай, коли зробиш свої справи.

Оля, як завжди, прийшла пізно і попросила їсти. Мама була у ліжку і запропонувала взяти самій. Хліба не було. Мама не встигла. Оля почала докоряти, що вона погана мати, не любить її. І хоча, як це не було важко, мама погоджувалася. Пізніше вона сама почала говорити, що Олі не повезло з матір’ю. Так продовжувалося півроку. Настав день, коли Оля взяла ініціативу у свої руки і почала розподіляти обов’язки. Мамі була відведена роль повара, Оля займалася прибиранням і робила дрібні покупки. Велике прання робили разом. Дрібниці прали кожен свої. Поступово у Олі змінилося ставлення до навчання, грошей, друзів.

За цією схемою легко можуть бути розв’язані горезвісні напружені відносини між невісткою та свекрухою, між зятем і тещею. Головне, щоб молодші погоджувалися зі старшими і не нав’язували їм своїх послуг. Зачекайте, хай Вас попросять.

При організації управління. При організації управління необхідно керуватися головним правилом, сформульованим Д. Карнегі: «Ідея має належати партнеру». Керівник має сформулювати завдання у загальному вигляді, партнеру запропонувати вирішити її. Всі пропозиції мають відмовлятися мотивовано до того часу, поки не буде висловлена Ваша ідея.

Не можна робити зауваження підлеглим у присутності інших співробітників, а тим більше на початку робочого дня. Слід дотримуватися правила: «Хвалити при всіх, а висловлювати невдоволення – наодинці і у кінці робочого дня».

На нарадах, конференціях чи інших публічних заходах ніколи не перебивати співробітників, які задають запитання. Необхідно дати можливість висловлюватися. Звичайно запитання ставлять або дуже розумні люди, або дуже нерозумні. Перші ставлять мало запитань, короткі та відповідні ситуації, а другі – довгі і багато, досить заплутані. Тут керівнику необхідне терпіння. На боці керівника буде і той, хто ставить запитання, і той, хто слухав разом з ним.

Останнє правило: підсилюй ту якість, що приписав тобі партнер по спілкуванню.

У поїзді, у плацкартному вагоні, вночі три компаньйони влаштували пиятику. Четвертий, сторонній чоловік, сподівався відпочити, бо завтра напружений день, наступної ночі зворотна поїздка і знову на роботу. Але заснути не вдалося. Далеко за північ крім шуму, пиятики почалося куріння у вагоні. На зауваження чоловіка один з п’яних сказав:

• Слухай, ти козел …

• Так, я козел. І не тільки козел. Я ще і підлотник.

• …

• Зараз поїзд прийде у Конотоп, я викличу міліцію і ви у цьому переконаєтеся.

Після цього автор цих слів не бачив тієї компанії до сьогодні.

Таким чином, використанням закономірностей спілкування та його трансактного характеру можна захистити себе від агресивної вербальної поведінки партнера та уникнути конфлікту.

Запитання для самоконтролю

1. Що називається спілкуванням?

2. Дайте характеристику аспектів спілкування.

3. Які є комунікативні бар’єри? Дайте характеристику вербальній комунікації.

4. Які є просторові зони у процесі спілкуванння?

5. Види погляду у процесі спілкування.

6. Сутність спілкування як взаємодії.

7. Що називається ідентифікацією?

8. Що називається емпатією?

9. Що називається рефлексією?

10. Що називається стереотипизацією?

11. Які є Я-стани особистості людини за Е. Берном?

12. Поясніть виникнення конфлікту при перехресних трансакціях.

13. Умови попередження конфлікту у процесі спілкування.

14. Умови психологічного захисту у процесі спілкування.

15. Необхідність і значення підсилення якостей, що приписує опонент.

Практичне заняття

Спілкування та можливості психологічного захисту у процесі спілкування

1. Поняття про спілкування .

2. Види та функції спілкування.

3. Міжособистісна сумісність.

4. Структурний аналіз особистості людини.

5. Трансактний аналіз спілкування. Види трансакцій.

6. Можливості психологічного захисту у особистому та сімейному житті.

7. Можливості психологічного захисту на роботі.

Зразок тесту для самоконтролю

1. Невербальна система передачі інформації – це:

а) використання інтонації;

б) використання мови;

в) використання рухів тіла;

г) використання жестів;

д) використання музики.

2. Проксеміка – це:

а) поза і рухи тіла людини;

б) просторова і часова організація спілкування;

в) рухи руками;

г) рухи м’язів обюличчя;

д)сила і тембр голосу.

3.Система контактів між людьми, що виникає у процесі спільної діяльності, називається:

а) взаємодія;

б) спілкування;

в) взаємовідносини;

г) регулювання;

д) сприймання.

4.Спілкування відіграє провідну роль у:

а) діяльності;

б) сприйманні;

в) мисленні;

г) коханні;

д) психічному розвитку дитини.

5.К. Ізард виділив такі емоції, як бар’єри у спілкуванні:

а) страждання;

б) обурення;

в) огиду;

г) презирство;

д) страх.

Список літератури

1. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. – СПб.: Лениздат, 1992. – 400с.

2. Гримак Л.П. Общение с собой. – М.: Политиздат, 1991. – 320с.

3. Каган М.С. Мир общения. – М.: Политиздат, 1988. – 320с.

4. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: у 2 кн. Кн.1. Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. – 576с.

5. Пиз А. Язык телодвижений. – М.: Ай кью, 1992. – 268с.

6. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування. К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304с.

7. Юсупов И.М. Психология взаимопонимания. – Казань: Татарская кн. изд-во, 1991. – 192с.