1.4. Методи психологічних досліджень

Будь – яка наука грунтується на фактах. Фактами психології як науки є прояви психіки: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Накопичення фактів забезпечують методи. Методом називають спосіб одержання фактів.

У психології використовують такі методи: спостереження, експеримент, опитування, тестування, математична обробка даних.

Спостереження – цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання психічних явищ. Наукове спостереження передбачає постановку мети, планування, визначення явищ та умов спостереження, способи фіксації результатів. Спостереження як метод досліджень має свої недоліки та переваги.

Переваги спостереження:

- дослідник одержує факти природної поведінки людини;

- дослідник сприймає людину як цілісну особистість.

Психіка людини виявляється у взаємодії з іншими людьми, тому спостереження дає можливість виявити сутність взаємовідносин у колективі.

Недоліки спостереження:

- прояви психіки переплітаються з великою кількістю супутних явищ соціального та фізіологічного характеру;

- дослідник лише фіксує прояви психічного, не може втручатися у їх перебіг, не може викликати ті явища, що його цікавлять;

- дослідник не може забезпечити повторення психічних явищ.

Факти, зібрані методом спостереження, мають описовий характер, не завжди відображають справжній стан справ, мають значний вплив суб’єктивного від спостерігача.

Експеримент – спеціально організована форма дослідження. Експеримент дозволяє досліднику створити умови та викликати ті чи інші явища психіки. За необхідності в експерименті можливе багаторазове повторення досліду з метою перевірки результатів. У процесі повторень можливе варіювання умовами експерименту.

Крім переваг, експеримент має і свої недоліки. Оскільки експериментатор сам викликає до життя ті чи інші прояви психіки, то зникає природний характер психічних явищ. Короткі відповіді піддослідних не дають цілісного уявлення про особистість. Використання технічних засобів може орієнтувати дослідника на їх показання, а не на психічні прояви людини.

У психології використовуються такі види експерименту: природний, лабораторний, камерний, психолого-педагогічний.

Природний експеримент проводиться у природних умовах життя і діяльності людей. Піддослідні навіть гадки не мають, що вони досліджуються, бо експеримент організується, як звичайне життя та діяльність колективу чи окремої людини. У такому експерименті новими можуть бути умови життя чи діяльності, нові взаємовідносини і таке інше. Майстром такого експерименту вважають видатного радянського педагога А.С. Макаренка. Під його керівництвом здійснювалися виховання та навчання неповнолітніх правопорушників за його власною системою.

Лабораторний експеримент проводиться у спеціальних лабораторіях із використанням різноманітних технічних засобів. Людина перебуває у незвичних умовах, і її поведінка не завжди може бути адекватною. Сьогодення характеризується зменшенням інтересу до цього експерименту.

Камерний експеримент проводиться у будь – якій вільній кімнаті у звичайних обставинах. У ньому беруть участь дослідник, піддослідний та асистент, який фіксує результати експерименту. Піддослідний виконує певні завдання дослідника. Виконання завдань передбачає використання знайомих дій. Для проведення камерного експерименту необхідно, щоб дослідник і піддослідний були знайомі. Камерний експеримент поєднує кращі особливості природного і лабораторного експериментів.

Психолого-педагогічний експеримент дозволяє вивчати вплив певних педагогічних методів, форм чи змісту на формування знань, умінь, навичок, форм поведінки. Такий експеримент проводиться в умовах педагогічного процесу, але за експериментальним змістом чи методами. Цей експеримент дозволяє вивчати психічні явища залежно від властивостей особистості учня. Крім того, психолого-педагогічний експеримент розглядає учня не як піддослідного, а як вихованця. Оскільки цей експеримент передбачає формування певних психічних утворень, його називають формувальним.

Опитування – одержання відповідей на певні запитання. У ньому виділяють: анкетування, бесіду, інтерв’ю.

Анкетування – метод психологічного дослідження за допомогою анкет. За допомогою анкетування вивчають біографічні дані, цінності, установки, особистісні риси. Анкета – перелік запитань, що передбачає вивчення певної психологічної особливості. Анкети бувають відкритими та закритими. У закритих анкетах є варіанти відповідей, наприклад: так, ні. У відкритих піддослідний сам вибирає форму відповіді.

Бесіда – метод одержання фактів шляхом вербальної комунікації. Використовується для вивчення різноманітних проявів психіки. У бесіді піддослідний і дослідник вільно спілкуються. Дослідник має можливість ставити додаткові запитання, заперечувати, не погоджуватися. До початку самої бесіди головне підготувати запитання.

Інтерв’ю – метод одержання фактів шляхом вербальної комунікації. Воно нагадує бесіду. Головною відмінністю є лише одержання дослідником відповідей на запитання. Дослідник лише ставить запитання. Він не втручається у відповідь, її зміст та форму.

Тестування (від англ. test – проба, випробування) метод одержання психологічних фактів за допомогою стандартизованих запитань та завдань. Тестування дозволяє визначити певні особистісні якості. Поширення цього методу пов’язують з працями Альфреда Біне (1857 – 1911 рр.). Цей метод дуже простий у проведенні і обробці результатів. За допомогою тестів уперше почали вимірювати рівень інтелектуальності. Сьогодні тестування використовують для визначення рівня розвитку певних особистісних якостей у людей різних вікових періодів. Вони дають можливість визначення рівня розвитку розумово відсталих та педагогічно занедбаних дітей. Тестуванню доступне порівняльне визначення психічного розвитку людей різних вікових періодів та груп людей у різні вікові періоди та у різних умовах. Нарешті, тестування дозволяє за короткий проміжок часу зібрати велику кількість матеріалу і досить легко його обробити.

Метод математичної обробки використовується для кількісного опрацювання одержаних психологічних фактів. Найчастіше використовуються методи альтернативного, кореляційного та варіативного аналізів.

Альтернативний аналіз передбачає одержання і використання різних відсоткових показників: співвідношення цілого і частин, між частинами цілого.

Кореляційний аналіз передбачає одержання коефіцієнта, що відображає ступінь взаємозв’язку ознак певних психологічних проявів. Кореляційні коефіцієнти можуть мати значення від 0 до 1. Якщо коефіцієнт дорівнює

0 – 0,4, то зв’язок помірний, 0,5-0,7 - зв’язок середній, 0,8 - 1,0 - зв’язок сильний.

Варіативний аналіз передбачає побудову варіаційного ряду досліджуваних ознак у досліджувальній групі. Тут же має місце обчислення середніх значень досліджуваних якостей для конкретної групи.

Запитання для самоконтролю

1. Які явища складають психіку людини?

2. Назвіть психічні процеси.

3. Назвіть механізми психіки людини.

4. Що вивчає психологія?

5. Дайте коротку характеристику основних періодів розвитку психології.

6. Основні підходи до розуміння феномену душі у стародавньому світі.

7. Аристотель про душу.

8. Ідеалістичне розуміння душі Платоном. Склад душі.

9. Теологічний характер розуміння душі у середні віки.

10. Дослідний підхід до вивчення психіки у нові часи.

11. Механістичне розуміння психіки у вченні Р. Декарта.

12. Вчення про рефлекс. Дуалізм у психології.

13. Закон Вебера - Фехнера.

14. Заснування першої психологічної лабораторії. Структуралізм у психології.

15. Культурно - історичний підхід до розуміння психіки.

16. Дайте характеристику основних методів дослідження у психології.

Практичне заняття

Розвиток та сучасне становище психології

1. Психологія античності. Основні тенденції у вивченні феномену душі.

2. Природничо - наукове розуміння психічних процесів у XVII-XVIII ст. Вивчення феномену свідомості.

3. Предмет та структура сучасної психології.

4. Основні психологічні категорії.

5. Методи психології.

Зразок тесту для контролю знань

1. Психологія як наука вивчає:

а) факти, закономірності та механізми психіки;

б) психічні стани, психічні процеси, психічні властивості;

в) душу;

г) можливості досягнень людини;

д) причини переживань людини.

2. Уявлення про загальну одухотвореність – це:

а) дуалізм;

б) гілозоїзм;

в) анімізм;

г) стоїцизм;

д) атомізм.

3. Думку про безсмертя душі вперше висловив:

1. Аристотель;

2. Демокріт;

3. Анаксімандр;

4. Гіппократ;

5. Платон.

4. Перший в історії психології закон Вебера-Фехнера відображає:

1. поріг домагання;

2. поріг досягнень;

3. поріг розрізнення відчуттів;

4. поріг розвитку емоцій;

5. поріг інтелекту.

5. Предметом психології, на думку функціоналістів, є:

1. функції мислення у житті людини;

2. функції свідомості у процесі пристосування;

3. функції душі людини;

4. функції почуттів і відчуттів;

5. функції нервової системи.

Список літератури:

1. Загальна психологія: підручник /за загальною редакцією академіка С.Д. Максименка – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.

2. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – 480 с.

3. Основи психології / за ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1996. – 632 с.

4. Общая психология /под ред. А.В.Петровского.– М.: Просвещение, 1986.– 464 с.

5. Роменець В.А. Історія психології ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Вища школа, 1995. –614 с.

6. Роменець В.А. Історія психології ХХ ст. /В.А. Роменець, І.П Маноха. – К.: Либідь, 1998. - 992 с.

7. Шаграева О.А. Детская психология. – М.: ВЛАДОС, 2001.- 368 с.

8. Ярошевський М.Г. История психологии. М.: Мысль, 1985.-576 с.