
- •Психологія
- •Від редактора
- •1. Психологія як наука
- •1.1. Предмет психології
- •1.2. Нарис історії розвитку психології у стародавні часи та у середньовіччі
- •1.3. Психологія нового часу. Основні підходи до вивчення психіки людини
- •1.4. Методи психологічних досліджень
- •2. Біологічне підґрунтя психіки
- •2.1 Поняття про нервову систему.
- •2.2 Асиметрія півкуль головного мозку.
- •2.3 Біологічне підґрунтя соціальної поведінки.
- •2.1. Поняття про нервову систему
- •2.2. Асиметрія півкуль головного мозку
- •2.3. Біологічне підґрунтя соціальної поведінки
- •3. Особистість у психології
- •3.1. Соціально - історична сутність особистості людини
- •3.2. Структура особистості людини
- •3.3. Розвиток особистості. Періодизація психічного розвитку
- •3.4. Основні підходи до типології особистості людини
- •4. Теорії особистості у психології
- •4.1 Особистість як багатовимірна система
- •4.2 Біхевіоральний підхід до вивчення особистості. Біхевіоризм та необіхевіоризм. Оперантний біхевіоризм б. Скінера
- •4.3. Психодинамічна теорія особистості з. Фрейда (фрейдизм)
- •4.4. Аналітична психологія к.Г. Юнга
- •4.5 Індивідуальна психологія а. Адлера
- •4.6. Гуманістична психологія
- •4.7. Трансперсональна психологія Станіслава Грофа
- •Школи та напрямки у психології
- •5. Інтелект
- •5.2. Динаміка та фактори, що обумовлюють інтелект
- •5.3. Вимірювання інтелекту
- •6. Когнітивна сфера людини
- •6.1.1. Поняття про відчуття
- •6.1.2. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •6.1.3. Класифікація і різновиди відчуттів
- •6.2. Сприймання
- •6.2.1. Поняття про сприймання.
- •6.2.2. Властивості сприймань.
- •6.2.1. Поняття про сприймання
- •6.2.2. Властивості сприймання
- •6.3.1. Поняття про пам’ять.
- •6.3.2. Види пам'яті.
- •6.3.1. Поняття про пам’ять
- •6.3.2. Види пам’яті
- •6.4. Мислення
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення.
- •6.4.2. Операції мислення.
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення
- •6.4.2. Операції мислення
- •6.5. Уява
- •6.5.1. Поняття про уяву.
- •6.5.2. Види уяви.
- •6.5.1. Поняття про уяву
- •6.5.2. Види уяви
- •6.6. Увага
- •6.6.1. Поняття про увагу.
- •6.6.2. Види уваги.
- •6.6.3. Властивості уваги.
- •6.6.1. Поняття про увагу
- •6.6.2. Види уваги
- •6.6.3. Властивості уваги
- •7. Здібності та творчість
- •7.2. Творчість людини
- •7.3. Особистість творчої людини і її життя
- •8. Емоції і почуття
- •8.1. Поняття про емоції і почуття.
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів.
- •8.3. Вищі почуття.
- •8.1. Поняття про емоції і почуття
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів
- •8.3. Вищі почуття
- •9.1. Поняття про волю.
- •9.2. Основні якості волі.
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення.
- •9.1. Поняття про волю
- •9.2. Основні якості волі
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення
- •10. Темперамент та характер
- •10.1. Сутність та теорії темпераменту
- •10.2. Характеристика типів темпераменту
- •Темпераменты
- •10.3. Темперамент та діяльність людини
- •10.4. Поняття про характер
- •10.5. Структура характеру
- •10.6. Підходи до типології характерів
- •10.7. Взаємовідносини характеру і темпераменту
- •11. Група та особистість
- •11.1. Мала група – поняття та формування.
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи.
- •11.3. Міжгрупові відносини.
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени.
- •11.1. Мала група – поняття та формування
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи
- •11.3. Міжгрупові відносини
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени
- •Запитання для самоконтролю
- •12. Свідомість та самосвідомість
- •12.1. Поняття про свідомість.
- •12. 2. Стани свідомості.
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища.
- •12.4. Самосвідомість.
- •12.1. Поняття про свідомість
- •12.2. Стани свідомості
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища
- •12.4. Самосвідомість
- •13. Спілкування
- •13.1. Понятя, аспекти, функції та стратегії спілкування
- •13.2. Спілкування як комунікація
- •13.3. Спілкування як взаємодія
- •13.4. Психологічний захист у процесі спілкування
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування.
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування
- •13.4.2. Психологічний захист у конкретних умовах життя
- •Чатина іі
- •14. Психічне здоров’я
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я.
- •14.2. Критерії психічного здоров’я.
- •14.3. Психотерапія.
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я
- •14.2. Критерії психічного здоров’я
- •14.3. Психотерапія
- •15. Психічний розвиток людини
- •15.2. Соціальна ситуація, рушійні сили та показники психічного розвитку
- •15.3. Психічний розвиток людини у дитячому віці
- •15. 4. Психічний розвиток у підлітковому віці
- •15.5. Психічний розвиток у період ранньої юності
- •16. Юридична психологія
- •16. 1. Предмет та завдання юридичної психології.
- •16. 2. Кримінальна психологія.
- •16. 3. Професійна спрямованість юриста.
- •16.1. Предмет та завдання юридичної психології
- •16.2. Кримінальна психологія
- •16.3. Професійна спрямованість юриста
- •17. Психологія мас
- •17.1. Маси і особистість
- •17.2. Загальні механізми масової психології
- •17.3. Суб’єкти масових проявів
- •17.4. Форми масової поведінки
- •17.5. Руйнування маси
- •18. Педагогічна психологія
- •18.1. Педагогічна психологія як наука
- •18.2. Психологія навчання
- •18.2.1. Зміст навчальної діяльності
- •18.2.2. Навчання, учіння, научіння. Навчання і розвиток
- •18.2.3. Формування навичок
- •18.3. Психологія виховання
- •18.4. Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога
- •Психологія
12. Свідомість та самосвідомість
12.1. Поняття про свідомість.
12. 2. Стани свідомості.
12.3. Неусвідомлені психічні явища.
12.4. Самосвідомість.
12.1. Поняття про свідомість
Свідомість у психології розглядається у двох аспектах. По-перше, як вищий рівень розвитку психіки; по-друге, як думки та почуття, що людина усвідомлює у даний момент. Свідомість не є вродженою характеристикою, вона формується у процесі життя людини у суспільстві. Важливою умовою розвитку свідомості є оволодіння особистістю мовою, тому свідомість ще розуміють як сукупність знань індивіда про навколишній світ. Свідомість має деякі характеристики.
Рефлексивність – це здатність до пізнання самого себе. Рефлексивність дає можливість людині подумки уявляти різноманітні події, моделювати їх можливі варіанти розвитку, контролювати власні психічні та поведінкові прояви, оцінювати результати діяльності та соціальної поведінки.
Активність свідомості виявляється у тому, що психічне відображення людиною дійсності не схоже на просте віддзеркалення. Свідомість має вибірковий характер. Деякі люди, події, речі завжди для нас мають більшу вагу порівняно з іншими. Важливі факти завжди знаходяться так би мовити, «у центрі свідомості», ми про них більше думаємо, вони більше впливають на нашу поведінку. Інші предмети або явища мають невелике значення. Ми навіть можемо не помічати їх присутності.
Інтенціональність свідомості – це спрямованість свідомості на певний об’єкт. Об’єктом може бути будь-що з навколишнього світу – інші люди, предмети, події. Об’єктом також можуть стати власні думки людини або її переживання.
Наявність інтелектуальних схем. Схемою називається певна розумова структура, за допомогою якої людина сприймає, переробляє та зберігає інформацію про навколишній світ та саму себе. Схеми включають правила, поняття, логічні операції, що людина використовує для того, щоб упорядкувати та класифікувати інформацію.
Свідомість тісно пов’язана з мовою. Зміст свідомості складають слова та поняття, що формують сукупність наявної у людини інформації. Слова для суб’єкта існують на двох рівнях – на рівні значення та на рівні змісту. Значення – це зміст слова, що існує на рівні всіх носіїв мови, загальноприйняте розуміння слова. Наприклад, кожна людина розуміє, що означає слово «робота», ми можемо дізнатися про загальноприйняте значення цього слова у словниках. З іншого боку, кожна людина пов’язує з цим словом власний зміст. Зміст – це суб’єктивне розуміння даного слова людиною. Наприклад, одна людина може сказати, що робота для неї – найнудніше заняття, інша скаже, що робота дає засоби для існування, третя розглядає роботу як засіб для саморозвитку тощо.
Свідомість існує не тільки у словесній формі, але й на рівні образів. Продуктами роботи образної форми свідомості є живопис, музика, поетичні твори.
Таким чином, свідомістю називається вища форма відображення об’єктивної дійсності, що має суспільно-історичну обумовленість та зв’язок з мовленням. Свідомість є складним утворенням. Вона має чотири компоненти:
-
знання про природу, суспільство та про саму людину;
-
відокремлення людиною предметного світу від себе, розрізнення «Я» та «не-Я»;
-
цілеспрямованість, планування власної діяльності та поведінки, передбачення їх результатів;
-
ставлення особистості до об’єктивної дійсності, до праці, до людей, до самої себе.