6. Когнітивна сфера людини

6.1. Відчуття.

6.2. Сприймання.

6.3. Пам'ять.

6.4. Мислення.

6.5. Уява.

6.6. Увага.

6.1. Відчуття.

6.1.1. Поняття про відчуття.

6..1. .2. Фізіологічне підґрунтя відчуттів.

. 6.1.3. Класифікація і різновиди відчуттів.

6.1.1. Поняття про відчуття

Відчуття - пізнавальний психічний процес відобра­ження окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи чуття людини. Відчуття - це найпростіший психічний процес, первинна форма орієнтації живого організму у навколишньому середовищі. З відчуттів починається пізнавальна діяльність людини. За допомогою різних аналізаторів вона відбирає, нагромаджує інформацію про об’єктивну реальність, про власні суб’єктивні стани і на цій підставі виробляє адекватні способи реагування на зовнішні та внутрішні впливи. Органи чуття - це єдині канали, за якими зовнішній світ проникає у свідомість людини. Відчуття існують у свідомості як суб’єктивні образи об’єктивного світу. Ця особливість відчуттів обумовлена природою самих відчуттів та психічним складом особистості, яка здатна відчувати.

6.1.2. Фізіологічне підґрунтя відчуттів

Вчення про вищу нервову діяльність розкриває науково -природниче підгрунтя відчуттів. І. Сєченов та І. Павлов своїми дослідженнями показали, що відчуття - це своєрідні рефлекторні дії, фізіологічним підґрунтям яких є нервові процеси, що виникають внаслідок впливу подразників на органи чуття, або аналізатори. Аналізатори - це органи тваринного і людського організму, що аналізують навколишню дійсність і сприймають подразнення з навколишнього світу: зоровий аналізатор сприймає світлові подразнення або коливання електромагнітних хвиль, слуховий - звукові, смаковий, нюховий - хімічні властивості речовин, шкірні — теплові, механічні властивості предметів та явищ. У кожному аналізаторі є периферійна, аналізуюча частина, або рецептор. Інша його частина — провідний шлях від рецептора до центральної частини аналізатора, розміщеної у мозку. У центральній частині аналізатора здійснюються тонкий аналіз і синтез збуджень. За його допомогою подразники диференціюються за особливостями, якістю та інтенсивністю.

6.1.3. Класифікація і різновиди відчуттів

Існують різні класифікації органів чуття і чутливості організму до подразників, що надходять до аналізаторів із зовнішнього світу або зсередини організму. Залежно від міри контакту органів чуття з подразниками розрізняють чутливість контактну (дотикову, смакову) та дистантну (зорову, слухову, нюхову). За розміщенням рецепторів в організмі — на поверхні, всередині організму, у м'язах і сухожиллях — розрізняють відчуття екстерорецептивні, що відображують властивості предметів та явищ зовнішнього світу (зорові, слухові, нюхові, смакові), інтерорецептивні, що несуть інформацію про стан внутрішніх органів (відчуття голоду, спраги, втоми), та пропріорецептивні, що відображують рухи органів тіла і його стан (кінестетичні та статичні). Як самостійні виділяють температурні відчуття, що є функцією особливого температурного аналізатора, що здійснює терморегуляцію і теплообмін організму з навколишнім середовищем. Температурні відчуття належать також до дотикових.

Відповідно до системи аналізаторів розрізняють відчуття зорові, слухові, дотикові, больові, температурні, смакові, нюхові, голоду і спраги, статеві, кінестетичні та статичні. Кожен із цих різновидів відчуття має певний орган (аналізатор), певні закономірності виникнення та перебігу.