Матриця модних морфологічних ознак літньої сукні

№ з/п	Найменування ознаки	Модні варіанти ознаки (опис, графічне зображення)
		1	2	3
Конструктивно-декоративні елементи
1	Силуетна форма	Напівприлеглий силует	Розширений донизу із завищеною лінією талії	…
2.	Стильове рішення	«Мілітарі»	«Кантрі»	Класичний стиль
3.	Довжина	До середини коліна	Вище коліна	Максі
4.	Покрій рукава	Вшивний	Напівреглан	Без рукава
5.	Форма рукава	Наповнена у верхній частині зі зборками	Пряма	Розширена до низу
6.	Довжина рукава	Дуже короткий	До ліктя	До зап’ястя
6.	Застібка	Асиметрична	Однобортна	Без застібки
8.	Кишені	Накладні	Прорізні	Без кишень
9.	Комір	Великий об’ємний	Комір-стійка	Без коміра
10.	Формоутворюючі декоративно-конструктивні елементи (виточки, складки, зборки, рельєфи, підрізи	Виточки	Вертикальні рельєфи	Кокетки
		Складки	…	…
		…	…	…
11.	Дрібні деталі	Пати	Хлястики	Клапани
12.	Декор	Вишивка	Принт	В’язані елементи
Матеріали та фурнітура
13.	Колір	Пастельний	Насичений	Хакі
14.	Фактура	Гладка, матова	Прозора	Глянцева
15.	Волокнистий вміст	Бавовна	Віскоза	Шовк
16.	Малюнок	Гладкофарбована	«Горошок»	Дрібні квіточки
17.	Фурнітура	Багато дрібних ґудзиків на ніжці	Гудзики круглі «під перли», плоскі з перламуту	Металеві рамки і пряжки

1. 2. Характеристика споживчих і виробничих вимог до визначеного виду одягу.

Якість одягу значною мірою залежить від врахування споживчих та виробничих вимог у процесі проектування моделі.

Споживчі вимоги. Від одягу споживач очікує, щоб його властивості забезпечили функціональність, ергономічність, естетичність і надійність в експлуатації, а придбання одягу було економічно доцільним.

Споживач віддає перевагу модним, сучасним виробам, які відрізняються привабливістю, виразністю, красою, відповідають стилю інших його речей, сприяють підвищенню престижу.

Під ергономічними вимогами до одягу розуміють сукупність вимог до властивостей, що характеризує відповідність одягу анатомо-фізіологічним і психологічним вимогам людини, що забезпечує зручність і безпеку експлуатації виробів.

Одяг повинен захищати людину як від зовнішньої (атмосферної) вологи, так і тієї, що виділяється через шкіру, так як від вологості підодягового повітря у великій мірі залежить тепловий баланс тіла людини.

Одяг повинен мати мінімальну пилоємність і забрудненість, добре очищатися. Ступінь забруднюваності одягу залежить від структури волокна, фактури матеріалу і характеру поверхні одягу. Менш забруднюються матеріали з вовняних волокон і тканини гладких фактур. Одяг повинен бути безпечний в експлуатації.

Знос матеріалів одягу є наслідком цілого ряду механічних і фізико-механічних і хімічних впливів: багаторазового прання, тертя, вигину, сонячної радіації, поту і т. д.

Матеріали і конструкція виробу повинні бути такими, щоб вони не ускладнювали рухів людини, в той же час на окремих ділянках повинна бути більш висока жорсткість, щоб успішно протистояти різного роду деформаціям і тим самим надійно зберігати надану виробам форму.

На економічні вимоги споживачів до одягу істотний вплив роблять три фактори: витрати на придбання виробу, вартість догляду за ним і тривалість експлуатації.

Таким чином, сформулюємо систему споживчих вимог до літньої сукні.

Функціональні (експлуатаційні, ергономічні) – відповідність сучасному способу життя, забезпечення комфортних умов у період літньої спеки, повинно легко пратися.

Гігієнічні – висока повітропроникність, гігроскопічність.

Антропометричні – відповідність формі і розмірам тіла молодої жінки, забезпечення свободи рухів без обмежень, відсутність деформації у напружених ділянках

Психофізіологічні – невелика маса виробу, створення комфортного відчуття на дотик, відсутність подразнюючого впливу, відсутність відчуття тісноти, традиційність і зручність застібки.

Естетичні – відповідність напрямку моди, композиційна цілісність.

Експлуатаційні – надійність у використанні, стійкість форми, простота та безпека у процесі експлуатації.

Виробничі вимоги.

Кожен виріб повинен мати технологічну конструкцію, високі показники уніфікації і стандартизації.

Сформулюємо виробничі вимоги до проектованого виробу:

Економічні – раціональна вартість матеріалів, невисока трудомісткість виготовлення;

Конструкторсько-технологічні – технологічність виготовлення, використання типових базових конструкцій, використання уніфікованих та прогресивних методів обробки.