Політична система країни

1. Політична система суспільства:

а) поняття політичної системи;

б) структура політичної системи;

в) функції політичної системи;

г) типи політичних систем.

2. Влада як суспільне явище: суть, джерела та ресурси. Легітимність політичної влади.

3. Система державного управління: структура, функції та типи.

Реферати:

1. Фактори ефективності політичної влади.

2. Особливості політичної системи України.

3. Сучасні моделі політичних систем.

4. Системи державного управління країн світу (за вибором студента).

Методичні рекомендації

Основною метою вивчення даної теми є розуміння сутності політичної влади як визначальної категорії політичної науки, яка тісно пов’язана з поняттям політики. Політичну владу слід розглядати як один з різновидів влади, що являє собою відносини панування і підкорення. Аналіз сукупності її ознак, елементів структури дає змогу розглядати політичну владу і як базовий елемент функціонування політичної системи, за допомогою якого регулюються суспільні відносини, досягається соціальна стабільність. Вивчення політичної системи доцільно розпочати з розгляду уявлень про неї. Цікавими будуть моделі політичної системи, запропоновані фундаторами системного аналізу в політичній науці Д.Істоном та Г.Алмондом. Слід звернути увагу також на аналіз елементів структури та функції політичної системи, а також на її взаємозв’язки з іншими підсистемами суспільства: економічною, соціальною, духовною, адже саме політична система як цілісна, впорядкована сукупність політичних інститутів, політичних ролей, стосунків, процесів, норм і політичної культури забезпечує регулювання усіх сфер суспільства, його соціальну та політичну стабільність

Розкриваючи зміст другого питання необхідно звернути увагу на те, що влада існує у будь-якому суспільстві. Поява владних відносин є свідченням наявності у людей відмінних інтересів, а отже, ефективність влади визначається тим, наскільки вона здатна їх впорядкувати, стабілізувати, забезпечити захист суспільства та сприяти його розвитку. Особливу увагу слід звернути на характерні особливості політичної влади, її джерела та їх еволюцію, ресурси (економічні, демографічні, соціальні, силові, культурно-нормативні), які може використовувати суб’єкт владних відносин для досягнення цілей. Слід звернути увагу на різноманітні підходи до розуміння політичної влади, які дають змогу прослідкувати еволюцію уявлень про даний феномен. Необхідно визначити існуючі форми політичної влади, диференціація яких дає змогу уявити різноманітність сучасних політичних режимів. Цікавим у цьому випадку буде типологія політичного правління, запропонована Б.Гаврилишиним, яка відповідає трьом формам сучасної влади. Особливу увагу слід звернути на порівняльний аналіз політичної та державної влади з визначенням їх спільних та відмінних ознак, адже державна влада є лише однією із форм політичної влади: це спеціально організована система державних органів, організацій установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя. Варто розглянути еволюцію уявлень на проблему децентралізації та розподілу влад, принцип стримувань і противаг, які є надійним засобом проти зловживань владою. Рекомендується зосередити увагу на основних характерних ознаках політичної влади: легальності, верховенстві, всезагальності, моноцентричності, легітимності, ефективності. У процесі підготовки до даного питання необхідно засвоїти, що спосіб здійснення і ефективність політичної влади залежать від визнання народом правочинності даної системи влади, тобто від її легітимності. Існують різні позиції щодо підстав та типів легітимації влади. М.Вебер називає три «ідеальні» типи легітимного панування: традиційний, легальний та харизматичний.

Розглядаючи третє питання варто сформувати уявлення про зміст і відмінності між політичним і державним управлінням, визначити функції державного управління. Важливим для формування основ порівняльного країнознавства є детальний розгляд основних інститутів системи державно-політичного управління в різних країнах світу. Рекомендується розглянути і систему державного управління на регіональному та місцевому рівнях, а також відмінності її функціонування в різних країнах світу. Детального вивчення потребують й типи державного управління, зокрема, американська, японська, європейська, соціалістична модель, а також система державного управління перехідних суспільств.

Література:

Будз М.Д., Постоловський М.Р., Троян С.С. Короткий довідник з комплексного країнознавства (методика країнознавчих досліджень, основні поняття та визначення, критерії, персоналії). – К.: КІСУ, 2000. – 120 с.

Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч.посіб. – К.: Знання, 2008. – 415 с.

Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Регионоведение: Учебник. – М.: Гардарики, 2002. – 382 с.

І.Дахно І.І. Країни світу: Енциклоп. дов. — К.: Мапа, 2004. — 606 с

Дейнека А.Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. – Х.: Бизнес-Информ, 2000. – 252

Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — Л.: Ліга-прес, 2005. — 819 с

Країнознавство [текст]: навчальний посібник: У 4 ч. / укл. Н.П.Аніпко. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – Ч.1. – 48 с.

Країнознавство [текст]: навчальний посібник: У 4 ч. / укл. Н.П.Аніпко. – Чернівці: ЧНУ, 20010. – Ч.2. – 76 с.

Масляк П.О. Країнознавство. Підручник. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2008. - 292 с. (Вища освіта XXI століття).

Мироненко Н.С. Страновединие: Теория и методы. – М.: Аспект-Пресс, 2001. – 268 с.

Політологія: навчальний посібник / За ред.. М.П.Гетьманчука. – Львів, 2010. – 232 с.

Політологія: навч.посіб. / М.П.Гетьманчук, В.К.Грищук, Я.Б.Турчин та ін.. – К.: Знання, 2011. – 415 с.

Стасюк І.М. Конспект лекцій з дисципліни «Країнознавство» для студентів напряму «Міжнародні відносини». – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2005. – 122 с.

Страноведение: Учебн. пособие / П.И.Рогач и др. – Минск: БГЭУ, 2003. – 284 с.

Теоретичні основи країнознавства: підручник / Н.В.Антонюк, М.П.Мальська, Ю.С.Занько, Н.М.Ганич. – К.: Знання, 2011. – 326 с.

Трохимчук С.В., Федунь О.В. Політична географія світу: Навч. посіб. – 2 –ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 422 с.