Географічне положення та територія країни.

1. Географічне положення держави.

2. Територія держави.

3.Політичні кордони держави: їх класифікація, функції та динаміка розвитку.

4.Принципи територіального верховенства та недоторканості державних кордонів як основи сучасного світоустрою.

5. Внутрішній поділ території країни.

Реферати:

1.Анклави та напіванклави на політичній карті світу.

2.Нейтральні території в сучасному світі.

3.Державні кордони України.

4. Анексії в сучасному світі.

5. Військові окупації держав у сучасному світі.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання варто почати із з’ясування вузького і широкого значення поняття «географічне положення держави». Доцільно розглянути підходи, вироблені такими вченими як Ш.Монтеск’є, Г.Букль, Е.Реклю, Е.Хантінгтон, Л.Мечников та ін. Більш детального аналізу потребують основні ознаки географічного по­ложення країни, а саме: дистанційність, детермінова­ність і потенційність. Увагу варто акцентувати і на різновидах географічного положення країни, зокрема природно-, еко­логічно-, соціально-, економіко- або політико-географічне, а також макро-, мезо-, мікро- політико-географічному розташуванні країни. Іншим важливим критерієм для характеристики є географічне положення країни у просторово-територіальному вимірі, а тому необхідно розкрити змістовне наповнення глобального, регіонального і локально-сусідського ПГП країн.

Вивчення другого питання необхідно розпочати із визначення змісту поняття «територія держави» та виділення її базових характеристик. Основну увагу варто акцентувати на: властивостях території (природних і суспільних); розмірах, конфігурації території та її географічного положення; структурних елементах території; видах території (державна територія, територія з міжнародним режимом, територія зі змішаним режимом, умовна територія, нейтральна територія); класифікаціях форм державної території у політико-географічній науці; виділенні груп держав за формою державної території.

У третьому питанні рекомендується проаналізувати різні наукові підходи до визначення змісту поняття «державний кордон», його завдань, функцій, а також розглянути основні складові процесу становлення кордону будь-якої держави в наш час: делімітацію і демаркацію. Варто розкрити сутність нейтральної території та види постійного нейтралітету в сучасному міжнародному праві. Важливо розглянути типологію кордонів за їх функціональним призначенням, ґенезою формування, природними особливостями, характером земної поверхні, по якій проходить лінія кордону; історичними особливостями та послідовністю виникнення динамікою або тривалістю існування тощо.

Розгляд четвертого питання варто розпочати з того, що територіальне верховенство є складовою частиною державного суверенітету. Необхідно дати визначення поняття «територіальний суверенітет» та «територіальне верховенство», виділити практичні аспекти реалізації територіального верховенства народу і держави, правові підстави зміни державної території, з’ясувати зміст цесії, оренди території, окупації, анексії тощо.

Розкриваючи зміст п’ятого питання, необхідно розкрити поняття адміністративно-територіального устрою та внутрішніх адміністративно-територіальних одиниць держави (областей, штатів, губерній, провінцій, кантонів, земель тощо). Зазначити, що адміністративно-територіальний устрій будь-якої держави зумовлений як самою його організаційно-со­ціальною природою, так і традиціями історичного роз­витку країни, завданням і метою органів влади та характеризується певною ієрархією. На найнижчому ієрархічному щаблі є органи місцевого самовряду­вання, а на вищому – діють територіальні органи державної влади. Слід з’ясувати відмінності у принципах внутрішнього територіального поділу в федеративних і унітарних державах. Розкрити зміст, функції і типологію столиць, як важливих складових внутрішнього територіального поділу країни.

Література:

Будз М.Д., Постоловський М.Р., Троян С.С. Короткий довідник з комплексного країнознавства (методика країнознавчих досліджень, основні поняття та визначення, критерії, персоналії). – К.: КІСУ, 2000. – 120 с.

Дейнека А.Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. – Х.: Бизнес-Информ, 2000. – 252

Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. — Л.: ЛНУ, 2000. — 310 с

Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — Л.: Ліга-прес, 2005. — 819 с

Країнознавство [текст]: навчальний посібник: У 4 ч. / укл. Н.П.Аніпко. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – Ч.1. – 48 с.

Країнознавство [текст]: навчальний посібник: У 4 ч. / укл. Н.П.Аніпко. – Чернівці: ЧНУ, 20010. – Ч.2. – 76 с.

Масляк П.О. Країнознавство. Підручник. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2008. - 292 с. (Вища освіта XXI століття).

Мироненко Н.С. Страновединие: Теория и методы. – М.: Аспект-Пресс, 2001. – 268 с.

Олійник Я.Б., Шищенко П.Г., Степаненко А.В., Масляк П.О. Географія для старшокласників та абі­турієнтів. — К.: Знання, 2006. — 455 с

Стасюк І.М. Конспект лекцій з дисципліни «Країнознавство» для студентів напряму «Міжнародні відносини». – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2005. – 122 с.

Страноведение: Учебн. пособие / П.И.Рогач и др. – Минск: БГЭУ, 2003. – 284 с.

Теоретичні основи країнознавства: підручник / Н.В.Антонюк, М.П.Мальська, Ю.С.Занько, Н.М.Ганич. – К.: Знання, 2011. – 326 с.

Трохимчук С.В., Федунь О.В. Політична географія світу: Навч. посіб. – 2 –ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 422 с.

Юрківський В.М. Країни світу. — К.: Либідь, 2001. —366 с.

ЯценкоБ.Л. Політична географія. — К.: НАНУ, 2005.— 132 с.