Політична карта світу та її історичні зміни.

1. Країна і держава як елементи політичної карти світу.

а) основні відмінності між поняттями «країна» і держава;

б) теорії походження та процес формування держав;

в) ознаки, функції та парадигми держав.

2. Класифікація країн світу.

3. Базові теорії та концепції держав: їх зміст, особливості та представники.

4. Політична карта світу.

а) основні підходи до періодизації процесу розвитку світового суспільства;

б) політична карта світу в стародавній період;

в) політична карта світу в середньовічний період;

г) формування політичної карти світу в епоху розвитку й утвердження капіталістичного господарства;

д) основні періоди й особливості встановлення політичної карти світу під час новітньої історії.

5. Атрибути держави. Візитна картка світу.

Теми рефератів:

1. Клерикальні країни світу.

2. Нові індустріальні країни світу.

3. Найменш розвинуті країни світу.

4. Перші держави світу.

5. Київська Русь на політичній карті світу.

6.Перші колоніальні імперії світу.

7. Візитна картка Італії.

8. Візитна картка Мексики.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання варто розпочати із виділення основних відмінностей між поняттями «країна» і «держава» та наголосити на тому, що кожна держава є країною, тоді як не кожна політико-географічна країна є державою. Необхідно розглянути історію виникнення та теорії походження держави, а також дати характеристику держави як базового елемента політичної організації суспільного життя. Розкриваючи ознаки держави, треба відзначити національно-консолідуючу функцію зазначеного інституту. Необхідно розглянути парадигми держави, виділяючи їх основні ознаки та особливості функціонування, та пояснити зміст поняття «форма держави», що виражається через систему державного правління, державно-територіальний устрій та політичний режим.

У другому питанні на основі сформованого комплексу властивих умов, ресурсів і особливостей розвитку слід з’ясувати типологічну приналежність держави, визначити її роль і місце у світовому співтоваристві на пев­ному етапі всесвітньо-історичного процесу. Критеріями поділу можуть бути: розмір території; кількість населення; рівень економічного розвитку; частка країни у світовому господарстві; структура економіки; ступінь розвитку науки і техніки; природно-географічне розташування, особливості державного ладу тощо. При розгляді питань важливим є введення значної кількості фактологічного матеріалу, що сприятиме засвоєнню великого обсягу інформації та її систематизації.

Завданням третього питання є розгляд теорій та концепцій держав на основі їх виникнення, функціонування, занепаду та взаємодії на політичній карті світу. З-поміж них рекомендується розглянути такі теорії держави: географічний детермінізм (Страбон, Гіппократ, Ф. Ратцель, Ш. Монтеск'є, Е. Реклю, С. Гантингтон.); енвайронменталізм (Тейлор, P. Сміт, Е. Симпл); марксистська теорія розвитку суспільства; організменна теорія Ф. Ратцеля і Р. Челлена; функціональна теорія держа­ви (Р. Гартшорн); теорія "держави-вмістилища" або "держави-контейнера" ( П. Тейлор). Іншим важливим аспектом теми є те, що сучасне країнознавство у своєму розвитку базуєть­ся також на глобальних і регіональних геополітичних та геостратегічних концепціях. Серед них розгляду потребують атлантизм, мондіалізм, євразійство.

Розгляд четвертого питання варто розпочати з пояснення вузького і широкого підходів до визначення змісту поняття «політична карта світу», а також періодизації процесу розвитку людства (археологічної, історичної, економічної та традиційної). Ретельного огляду та аналізу потребують основні етапи політичної карти світу: стародавній, середньовічний, новий і новітній. Варто виділити ті фактори, що мали визначальний вплив на зміну політичної карти світу, виокремити особливості кожного із зазначених періодів, особливу увагу слід акцентувати на новітньому періоді та визначити місце України на сучасній політичній карті світу.

При розгляді останнього питання необхідно сформувати уявлення про державні атрибути, їх походження, особливості і функції (прапор, герб,гімн). На основі короткої інформації країнознавчого характеру про певну державу (символіка, устрій, територія, населення, історія, політика, ресурси, природа, географічне положення тощо) проаналізувати "візитну картку" України.

Література:

Будз М.Д., Постоловський М.Р., Троян С.С. Короткий довідник з комплексного країнознавства (методика країнознавчих досліджень, основні поняття та визначення, критерії, персоналії). – К.: КІСУ, 2000. – 120 с.

І.Дахно І.І. Країни світу: Енциклоп. дов. — К.: Мапа, 2004. — 606 с

Дейнека А.Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. – Х.: Бизнес-Информ, 2000. – 252

Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. — Л.: ЛНУ, 2000. — 310 с

Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — Л.: Ліга-прес, 2005. — 819 с

Ігнетьєв П.М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. – Чернівці: Книги ХХІ, 2004. – 384 с.

Країнознавство [текст]: навчальний посібник: У 4 ч. / укл. Н.П.Аніпко. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – Ч.1. – 48 с.

Країнознавство [текст]: навчальний посібник: У 4 ч. / укл. Н.П.Аніпко. – Чернівці: ЧНУ, 20010. – Ч.2. – 76 с.

Масляк П.О. Країнознавство. Підручник. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2008. - 292 с. (Вища освіта XXI століття).

Мироненко Н.С. Страновединие: Теория и методы. – М.: Аспект-Пресс, 2001. – 268 с.

Стасюк І.М. Конспект лекцій з дисципліни «Країнознавство» для студентів напряму «Міжнародні відносини». – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2005. – 122 с.

Страноведение: Учебн. пособие / П.И.Рогач и др. – Минск: БГЭУ, 2003. – 284 с.

Теоретичні основи країнознавства: підручник / Н.В.Антонюк, М.П.Мальська, Ю.С.Занько, Н.М.Ганич. – К.: Знання, 2011. – 326 с.

Трохимчук С.В., Федунь О.В. Політична географія світу: Навч. посіб. – 2 –ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 422 с.

Юрківський В.М. Країни світу. — К.: Либідь, 2001. —366 с.

ЯценкоБ.Л. Політична географія. — К.: НАНУ, 2005.— 132 с.