Методичні рекомендації

Під час розгляду першого питання семінарського заняття варто акцентувати увагу на таких аспектах теми: актуальність країнознавства як науки, її практична значимість; розкрити зміст різних підходів до визначення об’єктно-предметної основи країнознавства; з’ясувати підходи сучасних вітчизняних вчених щодо визначення змісту країнознавства; визначити мету і завдання країнознавства в навчальному та науково-теоретичному вимірах; з’ясувати зміст основних функцій країнознавства; виявити зв’язок країнознавства з іншими дисциплінами (географією, політологією, соціологією, історією, демографією тощо).

Вивчаючи друге питання, слід розкрити зміст основних теоретичних вчень у дослідницькій тематиці країнознавства, що є складовими трьох її підходів: перший охоплює політичну сферу, другий ґрунтується на вивченні держави, третій (найсучасніший) передбачає біхевіоральний підхід до аналізу політичних процесів. Більш детально варто розглянути наукові розробки представників німецької і французької школи країнознавчих досліджень (Ф.Ратцель, К.Ріттер, Р.Челлен, Відапь де ла Бланш та ін.). Завершуючи розгляд питання, слід показати особливості розвитку і досягнень українського країнознавства впродовж XVIII – початку ХХ ст., де виділяються розробки В.Григоровича-Барського, П.Чубинського, А.Синявського, С.Рудницького та багатьох інших.

Розглядаючи третє питання, необхідно наголосити на тій особливості, що теоретичні основи країнознавства формувались у різноманітних концепціях як способу трактування явищ, основної точки зору, провідного задуму тощо. Відтак новітні завдання та методи країнознавства варто розглянути через призму основних концепцій, зокрема: концепція глобальних (світових) міст (Дж.Фрідман); концепція з’єднання країнознавства з вирішенням глобальних проблем людства (Е.Алаєв, С.Лавров); концепція проблемного країнознавства (В.Гофман, Я.Машбиц); концепція середовища суспільного розвитку (А.Анучин); концепція територіальної рекреаційної системи; концепції територіальної структури господарства країни; концепція «географічної країнобудови»; концепція культурно-освітнього країнознавства тощо.

Розкриваючи особливості методологічної основи країнознавчих досліджень, варто розглянути як традиційні, так і нові методи країнознавства та їх практичне застосування. Детального розгляду потребують і принципи країнознавства як науки, зокрема: територіальний, комплексний, регіональної цілісності, системності. Необхідно розкрити значення і тих принципів, які сьогодні використовуються у безпосередній практиці функціонування країн, а саме: принцип національно-державної самовизначення народів, принципу непо­рушності існуючих кордонів країн, прин­цип невтручання у внутрішні справи суверенних тощо.

При вивченні п’ятого питання слід розкрити зміст основних закономірностей країнознавства: закономірність неминучого розпаду імперій; закономірність зростання кількості країн на полі­тичній карті світу; закономірність створення національних держав; закономірність геополітичного маятника історії. Теоретичний матеріал рекомендується посилювати фактами із суспільно-політичного життя країн, що підтверджують достовірність запропонованих закономірностей.

Література:

Будз М.Д., Постоловський М.Р., Троян С.С. Короткий довідник з комплексного країнознавства (методика країнознавчих досліджень, основні поняття та визначення, критерії, персоналії). – К.: КІСУ, 2000. – 120 с.

І.Дахно І.І. Країни світу: Енциклоп. дов. — К.: Мапа, 2004. — 606 с

Дейнека А.Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. – Х.: Бизнес-Информ, 2000. – 252

Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. — Л.: ЛНУ, 2000. — 310 с

Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — Л.: Ліга-прес, 2005. — 819 с

Країнознавство [текст]: навчальний посібник: У 4 ч. / укл. Н.П.Аніпко. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – Ч.1. – 48 с.

Країнознавство [текст]: навчальний посібник: У 4 ч. / укл. Н.П.Аніпко. – Чернівці: ЧНУ, 20010. – Ч.2. – 76 с.

Масляк П.О. Країнознавство. Підручник. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2008. - 292 с. (Вища освіта XXI століття).

Мироненко Н.С. Страновединие: Теория и методы. – М.: Аспект-Пресс, 2001. – 268 с.

Стасюк І.М. Конспект лекцій з дисципліни «Країнознавство» для студентів напряму «Міжнародні відносини». – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2005. – 122 с.

Страноведение: Учебн. пособие / П.И.Рогач и др. – Минск: БГЭУ, 2003. – 284 с.

Теоретичні основи країнознавства: підручник / Н.В.Антонюк, М.П.Мальська, Ю.С.Занько, Н.М.Ганич. – К.: Знання, 2011. – 326 с.

Трохимчук С.В., Федунь О.В. Політична географія світу: Навч. посіб. – 2 –ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 422 с.

Юрківський В.М. Країни світу. — К.: Либідь, 2001. —366 с.

ЯценкоБ.Л. Політична географія. — К.: НАНУ, 2005.— 132 с.