- •Країнознавство (ч.1)
- •Тематичний план курсу
- •Країнознавство як наукова дисципліна.
- •Методичні рекомендації
- •Політична карта світу та її історичні зміни.
- •Методичні рекомендації
- •Географічне положення та територія країни.
- •Методичні рекомендації
- •Природо-ресурсний потенціал країни.
- •Методичні рекомендації
- •Економічна система країни
- •Методичні рекомендації
- •Країнознавчі аспекти народонаселення та демографії
- •Методичні рекомендації
- •Культурологічні та наукові характеристики країн
- •Методичні рекомендації
- •Політична система країни
- •Методичні рекомендації
- •Система державного правління як об’єкт країнознавчих досліджень
- •Методичні рекомендації
- •Різновиди державно-територіальних устроїв як об’єкт країнознавчих досліджень
- •Методичні рекомендації
- •Типи політичних режимів країн
- •Методичні рекомендації
- •Партії і вибори у політичному житті країни
- •Методичні рекомендації
- •Етнічні процеси та їх вплив на структури сучасної політичної карти світу
- •Національна ідеологія, політична свідомість, політична культура в країнознавчих дослідженнях.
- •Країнознавчі аспекти дослідження міжнародних зв’язків.
- •Методичні рекомендації
Етнічні процеси та їх вплив на структури сучасної політичної карти світу
1. Еволюція етнічних спільнот.
2. Національне відродження, національна ідея і націоналізм.
3.Національний суверенітет і політичне самовизначення націй.
4. Види міжнаціональних відносин у державі.
5. Мовна структура держав і мовні проблеми.
Реферати:
-
Політична доктрина сіонізму.
-
Афроамериканський націоналізм.
-
Антиколоніальний націоналізм.
-
Націоналізм етнічних груп.
-
Шовінізм.
-
Расизм.
-
Проблеми сучасного унітаризму та національних держав.
При розкритті змісту першого питання варто зупинитися на визначенні етногену та нації як етнополітичної спільноти. Детального розгляду потребує класифікація націй на етнічні та політичні, приклади їх утворення у різних країнах світу, а також типологія держав за етнонаціональним складом населення (моноетнічні, переважно моноетнічні, держави з наявністю двох домінуючих етнічних ареалів за незначної частки (до 10%) етнічних меншин тощо). Теоретичний матеріал варто посилювати фактами із суспільно-політичного життя.
Розглядаючи друге питання необхідно сформувати уявлення про сутність процесу національного відродження, фази духовного пробудження і політизації етносів, а також етапів національного пробудження. Окремого розгляду потребує поняття національної ідеї та націоналізму через виокремлення його широкого та вузького значення.
У третьому питанні рекомендується дати визначення національного суверенітету у внутрішньому та зовнішньому житті нації. Розкриваючи зміст принципу самовизначення націй, варто розглянути історичні аспекти його вироблення, запровадження та реалізації. Детального розгляду потребують форми національного самовизначення, головно: національна держава; автономія (культурно-національна, територіальна, політична) та федерація. Разом з тим необхідно виділити чинники, які впливають на форму політичного самовизначення нації.
Розгляд четвертого питання варто розпочати із виділення загальних типів конфліктів та детальної характеристики етнічних конфліктів. З’ясування і розгляду потребують причини етнічних конфліктів, особливості етнічних конфліктів, дії щодо нейтралізації конфронтації між учасниками міжетнічних. Більш детально можна розкрити зміст державної політики щодо врегулювання етнічних конфліктів.
У п’ятому питанні мовну політику слід трактувати як комплекс цілей та принципів, що визначають регулювання мовних практик у різних сферах життя держави й суспільства, а також сукупність правових, адміністративних та господарчих механізмів, через які здійснюється згадане регулювання. Слід виділити основні завдання мовної політики держави, а також чинники, які призводять до зникнення мови. З метою кращого засвоєння теоретичних знань рекомендовано розглянути приклад мовної політики країн ЄС.
Література:
Будз М.Д., Постоловський М.Р., Троян С.С. Короткий довідник з комплексного країнознавства (методика країнознавчих досліджень, основні поняття та визначення, критерії, персоналії). – К.: КІСУ, 2000. – 120 с.
Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч.посіб. – К.: Знання, 2008. – 415 с.
І.Дахно І.І. Країни світу: Енциклоп. дов. — К.: Мапа, 2004. — 606 с
Дейнека А.Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. – Х.: Бизнес-Информ, 2000. – 252
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — Л.: Ліга-прес, 2005. — 819 с
Ігнетьєв П.М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. – Чернівці: Книги ХХІ, 2004. – 384 с.
Країнознавство [текст]: навчальний посібник: У 4 ч. / укл. Н.П.Аніпко. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – Ч.1. – 48 с.
Країнознавство [текст]: навчальний посібник: У 4 ч. / укл. Н.П.Аніпко. – Чернівці: ЧНУ, 20010. – Ч.2. – 76 с.
Масляк П.О. Країнознавство. Підручник. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2008. - 292 с. (Вища освіта XXI століття).
Мироненко Н.С. Страновединие: Теория и методы. – М.: Аспект-Пресс, 2001. – 268 с.
Політологія: навчальний посібник / За ред.. М.П.Гетьманчука. – Львів, 2010. – 232 с.
Політологія: навч.посіб. / М.П.Гетьманчук, В.К.Грищук, Я.Б.Турчин та ін.. – К.: Знання, 2011. – 415 с.
Романюк А. Історія західних політичних вчень: Політичні доктрини ХХ – початку ХХІ ст.. – К.: Знання, 2011. – 255 с.
Стасюк І.М. Конспект лекцій з дисципліни «Країнознавство» для студентів напряму «Міжнародні відносини». – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2005. – 122 с.
Страноведение: Учебн. пособие / П.И.Рогач и др. – Минск: БГЭУ, 2003. – 284 с.
Теоретичні основи країнознавства: підручник / Н.В.Антонюк, М.П.Мальська, Ю.С.Занько, Н.М.Ганич. – К.: Знання, 2011. – 326 с.
Трохимчук С.В., Федунь О.В. Політична географія світу: Навч. посіб. – 2 –ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 422 с.
Юрківський В.М. Країни світу. — К.: Либідь, 2001. —366 с.
ЯценкоБ.Л. Політична географія. — К.: НАНУ, 2005.— 132 с.
