§ 2. Види цивільно-правових строків

У цивільному праві існує багато різновидів строків. З метою їх ви­вчення і застосування використовуються різноманітні класифікації строків.

Строки поділяються на види за такими ознаками.

За джерелом їх встановлення - на законні, судові та строки, за­кріплені правочином.

Законні строки прямо передбачені законом, наприклад, строки набувальної давності (ст. 344 ЦК).

Судові строки - це строки, що визначаються судом, господар­ським або третейським судом. Так, згідно зі ст. 351 ЦПК за наявності обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення, за заявою державного виконавця або сторони суд у виняткових ви­падках може відстрочити чи розстрочити виконання судового рішення, про що виносить ухвалу.

Статтею 121 ГПК таке ж право надане господарському суду, при цьому відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішен­ня на новий строк, який визначається судом, а. розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтер­валом у часі. Строки виконання кожної частки визначаються судом.

Строки можуть бути також закріплені правочинами. Наприклад, згідно зі ст. 247 ЦК у довіреності визначається строк її дії. До цього виду строків належать, зокрема договірні строки, що визначаються сторонами договору, зокрема строк дії договору, строк виконання зо­бов'язань тощо.

За характером визначення - на визначені і невизначені.

Визначеними є строки, які підлягають точному обчисленню шля­хом вказівки на їх початок і закінчення, точну тривалість, посилання на будь-який момент або подію. Наприклад, до визначених належать строки позовної давності.

Невизначеними називаються строки, які встановлюються шляхом вказівки на будь-які приблизні критерії. Закон передбачає у таких ви­падках здійснити яку-небудь дію «своєчасно», «негайно», «без зво­лікання». Під невизначеністю строку мається на увазі ситуація, коли закон або правочин взагалі не встановлює строк, або коли він визна­чений моментом витребування. За таким зобов'язанням кредитор має право вимагати виконання, а боржник - здійснити виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негай­ного виконання ие вишиває із закону, договору або із змісту зобов'я­зання.

За можливістю бути зміненими за рішенням сторін - на імпера­тивні та диспозитивні.

Імперативні строки не підлягають зміні за згодою сторін. Напри­клад, строк збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем та членами його сім'ї становить шість місяців (ст. 71 ЖК). Імперативними є більшість строків встановлених спадковим, корпо­ративним та сімейним правом.

Диспозитивні строки можуть бути змінені за згодою сторін, на­приклад, строк поставки продукції, строк передачі речі.

За призначенням строки поділяються на строки виникнення ци­вільних прав (правостворюючї), строки здійснення цивільних прав, виконання обов'язків, захисту цивільних прав.

Правостворюючими є строки, з настанням (закінченням) яких по­в'язане набуття нових цивільних прав. Так, згідно зі ст. 34 ЦК повну цивільну дієздатність має особа, якій виповнилось 18 років.

Строки здійснення цивільних прав - це строки, протягом яких суб'єкт може реалізувати належне йому суб'єктивне право. Вони по­діляються на: строки існування цивільних трав та преклюзивні (присічні).

До строків існування цивільних прав, зокрема, належать строки дії авторського права. Так, відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону «Про авторське право і суміжні права», за загальним правилом, авторське право діє про­тягом всього життя автора і 70 років після його смерті. Прекаюзивні (присічні) -строки для реалізації суб'єктивних прав та правомочностей, що входять до їх складу (наприклад, споживач протягом 14 днів, не ра­хуючи дня купівлі, має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням (ст. 20 Закону «Про захист прав споживачів»).

За наслідками закінчення преклюзивні строки класифікуються на: строки невиконання обов'язків, що призводять до припинення суб 'сктивного права. Наприклад, кредитор спадкодавця має право про­тягом шести місяців, з дня коли він дізнався або міг дізнатися про від­криття спадщини, пред'явити свої претензії до спадкоємців, які прийня­ли спадщину, незалежно від шаешння строку вимоги. Непред'явлення кредитором спадкодавця претензії до спадкоємців, які прийняли спад­щину, погашає його право вимоги;

строки невиконання обов'язків, що стають перешкодою для виникнення суб'єктивного права, наприклад, повідомлення про на­стання страхового випадку протягом певного часу за умовами дого­вору страхування;

строки нездійснення права, що тягнуть за собою припинення цього права, наприклад, збереження жилого приміщення за тимчасо­во відсутнім наймачем;,

строки, протягом яких право припиняється на певний час, а потім поновлюється , зокрема уклавши авторський договір з орга­нізацією, автор обмежує на певнийчас свої можливості з використан­ня твору;

гарантійні строки - страт, в які продавець, виготовлювач (ви­конавець чи інша оєеба, яка надає послуги) гарантує, забезпечує при-«тність товару (речі) чи послуги для використання за звичайним призначенням, а отримувач (користувач) має право вимагати безкош-говного усунення виявлених ним недоліків, заміни товару (послуги^ лбо застосування інших встановлених законом чи договором наслід­ків. Такі строки передбачені цивільним законодавством, зокрема, для проданих речей, результатів підрядних робіт тощо. Іноді гарантія истановлюється не на календарний строк, а іншими способами, на­приклад, на кілометраж пробігу автомобіля.

На сезонні товари (одяг, хутрові вироби та ін.) гарантійний строк об­числюється з початку сезону, який встановлюється КМУ. При продажу товарів за зразками, поштовим замовленням, а також у разі, коли час укладення договору і час передачі товару споживачу не збігаються, гарантійні строки обчислюються з дня доставки товару споживачу, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення або збирання), - з дня її виконання. Якщо день доставки, установки (підключення або зби­рання) товару, а також передачі нерухомого майна встановити немож­ливо, або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору, гарантійні строки обчислюються з дня його укладення.

Гарантійний характер носять і деякі інші, передбачені законом роки, наприклад, строк придатності для експлуатації товару та ін.

Для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфюмерно-косметичних та інших товарів, споживчі якості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упа­ковці або інших документах, що додаються до них при продажу, вважається гарантійним строком. Продаж товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

Строк служби товару ~ це час, протягом якого виготовлювач (виконавець) зобов'язаний забезпечити можливість використання то­вару (результатів виконаної роботи) за призначенням.

Строки виконання обов'язків - це строки, протягом яких борж­ник зобов'язаний передати річ, виплатити грошову суму і т. ін.

Строки захисту цивільних прав - це строки, протягом яких особа, чиє право порушено, може звернутися в компетентні державні органи з вимогою про примусове здійснення і захист свого права. До таких стро­ків належать претензійні строки та строки позовної давності.

Претензійні строки - строки для заявлення претензій. Це строки, протягом яких уповноважена особа має право (але не зобов'язана) звер­нутися до відповідальної особи з вимогою про поновлення порушеного права. Зокрема, відповідно до ст. 5 ГПК спори, що виникають з догово­ру перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору, засно­ваному на державному замовленні, можуть бути передані на вирішення господарського суду за умови додержання сторонами встановленого для цієї категорії спорів порядку їх досудового врегулювання. Відпо­відні суб'єкти, чиї права та охоронювані законом інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів, звертаються до нього з письмовою претензією, яка підлягає розгляду в місячний строк з дня її одержання. Претензійні строки вхо­дять до складу загальних строків позовної давності.