§ 3. Функції цнвільного права

Внутрішвя диференціація единої системи права України на окремі правові галузі здійснюеться не лише за предметом та методом право­вого регулювання суспільних відносин. Не менш важливе значення мае врахування визначених законодавцем відповідник напрямів здій­снюваного правового регулювання, напрямів забезпечуваного відпо­відною правовою галуззю впливу на Ti чи інші суспільні відносини. Тому поряд з предметом та методом, що характеризують окрему пра­вову галузь, невід'емну ознаку останньсї становлять властиві цій га­лузі певні функції, які вона виконуе у загальній системі вітчизняного права. Функціональні ознаки властиві також і цивільному праву, на що звертаеться увага в різноманітних дослідженнях і навчально-на­укових виданнях різник правових шкіл.

Щоправда, із зазначеного приводу в правовій літературі існують різні погляди, Наприклад, у деяких підручниках з цивільного права автори, характеризуючи цивільно-правову галузь, обмежуються роз­крит-гям лише Ti предмета та методу правового.регулюванняг. Мають місце і критичні зауваження щодо доцільності функціональної харак­теристики цивільного праваз.

Однак слід зазначити, що стосовно останньої точки зору існують сутгеві перепони для Ti сприйняття. Адже характеристика галузі ци­вільного права, як регулятора суспільних відносин, лише за предме­том та методом правового регулювання хоча і можлива та необхідна, але вона завжди буде неповною, якщо не охоплюватиме функціо­нальних, так би мовити, зовнішніх властивостей названої галузі.

Інша справа, що саме розпізнання функцій цивільного права уяв­ляеться дещо ускладненим. Адже на відміну від предмета та методу правового регулювання, що відображаються у відповідних правових джерелах, переліку функцій цивільного права чинне цивільне законо­давство не передбачае. І категорія, наприклад, предмета цивільно­правового регулювання е очевидною настільки, наскільки е очевид­ним саме цивільне законодавство, тоаsу що останне визначене у від­повідних нормативних актах, розміщене в офіційних друкованих ви­даннях, збірниках тощо. А де ж реально містяться функції, що характеризують відображену в законодавстві галузь цивільного пра­ва - майже невідомо, Іншими словами: що існують нотні знаки бачать всі, а де ж музика? Відповідь елементарна, як і запитання. Функції ци­вільного права так само втілені у актах цивіпьного законодавства, як музика у нотних знаках. І подібно до того, як музика відображае ди­намічні або зовнішні властивості і можливості побудованої в напрямі вїдповідного жанру системи нотних знаків, так і функції правової га­лузі відбивають зовнішні властивості, відображеної у системі відпо­відних нормативних актів галузі цивільного права.

Одразу постае запитання: в чому, власне, полягае понятійна суть функцій цивільного права? 3 методологічної точки зору визначення поняття функцій цивільного права повинно спиратися: по-перше, на загальнофілософське розуміння терміна « функція» як цілеспрямова­ ності дії певних систем; по-друге, на загальноправове теоретичне вчення про «функцію права» як певноrо напряму правового впливу на ті чи інші суспільні відносини.

Похідність визначення функцій цивільного права від загальнотео­ретичного тлумачення понятгя «функція права» уявляеться цілком эакономірним. Адже галузь цивільного права хоча і відносно авто­номна, але водночас вона е невід'емною складовою цілісної правової тканини. Тому тлумачення суті виконуваних зазначеною правоаою галуззю функцій тіею чи іншою мірою повинно мати дещо спорідне­ний характер з тим, що приховуеться за загальнотеоретичним фено­мвном «функція права», щоправда, за умови врахування відповідної специфіки, щонайменше: предмета та цілей цивільно-правової галузі як регулятора суспільних відносин.

Таким чином, функціі цивільного права-зумовлені предметом і забезпечувані заководавством цілі правової галузі, певні напрямв цивільно-правового вплнву на особисті немайнові та майнові від­носввн.

Функції цивільного права мають багатогранний характер. Поляга­ють вони, щонайменше: у правозабезпеченні, упорядкованості зви­чайних, беэ будь-яких порущень особнстих немайнових та майнових відносин; у правозабезпеченні захисту особистих немайнових і май­нових прав та інтересів у разі порушення останніх чи посягання на них; у правозабезпеченні відновлення порушених правовідносин; в правозабезпеченні ліквідації негативних наслідків правопорушень або інщих дій, пов'язаних з аиникненням у кредитора певних майно­вих чи особистих немайнових втрат; у правозабезпеченні інформа­тивно-сигнальних попереджень від можливих безпідставних (проти­правних) посягань на охоронювані суб'ективні цивільні права тощо. У контексті з наведеним стае можливим здійснення відповідної кла­сифікації функцій цивільного права.

Не претендуючи на вичерпність зазначеної класифікації функцій цивільного права, різновидами останніх е: регулятивна, охоронна, компенсаційна та превентивна.Суть регулятивноі функціі полягае у тому, що нею охоплюються відносинн, які виникають з актів правомірної, дозволеної і, як прави­ле, соціально корисної діяльності суб'ектів цивільноrо права. Тому і реалізація зазначеної функції здійснюеться за рахунок позитивного регулювання відповідних правових відносин шляком встановлення зага,-тьних правил, що створюють правові підстави для можливості здійснення відповідних дїй, спрямованих на правомірне досягнення певних юридичних результатів. У даному разі може йтися, наприклад, про різноманітні цивільно-правові дотвори (купівлі-продажу, підря­ду, найму(оренди) тощо) або про відповідні відносини, що виникають в результаті подій. Зокрема, внаслідок такої події, як смерть фізичної особи, виникають спадкові правовідносини, що також охоплюються регулятивною функціею цивільного права. Остання стосовно особис­тих немайнових прав проявляеться, як вже вказувалося раніше, у фор­мі юридичного визнання належних кожній фізичній особі невідчужу­ваних немайнових благ і свободи визначати свою поведінку в індиві­дуальній життедіяльності за власним розсудом. Таким чином, можна вважати, що зазначеною цивільно-правовою функціею охоплюються і особисті немайнові, і майнові відносин, суб'екти яких переважно не зловживають своїмн правами, а діють правомірним чином.

Однак реальна дійсність свідчить й про те, що зміст особистих не­майнових та майнових відносин може наповнюватися елементами правопорушень, різноманітних посягань на охоронювані законом певні суб`ективні права тощо. У таких випадках постае питання про правове забезпечення захисту порушених суб'ективних особистих чи майнових прав. За таких обставин спрацьовуе окоронна функція ци­вільного права. Таким чином, реалізація охоронної функції стае мож­ливою тільки у поеднаниі з регулятивною, яка полягае у впливі права на суспільні відносини як шляхом їх закріплення у тих або інших пра­вових інститутах, так і через оформлення їх руху.

Останньою функціею охоплюються відносини, що виникають, на­приклад, внаслідок порушення зобов'язання (ст. 610 ЦК) або відшко­дування шкоди (гл. 82 ЦК) тощо.

Суть охоронної функції цивїльного права вбачаеться у тому, що вона забезпечуе юридичну можливість захисту порушених суб'ек­тивних майнових чи особистих прав і сприяе Tx певній нормалізації. Завдяки останній обставині охоронна функція набувае деякого від­новлювального значення.

Досить наближеною до охоронної функції цивільного права, од­нак, не тотожною з нею е цивільно-правова, що мае назву компенса­ційної. Як така охоронна функція створюе лише юридичну переду­мову захисту порушених суб'ективних особистих чи майнових прав. Однак вона безпосередньо не вирішуе питань, пов'язаних з необхід­ністю ліквідації певних негативних наслідків, що можуть мати міеце в особистій або майновій сфері тіеї чи іншої потерпілої особи (креди­тора). Адже охоронна функція цивільного права не припускае, напри­клад, що потерпіла від певних протиправних посягань особа стае зо­бов'язаною вимагати відповідних майнових відшкодувань від право­порушника. Зазначені вимоги охоплюються правом, а не обов'язком потерпілої сторони. Звичайно, від вказаних обставин значення охо­ронної фуккції не втрачаеться. Але у разі наміру потерпілої сторони вирішити проблему ліквідації зазначених нею негативних майнових чи особистих наслідків (втрат) від правопорушення тільки охоронної функції було 6 недостатньо. За таких обставин постае питання не ли­ше правового захисту, а, nepm за все, питання заміни зазнаних креди­тором майнових чн особистих втрат на певні майнові блага, з вимога­ми про стягнення яких звертаеться кредитор до боржника. З юри­дичної точки зору, заміна втрат, що виникли на боці кредитора, інши­ми передбаченими законом, договором або визнаними судом майно­вими благами, вважаеться компенсаціею, а цивільно-правова функ­ція, що охоплюе, мае назву компенсаційної.

Так, у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК у разі неналежного вико­нання договірного зобов'язання замість не одержанот належного виконання договору боржник повинен відгпкодувати кредиторові за­вдані збитки.

Щодо іншої цивільно-правової функції, яка мае назву превентив­ної, то суть іі полягае в наступному. За змістом положення цивільно­го законодавства можуть розглядатися не лише як джерела цивільно­го права, а й як джерела певного інформативного значення. Актами цивільного законодавства надаеться можливість пізнання певних правил, дозволів, а також заперечень, правового простору, у межах якого відповідні діі розглядаються як правомірні і за рамками котро­го відповідні дії визнаються протиправними. Тому джерела цивільно­го права мають відповідне пізнавальне значення, яке поляrае у тому, що заздалегідь потенційному суб'ектові цивільних відносин стае відомим той чи інший наслідок вчинення дій, які підпадають під нега­тивну 'ix оцінку з боку законодавця. Таким чином, відповідні законо­положення набувають попереднього інформативно-сигиального зна­чення запобіжного засобу, своерідного стимулювання особи утриму­ватись від певних правопорушень, від посягань на суб'ективні права інших осіб. Таке значення мають, наприклад, положення статей 623, 624, 1192 ЦК тощо.

Підсумовуючи викладене, можна зробити наступний загальний висновок. Функції цивільного права становлять правові категорії, які відображають елементи змістовної характеристики зазначеної право­вої галузі та характеризують Ti у цілому і тому мають сутгеве методо логічне значення для пізнання явищ, що охоплюються предметом ци­вільнот права.