Грудная клетка

Виды движений:

- движение из стороны в сторону;

- движение вперед-назад;

- подъем и опускание.

Несмотря на то, что возможных движений грудной клетки довольно много, это - центр наименьшей подвижности. Поэтому развитие ее подвижности - важная задача педагога. Прежде чем приступить к изучению движений, необходимо объяснить учащимся, что должна двигаться только грудная клетка, только ребра, без движений плеч или пелвиса.

Техника исполнения:

- при движении грудной клетки из стороны в сторону на первом этапе обучения необходимо прибегнуть к помощи рук, которые вытянуты в стороны на уровне плеч, локти вытянуты, а кисти сокращены. Вытягивая правую руку в сторону, необходимо добиться того, чтобы грудная клетка двигалась вправо за рукой. Аналогично влево. Затем руки переводятся в подготовительное положение или в пресс-позицию, и движение грудной клетки из стороны в сторону происходит изолированно;

- при первоначальном обучении движению вперед-назад также приходится прибегать к помощи рук. Руки во второй позиции. При резком сгибании локтей, направленных за поясницу, грудная клетка автоматически выводится вперед. Необходимо почувствовать это движение и постараться повторить его без помощи рук. Аналогично изучается движение грудной клетки назад, но руки предплечьями закрываются вперед, ладони "продавливают" грудную клетку назад;

- подъем грудной клетки первоначально осуществляется в ритме дыхания: при вдохе грудная клетка поднимается, при выдохе опускается. Затем это движение исполняется при помощи мышц.

Пелвис (тазобедренная часть)

Движение пелвиса - наиболее эффектное, часто встречающееся в африканских и латиноамериканских танцах - дает большое количество разнообразных комбинаций. Иногда будет встречаться выражение "подъем бедра" (в этом случае речь идет о движениях лишь внешней передней стороны тазобедренного сустава, а не о части ноги от колена до паха).

Виды движений:

- движение вперед-назад;

- движение из стороны в сторону;

- hip lift - подъем бедра вверх;

- shimmi;

- jelly roll,

Техника исполнения движений:

- при движении вперед пелвис чуть приподнимается и резко посылается вперед. При движении назад поясница остается на месте и между ней и ягодицами образуется арка. Колени согнуты и направлены точно вперед (очень важно сохранять неподвижность коленей при движении);

- движение из стороны в сторону может быть двух видов: просто смещение из стороны в сторону, не повышая и не понижая пелвиса, или движение по дуге, полукругу, который проходит через крайнюю нижнюю точку. Такое движение обычно используется во время свингового раскачивания пелвиса из стороны в сторону;

- при подъеме одного бедра вверх "рабочая" нога должна быть "без веса", стоять на полупальцах или быть немного оторванной от пола (нежелательно помогать подъему бедра сгибанием и разгибанием колена или подъемом и опусканием пятки). При подъеме одного бедра в подреберье на уровне диафрагмы возникает сжатие;

- движение shimmi было заимствовано из одноименного танца и заключается в спиральном закручивании пелвиса вправо или влево;

- jelly roll похож на шейк пелвиса: максимально расслабленные глубокие мышцы ягодиц сокращаются и расслабляются, что вызывает дрожание пелвиса.

Руки

Руки имеют максимальную возможность движения, множество различных положений, описывать которые здесь нет возможности. Достаточно дать основу, принципы движения.

1. Руки могут двигаться вытянутые, без изгибов. Две руки могут исполнить множество сочетаний в различных плоскостях (впереди, вверху, сзади).

2. Каждая часть руки - кисть, предплечье, пальцы - может двигаться изолированно или в сочетании одна с другой.

3, Устоявшиеся положения рук, которые используются различными системами танца и считаются позициями, в модерн-джаз танце более свободны. Это связано прежде всего с разнообразным положением кисти, которая может быть вытянута, может быть сокращена (flex), может поворачиваться в любом направлении. Локоть также может быть и вытянут, и округлен. Таким образом, основные позиции могут иметь большое количество вариантов, связанных с положением кисти и локтя.

Позиции рук:

Нейтральное, или подготовительное положение, аналогичное подготовительному положению классического танца. Руки расположены вдоль торса, локти и кисти могут быть округлены или вытянуты.

Press-position, Локти согнуты, ладони впереди на косточках таза либо на диафрагме.

Первая позиция. Руки перед торсом на уровне "солнечного сплетения" (в округленном или вытянутом положении). Кисти могут быть направлены вниз, в сторону, друг к другу.

Вторая позиция. Позиция, аналогичная позиции классического танца (руки раскрыты в сторону на уровне плеча), положение локтя и кисти может варьироваться.

Третья позиция. Руки над головой. Они могут быть округлены и аналогичны III позиции классического балета, но могут быть вытянуты в локтях и напряжены.

Jerk position. Это специфическая позиция модерн-джаз танца. Руки согнуты в локтях, пальцы сжаты в кулак либо выпрямлены, предплечья параллельны полу и располагаются на уровне диафрагмы сбоку от торса.

Это основные позиции. Однако очень часто в практике встречаются положения, которые нельзя рассматривать как позиции, но их употребление придает большее разнообразие движениям рук во время урока.

Отметим положения:

V-положения. Это положения между основными позициями, кисть в положении jazz hand, т.е. пальцы напряжены и расставлены. V-положение может быть: а) внизу между подготовительной и второй позицией, б) впереди между первой и второй позициями, в) вверху между второй и третьей позициями.

А-В-В-положения. Эти положения часто используются в единой комбинации. А - локти наружу, ладони около груди (иногда это положение называют второй закрытой позицией), Б - локти опущены вниз, ладони около плеч. В - положение аналогично третьей позиции: локти вытянуты, затем руки раскрываются во вторую позицию. Это основная схема, которая имеет множество вариантов.

Ноги

Ноги выполняют двойную функцию: передвигают тело в пространстве и выполняют самостоятельные движения. Здесь рассмотрим движения ног без перемещения.

Позиции ног:

В настоящем пособии использованы позиции ног системы Джордано,

Первая позиция. Имеет три варианта: параллельное положение - стопы стоят параллельно друг другу; аут-позиция - аналогична первой позиции классического балета; ин-позиция - носки вовнутрь и соединены, пятки наружу.

Вторая позиция. Также имеет три положения: параллельное положение - стопы параллельны и между ними расстояние, равное одной стопе; аут-позиция аналогична второй позиции классического балета; ин-позиция - носки повернуты вовнутрь, но не соприкасаются, пятки наружу.

Третья позиция. Имеет только один вариант, который аналогичен классическому: стопы развернуты в выворотное положение, пятка впереди стоящей ноги находится в середине стопы сзади стоящей ноги.

Четвертая позиция имеет два варианта: аут-позиция - аналогична классическому балету; параллельное положение - стопы стоят на одной линии одна перед другой, расстояние между ними равно длине одной стопы.

Пятая позиция. Также имеет два варианта: аут-позиция - аналогична классическому балету; параллельное положение - стопы параллельны и находятся рядом, одна стопа чуть впереди другой (примерно на половину ступни).

Отдельные части ноги - стопа, голеностоп - могут двигаться изолированно. Стопа может натягиваться (положениерош?) и сокращаться (положение flex). Кроме того, стопа может делать ограниченные движения из стороны в сторону, а также вращаться. Естественно, все эти движения могут исполняться только свободной ногой, т. е. стопа должна быть оторвана от пола. Голеностоп, так же, как стопа, может совершать движения из стороны в сторону и вперед-назад, кроме того, возможны круговые движения голеностопом, напоминающие rond de jambe en I'air классического танца. При всех этих движениях основное внимание уделяется неподвижности бедра.

Движения стопы могут исполняться только в свободном состоянии, однако перемещения стопы вовнутрь и наружу связаны с движениями " нагруженных" стоп. Обычно они применяются при переходе из одной позиции в другую. Примером такого рода движений может служить русская "гармошка". Возможны любые способы такого типа движений: две стопы могут передвигаться по очереди и одновременно, возможно движение одной стопы вовнутрь, а другой - наружу и т. д.

УПРАЖНЕНИЯ ДЛЯ ПОЗВОНОЧНИКА

Если техника изоляции заимствована из джазового танца, то движение тела целиком, без изоляции отдельных центров - своеобразие танца-модерн. Основой этой техники служит прежде всего позвоночник, поэтому главная задача педагога - развить у учащихся подвижность во всех его отделах.

Виды движений:

наклоны торса;

изгибы торса;

спирали;

body roll ("волна" );

contraction, release, high release;

tilt, lay out,

Наклоны торса

Техника исполнения:

1. Flat back (плоская спина), или table top (поверхность стола). Речь идет о наклонах, в которых спина, голова и руки составляют одну прямую линию. Основная ошибка при исполнении - это запрокидывание головы, поэтому педагогу необходимо следить, чтобы голова находилась на одной линии с позвоночником. Другая распространенная ошибка - непроизвольное округление спины, что особенно заметно у начинающих исполнителей. Поэтому при наклоне вперед необходимо сначала немного выдвинуть грудь вперед и лишь затем наклониться вниз. При всех наклонах ноги являются опорой, а угол между торсом и ногами составляет 90°.

Наиболее распространенной ошибкой является отведение бедер в противоположную от наклона сторону. Бедра должны быть расположены точно над стопами.

2. Deep body bend - глубокий наклон вперед, ниже, чем на 90°. При этом наклоне спина, голова и руки находятся также на одной прямой линии, но торс наклоняется как можно ниже, и если исполнять этот наклон по второй параллельной позиции ног, то голова и плечи исполнителя должны находиться практически между коленей. Основными ошибками считаются расслабление или округление позвоночника.

3. Side stretch. Наклон в сторону, при котором грудная клетка изгибается. Руки могут находиться в третьей позиции или же при наклоне вправо правая рука - в подготовительном положении, левая рука - в третьей позиции.

Наиболее целесообразно изучать эти наклоны, держась за станок одной или двумя руками, в положении "лицом к станку" или "боком к станку".

Эта группа наклонов может усложняться demi- и grandplie, подъемом на полупальцы, одновременным подъемом ноги на 45° или 90°. Однако в любой комбинации основные правила остаются неизменными.

Изгибы торса

Twist или изгиб позвоночника. К этой группе движений относятся наклоны с изменением направления движения. Твист - это движение, т.е. изгиб или загиб, который начинается от головы,

Техника исполнения:

1. Curve (керф). Загиб верхней части позвоночника вперед или в сторону. Начинается от головы и исполняется до точки, расположенной в "солнечном сплетении". Поясница в этом движении участия не принимает. Основное требование - исполнение "через верх", т.е. первоначально вытянуть позвоночник вверх, а затем исполнить изгиб вперед или в сторону.

2. Arch - арка. Во время этого движения происходит прогиб позвоночника в пояснице, при этом голова запрокидывается назад. Примером арки может служить "мост", исполненный на полу.

3. Twist торса. Движение, начинающееся с закручивания плеч, за которыми поворачивается торс, изменяя плоскость своего расположения.

4. Roll down и roll up. Roll down представляет собой постепенное, начиная от головы, закручивание торса вниз, причем все позвонки, один за другим, должны быть включены в это движение. Roll up - обратное движение, подъем и раскручивание позвоночника в исходное положение.

Основное внимание при исполнении этих движений обратить на последовательное распространение напряжения от головы вниз по всем позвонкам, одновременно наклоняя торс вниз.

При всех тнистовых изгибах педагогу следует внимательно следить за положением головы, поскольку голова никогда не должна двигаться изолированно и выходить из плоскости позвоночника, голова - последний позвонок, начинающий или завершающий движение.

Спирали

К этой группе относятся движения, развивающие подвижность позвоночника в тазобедренном суставе. Спирали - это внутреннее движение, оно начинается в тазобедренном суставе, и косточки бедер поворачиваются, приводя в движение позвоночник. Чаще эти движения исполняются в положении "сидя". Положение ног при этом может быть различным. (Подробнее в разделе "Уровни"). Основное внимание педагогу необходимо уделить тому, чтобы движение начиналось именно со смещения тазобедренного сустава и постепенно захватывало весь позвоночник; последним в движение приходит плечевой пояс.

Body ro//("вол на")

Если несколько центров последовательно включить в движение по принципу управления, один за другим, то получается как бы волна всего тела. Например: надо представить, что перед исполнителем на расстоянии 10-15 см находится стена, которой он касается поочередно коленями, пелвисом, грудью, плечами и в заключение - головой. Движение начинается из положения grandplie по второй параллельной позиции ног. Это фронтальная волна. Аналогично можно исполнить волну назад и в боковой плоскости. Возможно исполнить волну, перенося вес тела с одной ноги на другую по второй параллельной позиции. При такой волне через воображаемую вертикальную ось перемещается сначала колено, затем пелвис, грудная клетка, плечи, голова.

Contraction, release, high release

Эти основные положения используются во многих техниках современного танца. Прежде всего, необходимо объяснить учащимся, что это не динамические движения. Contraction - это сжатие всех мышц и относительное уменьшение объема тела, которое как бы аккумулирует энергию для дальнейшего движения, которое выполняется одновременно с release.

Tilt

Во всех вышеописанных движениях позвоночник изгибался в различных направлениях и в различной динамике. Во время исполнения tilt (угол) позвоночник является центральной осью тела, но эта ось несколько смещается от строго вертикального положения. То есть корпус, сохраняя прямую линию, отклоняется вправо, влево или вперед.

В технике Л. Хортона очень часто употребляется термин "Т-позиция". В других техниках это движение иногда называют "lay out". Суть его состоит в одновременном подъеме ноги приемом developpe или releve lent на 90° и одновременном наклоне торса в противоположном направлении. При этом торс, голова и "рабочая" нога составляют одну прямую линию. Первоначально "Т-позиция" изучается с отведением ноги назад как самый простой вариант. Затем - с открытием ноги в сторону. Последней изучается форма с открытием ноги вперед и отклонением торса назад. Положения tilt и lay out могут соответствовать позам классического балета. Они используются в основном в adagio, исполняются в медленном темпе и позволяют воспитать такие качества? как выворотность и шаг, устойчивость и точность позировки.

УРОВНИ

Модерн-джаз танец достаточно широко использует движения исполнителя на полу (в партере). Основные уровни: стоя, сидя на корточках, стоя на коленях, сидя и лежа. Задачи уровней во время урока многообразны. Во-первых, в различных уровнях исполняются упражнения на изоляцию (особенно это эффективно в нижних уровнях, так как нет необходимости держать вес тела, и все центры двигаются более свободно). Во-вторых, в партере очень полезно выполнять упражнения стрэтч-характера, т. е. растяжки. В уровнях "сидя" и "лежа" достаточно много упражнений на contraction и release, спирали и твисты торса. И, наконец, сама смена уровней, быстрый переход из одного уровня в другой - дополнительный тренаж на координацию.

Наиболее распространенные варианты уровней. Стоя:

а) верхний уровень (на полупальцах);

б) средний уровень (на всей стопе);

в) нижний уровень (колени согнуты).

"На четвереньках":

в.) опора на руках и коленях;

б) одна или две ноги вытянуты назад при опоре на руки;

в) одна нога открыта в сторону или назад при опоре на руках и колене.

На коленях:

а) стоя на двух коленях;

6) стоя на одном колене, другая нога открыта в любом из направлений.

Сидя:

а) frog-position (колени согнуты, стопы вместе);

б) первая позиция (ноги вместе, вытянуты вперед);

в) вторая позиция (ноги разведены в стороны);

г) четвертая позиция или "swastic";

д) пятая позиция (ноги согнуты в коленях, одна стопа перед другой).

Пятая позиция ног в положении "сидя" имеет два варианта. Первый, когда колени согнуты, раскрыты в сторону и одна стопа стоит перед другой стопой в положении point (то есть с вытянутыми пальцами). Другой вариант, т.н. pinch - позиция, когда одна нога находится перед другой, но голень, т.е. пальцы правой ноги около колена левой ноги, бедра плотно примыкают к полу;

е) колени согнуты и соединены (стопы стоят на полу параллельно);

ж) джазовый шпагат (нога впереди вытянута, а сзади согнута);

з) сидя на одном бедре (колено опорной ноги согнуто, тяжесть корпуса переносится с ягодиц на бедро, свободная нога открыта назад или в сторону и оторвана от пола).

Лежа:

а) на спине;

б) на животе;

в) на боку.

. КРОСС.

ПЕРЕДВИЖЕНИЕ В ПРОСТРАНСТВЕ

Этот раздел урока развивает танцевальность и позволяет приобрести манеру и стиль модерн-джаз танца. Традиционных, зафиксированных шагов, прыжков и вращений немного. Каждый из педагогов волен импровизировать и варьировать, как подсказывает ему педагогическое чутье.

Виды движений:

шаги;

прыжки;

вращения.

МУЗЫКАЛЬНОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ УРОКА

Подбор музыкального материала целиком зависит от задач урока и его построения. Обычно для разогрева используется ритмическая музыка свингового характера размера 2/4, однако возможна и медленная музыка на 4/4, особенно при исполнении наклонов, спиралей торса.

Для "Изоляции" подходит быстрая, ритмичная музыка с четким акцентом на первую долю.

Главное в музыкальном материале - простая мелодия и постоянный ритм, не усложненный модуляциями или ритмическими фигурами. Возможно использование только ударных инструментов.

В разделе "Упражнения для позвоночника" в основном используются музыкальные размеры 4/4 или 3/4, возможны более сложные размеры, но тогда комбинации должны быть "неквадратными".

В разделе "Кросс. Передвижение в пространстве" выбор музыки зависит от задач и предложенных комбинаций. Шаги афро-танца желательно исполнять под ударные инструменты, причем ритм музыкального сопровождения зависит от типа шага.

При изучении комбинации на начальном этапе музыкальное сопровождение должно быть с простым мелодическим рисунком и устойчивым ритмом. В дальнейшем может использоваться более сложная музыка различных стилей: поп-музыка, джазовая музыка, симфо-джаз, рок-музыка, музыкальный материал из мюзиклов и музыкальных фильмов.

Спорным является вопрос о точном соответствии комбинации или упражнения зафиксированному музыкальному отрывку. Некоторые педагоги четко выстраивают упражнения, фиксируют их и каждому подбирают соответствующий музыкальный материал. Другие импровизируют в выборе упражнений в зависимости от музыкального сопровождения, которое идет по принципу "нон-стоп". И в том и в другом случае музыкальный материал должен соответствовать разделу урока, а комбинации должны выстраиваться в зависимости от целей и задач, поставленных педагогом.

1. +Вы

2. Веб

3. Картинки

4. Видео

5. Карты

6. Новости

7. Почта

8. Ещё

1. spivachka94@mail.ru

Начало формы

Переводчик

Разрешить написание латиницей

ТЕХНІЧНІ ПРИНЦИПИ МОДЕРН-ДЖАЗ ТАНЦЮ Основні принципи модерн-джаз танцю відносяться перш за все до техніки руху. Вони склалися в процесі еволюції різних систем танцю. Ці принципи були запозичені в основному з джазового танцю і з танцю-мо-дерен, а також з класичного балету. Принципи руху, запозичені з джаз-танцю При аналізі африканського фольклорного танцю Кетрін Данхем виділила наступні технічні особливості цього стилю: 1. Використання в танці пози колапсу. 2. Активне пересування виконавця в просторі як по горизонталі, так і по вертикалі. 3. Ізольовані руху різних частин тіла. 4. Використання ритмічно складних і синкопованих рухів. 5. Поліритмія танцю. 6. Комбінування і взаємопроникнення музики і танцю. 7. Індивідуальні імпровізації в загальному танці. 8. Функціоналізм танцю. Поза колапсу Це поняття нічого спільного з медичним терміном не має. Йдеться про своєрідний триманні тіла, коли немає напруги і витягнутості вгору. Тіло вільно і розслаблено, його вигини трохи перебільшуються, коліна зігнуті, торс і голова трохи нахилені вперед. Основна відмінність джаз-танцю, танцю-модерн і класичного балету передусім лежить в триманні хребта. Якщо в класичному балеті хребет є віссю всього тіла, віссю обертання і стрибка, і існує навіть спеціальний термін "поставити спину", то в джазовому танці все діаметрально протилежно - хребет м'який і розслаблений. У танці-модерн хребет, як і в класичному танці, є віссю руху, але ця вісь не завжди спрямована строго вертикально, а дуже часто згинається і обертається в різних відділах. При напрузі неможливий рух окремих центрів, наприклад, співав вису або грудної клітини, в той час як при достатньому розслабленні такі рухи можливі. Основне завдання педагога на першому етапі навчання - домогтися достатньої свободи хребта, щоб здійснювати рухи різних його частин. Але в той же час тіло повинно бути досить напруженим, щоб руху були енергійні. Уміння розподіляти напругу в хребті називається релаксацією. Розподіл напруги і розслаблення - основи техніки джазового танцю. Ізоляція та поліцентрія В африканському танці тіло як би складається з окремих частин-центрів: це голова і шия, плечовий пояс, грудна клітка, пелвіс (тазостегнова частина), руки і ноги. Оскільки руки і ноги складаються з окремих зчленувань: в руці - кисть, передпліччя, в нозі - стопа і голеностоп, то ці частини центрів, які називаються ареалами, можуть також ізолюватися і виконувати рухи незалежно від інших центрів. Ці центри можуть просторово і ритмічно рухатися незалежно, саме це і створює поліцентрію руху. Кожна частина тіла, або кожен центр, має своє власне поле напруги і свій власний центр руху, У своєму русі ізольовані центри можуть поєднуватися один з одним (координуватися). При русі 2-х центрів одночасно ми говоримо про біцентріі, 3-х - тріцентріі, при русі всіх центрів - поліцентріі. Поліцентрія - це основоположний принцип танцювальної техніки. Для того щоб перевести його в реальну видимість танцю, існує технічний прийом, який називається ізоляцією і має на увазі, що кожна частина тіла, центр, рухається незалежно від іншої частини. Ця, на перший погляд, просте завдання досить складна для початківця танцюриста, так як за анатомічним особливостям нашого тіла всі центри тісно пов'язані між собою, і рух, наприклад, голови, природно викликає напругу в плечовому поясі або в грудній клітці. Однак ізоляція - це основний технічний прийом, з якого починається навчання джаз-танцю. Поліритмія В джаз-танці центри можуть рухатися не тільки в різних просторових напрямках, але і в різних ритмічних малюнках, метрично незалежних один від одного. Поліритмія тісно пов'язана з музикою. Африканські фольклорні танці супроводжують виключно ударні інструменти. Найчастіше використовується кілька інструментів, кожен з яких веде свій власний ритм. Сучасна музика, особливо джазова, монометрічна по своїй структурі, тобто накладення різних ритмічних малюнків не відбувається, проте під час імпровізації того чи іншого інструменту на основний, базовий ритм накладається ритм імпровізації. Це призводить до появи такого музичного поняття, як свінг, тобто певною пульсації основного ритму, пов'язаного з зміщенням мелодійного малюнка та ритмічної основи твору. Саме це зміщення неможливо зафіксувати нотними знаками, проте воно дуже впливає на танцювальний рух, яке виконується під свінгова музику, тому танцюрист повинен відчувати своїм тілом музичний свінг і намагатися втілити його в русі. Звідси і з'являється не тільки музичне, але і танцювальне поняття свінгу. У танці це поняття означає розгойдування, мо-торно-ритмічний рух будь-якої частини тіла або всього тіла цілком. Свінг в русі повинен виконуватися насамперед вільним, ненапруженим корпусом або окремою частиною нашого тіла (рукою, ногою, головою, пелві-сом). При цьому русі головне завдання - відчути вагу тіла або його частини і вільно розгойдуватися вгору-вниз, вперед-назад або з боку в бік. Свінгова руху корпуса особливо допомагають розслабити хребет і зняти зайву напругу. Прикладом полірітміческіе руху є ударник, який одночасно руками і ногами створює різноманітні ритми і часто співає. Все вищесказане стосується й іншої за жанром музики, використовуваної для створення хореографічного твору. Сучасна музика, не тільки джазова, в основному дуже складна за ритмічною структурою. Особливу складність у виконавця викликають непарні розміри, які незвичні для естетики класичного балету. Це вимагає уважного ставлення до розвитку ритмічного сприйняття в учнів. Мультиплікація Це поняття також тісно пов'язаний з ритмом. Воно означає, що єдиний рух розкладається на складові частини, фазує або мультиплікуються. Проте кількісне збільшення танцювальних акцентів не повинно приводити до збільшення музичного такту. Говорячи іншими словами, в чотиридольному такті робиться кілька акцентів в проміжках між основними частками такту. Мультиплікувати руху можуть бути неоднаковими за часом і нерегулярними. Вони можуть займати весь такт, але можуть і тільки якусь його частину. Розглянемо мультиплікацію на прикладі кроку. Крок - це не тільки рух, пов'язаний з переміщенням в просторі, а й перенесення ваги тіла з однієї ноги на іншу. При мультиплікації в проміжку між кроками виповнюється кілька рухів, але тільки одне пов'язане з перенесенням ваги тіла. Варіанти мультиплікувати рухів будуть більш детально розглянуті в подальшому. Координація При русі двох або більше центрів одночасно виникає необхідність їх скоординувати. Координація здійснюється двома способами: імпульсом, при якому два або декілька центрів наводяться в одночасний рух, або застосовується принцип управління, тобто центри включаються в рух послідовно. Координуватися можуть самі різні центри: голова і пелвіс, руки і голова, плечі і голова. Менш споживані координація голови і грудної клітини, але й вона можлива. Плечі можуть координуватися з головою, пелві-сом, руками і ногами. Пелвіс поєднується з головою, грудною кліткою, плечима, руками і ногами. Рухи двох і більше центрів можуть бути виконані в одному напрямку (наприклад голова і пелвіс вперед-назад), і тоді ми говоримо про паралелізм, але можуть рухатися і в протилежний напрямках (наприклад голова - вперед, пелвіс - назад), і тоді ми говоримо про опозицію. В джаз-танці існує поняття, на перший погляд, суперечить ізоляції, коли один центр активізує інший центр, як би управляє ним, але при управлінні помітний часовий розрив між рухами. Спочатку починає рух один центр, потім через певний проміжок часу - другий, третій і т. д. При активізації центру ми витрачаємо певний м'язове зусилля, яке і називається імпульсом. Принципи руху, запозичені з танцю-модерн Як вже було розглянуто раніше, розвиток тієї чи іншої системи танцю-модерн пов'язане з іменами великих педагогів, балетмейстерів, виконавців. Ці системи базувалися передусім на певному філософському підході до руху. Це виражалося в постановках, проте підготовка виконавців змушувала шукати особливу індивідуальну систему навчання. У танці-модерн, на відміну від джазового танцю, все тіло виконавця приймає участь в русі, тобто основою руху служить хребет. І саме робота над рухливістю хребта лежить в основі багатьох систем танцю-модерн. Так, наприклад, в техніці М. Грехем основою руху служить contraction і release (стиснення і розширення), яке виповнюється в центр тіла. У техніці Д. Хамфрі, а потім X. Лимона хребет розслаблений і вільний і рух виконується за рахунок падіння і підйому ваги корпусу, тобто рух будується по синусоїді: рух-затримка в кульмінаційній точці (suspend) і зворотний повернення (recovery). У техніці М. Каннінгема велику роль відіграють різні спіралі і вигини хребта у поєднанні з рухами ніг, запозиченими з екзерсису класичного танцю. Модерн-джаз танець у деяких розділах уроку запозичує з різних технік вправи, спрямовані на розвиток рухливості хребта. Contraction і release Ці два терміни пов'язані з положенням торсу, рук і ніг. Contraction - стиснення, скорочення, тобто відносне зменшення об'єму тіла. Протилежне поняття - release, тобто розширення, коли тіло розширюється в просторі. Contraction і release тісно пов'язані з диханням. Contraction виконується на видиху, release на вдиху. Взаємозв'язок дихання і руху призводить до природності, надає динамічну забарвлення рухам. Contraction не є динамічним рухом, тобто стиснення відбувається за рахунок скорочення м'язів, а не за рахунок їх руху. І - важлива особливість - під час contraction відбувається як би акумуляція внутрішньої енергії, яка потім вихлюпується під час release або будь-якого руху. Contraction і release - це базисні поняття, закладені в техніці Грехем, а потім запозичені різними іншими системами. Як говорила в особистій бесіді з автором Джин Радд, педагог Центру американського танцю Ал-вина Ейлі і Джульярдской школи танцю, Марта Грехем стверджувала, що contraction починається в глибині тазу, між гомілковими кістками, а потім поширюється вгору, захоплюючи весь хребет, останньою в рух приходить голова. Аналогічно, знизу вгору, виконується і release. Це зауваження дуже важливо, оскільки часто contraction виконують в "сонячне сплетіння", що є серйозною помилкою. До навчання contraction педагогу необхідно підходити дуже уважно. Рівні Модерн-джаз танець активно використовує пересування танцюриста не тільки по горизонталі, але і по вертикалі. Розташування виконавця на підлозі (у партері) вживається досить часто. Рівнем називається розташування тіла танцюриста щодо землі. Основні види рівнів: стоячи, сидячи, стоячи на колінах, сидячи навпочіпки, стоячи на колінах, лежачи. Крім того, існують так звані акробатичні рівні: шпагати (поперечний і поздовжній), "міст", стійка на руках, стійка на лопатках ("берізка"), колесо. ІЗОЛЯЦІЯ Спочатку педагогу необхідно домогтися достатньої свободи хребта в учнів, тобто навчити тримати становище колапсу. Для цього використовується декілька вправ на напругу і розслаблення з тим, щоб учні вільніше розподіляли напругу на хребет. Ізоляції, як правило, піддаються всі центри - від голови до ніг. Проте можливі комбінації, коли послідовно виконується один рух головою, одне - плечима, одне - грудною кліткою, одне - руками, одно-пелві-сом, одне - ногами. При виконанні подібних "ланцюжків" дуже важливо використовувати принцип управління, тобто з одного центру передавати імпульс в іншій. Спочатку всі рухи вивчаються в "чистому" вигляді, причому можливе виконання двома способами: повільне стискування і розширення (наприклад повільний нахил голови вперед і максимальний нахил голови назад) або різко досягти максимального положення. Але в тому і іншому випадку центр, наведений в рух, повинен досягати свого вкрай можливого становища. Другий етап навчання - з'єднання рухів одного центру в найпростіші комбінації: хрест, квадрат, круг, півколо. Наступний етап - з'єднання в більш складні геометричні комбінації, більш складні ритмічні структури. І, нарешті, останній етап - з'єднання рухів декількох центрів (про це докладніше в розділі "Координація"). Основне завдання педагога під час вивчення рухів ізольованих центрів - стежити за тим, щоб рухи були дійсно ізольованими, щоб під час руху одного центру не рухався інший. Ця, на перший погляд, просте завдання викликає труднощі, оскільки анатомічно всі центри тісно пов'язані. Тепер розглянемо руху ізольованих центрів і техніку їх виконання: Голова Види рухів: - Нахил вперед і назад; - Нахили-вправо і вліво; - Повороти вправо і вліво; - Sundari вперед-назад і з одного боку в бік. Техніка виконання: - При нахилі вперед підборіддя торкається грудей, при нахилі назад потилицю стосується хребта; - При нахилі в бік голова строго горизонтальна, вухом необхідно намагатися торкнутися плеча; підборіддя спрямований точно вперед, не зміщуючись вгору або вниз; - При поворотах голова строго вертикальна, підборіддя паралельний плечу; голова не повинна закидається, а повертається навколо уявної вертикальної осі; - При виконанні sundari відбувається зміщення тільки шийних хребців вперед-назад або з боку в бік; голова зберігає суворо нейтральне положення, підборіддя спрямований точно вперед, зсув відбувається за рахунок подовження та скорочення м'язів шиї. На підставі чотирьох основних рухів можна скласти велику кількість комбінацій, які можуть виконуватися з різними акцентами в тих чи інших точках і в різних ритмічних малюнках. Плечі Види рухів: - Підйом одного або двох плечей вгору; - Рух плечей вперед-назад; - Twist плечей; - Шейк плечей. Техніка виконання: - При підйомі плечей лопатки піднімаються вгору, руки витягнуті в ліктях (найбільш поширеною помилкою є згинання ліктів при підйомі плечей вгору). Спочатку необхідно вивчити наступну вправу: плечі вгору-центр, плечі вниз-центр. Потім можна переходити до вивчення переміщення плечей з крайньої верхньої в крайню нижню точку; - При русі вперед і назад основну увагу необхідно приділити тому, як домогтися руху саме плечей, без руху грудної клітки; - При Твіста (вигин) відбувається різка зміна напрямків у русі плечей (наприклад: одне плече вперед, інше - назад, одне - вгору, інше - вниз); - При шийці (трясти, струшувати) виповнюється хвилеподібний потряхіваніе плечима за рахунок розслаблення м'язів плечового пояса і переміщення плечей в дуже малому і швидкому русі вперед-назад. Це нагадує рух з циганського жіночого танцю. Шейк може початися в плечовому поясі, потім охопити грудну клітку, співав вис і все тіло цілком. Грудна клітка Види рухів: - Рух з боку в бік; - Рух вперед-назад; - Підйом і опускання. Незважаючи на те, що можливих рухів грудної клітини досить багато, це - центр найменшої рухливості. Тому розвиток її рухливості - важливе завдання педагога. Перш ніж приступити до вивчення рухів, необхідно пояснити учням, що повинна рухатися тільки грудна клітка, тільки ребра, без рухів плечей або пелвіса. Техніка виконання: - При русі грудної клітини з одного боку в бік на першому етапі навчання необхідно вдатися до допомоги рук, які витягнуті в сторони на рівні плечей, лікті витягнуті, а кисті скорочені. Витягуючи праву руку в сторону, необхідно домогтися того, щоб грудна клітка рухалася вправо за рукою. Аналогічно вліво. Потім руки переводяться в підготовче положення або в прес-позицію, і рух грудної клітини з одного боку в інший відбувається ізольовано; - При первинному навчанні руху вперед-назад також доводиться вдаватися до допомоги рук. Руки в другій позиції. При різкому згинанні ліктів, направлених за поперек, грудна клітка автоматично виводиться вперед. Необхідно відчути цей рух і постаратися повторити його без допомоги рук. Аналогічно вивчається рух грудної клітки тому, але руки передпліччями закриваються вперед, долоні "продавлюють" грудну клітку назад; - Підйом грудної клітини спочатку здійснюється в ритмі дихання: при вдиху грудна клітка піднімається, при видиху опускається. Потім цей рух виконується за допомогою м'язів. Пелвіс (тазостегнова частина) Рух пелвіса - найбільш ефектна, що часто зустрічається в африканських і латиноамериканських танцях - дає велику кількість різноманітних комбінацій. Іноді зустрічатиметься вираз "підйом стегна" (у цьому випадку мова йде про рухи лише зовнішньої передньої сторони кульшового суглоба, а не про частину ноги від коліна до паху). Види рухів: - Рух вперед-назад; - Рух з боку в бік; - Hip lift - підйом стегна вгору; - Shimmi; - Jelly roll, Техніка виконання рухів: - При русі вперед пелвіс трохи підводиться і різко надсилається вперед. При русі назад поперек залишається на місці і між нею і сідницями утворюється арка. Коліна зігнуті і спрямовані точно вперед (дуже важливо зберігати нерухомість колін при русі); - Рух з боку в бік може бути двох видів: просто зміщення з боку в бік, не підвищуючи і не знижуючи пелвіса, або рух по дузі, півколу, який проходить через крайню нижню точку. Такий рух зазвичай використовується під час свінгового розгойдування пелвіса з боку в бік; - При підйомі одного стегна вгору "робоча" нога повинна бути "без ваги", стояти на полупальцах або бути трохи відірваною від підлоги (небажано допомагати підйому стегна згинанням і розгинанням коліна або підйомом і опусканням п'яти). При підйомі одного стегна в підребер'ї на рівні діафрагми виникає стиснення; - Рух shimmi було запозичене з однойменного танцю і полягає в спіральному закручуванні пелвіса вправо або вліво; - Jelly roll схожий на шейк пелвіса: максимально розслаблені глибокі м'язи сідниць скорочуються і розслабляються, що викликає тремтіння пелвіса. Руки Руки мають максимальну можливість руху, безліч різних положень, описувати які тут немає можливості. Досить дати основу, принципи руху. 1. Руки можуть рухатися витягнуті, без вигинів. Дві руки можуть виконати безліч поєднань в різних площинах (попереду, вгорі, ззаду). 2. Кожна частина руки - кисть, передпліччя, пальці - може рухатися ізольовано або в поєднанні один з іншого. 3, Усталені положення рук, які використовуються різними системами танцю і вважаються позиціями, в модерн-джаз танці більш вільні. Це пов'язано насамперед з різноманітним положенням кисті, яка може бути витягнута, може бути скорочена (flex), може повертатися в будь-якому напрямку. Локоть також може бути і витягнуть, і заокруглений. Таким чином, основні позиції можуть мати велику кількість варіантів, пов'язаних з положенням кисті і ліктя. Позиції рук: Нейтральне, або підготовче положення, аналогічне підготовчого положенню класичного танцю. Руки розташовані уздовж торсу, лікті і кисті можуть бути округлені або витягнуті. Press-position, Лікті зігнуті, долоні попереду на кісточках тазу або на діафрагму. Перша позиція. Руки перед торсом на рівні "сонячного сплетіння" (в округленому або витягнутому положенні). Кисті можуть бути спрямовані вниз, у бік, один до одного. Друга позиція. Позиція, аналогічна позиції класичного танцю (руки розкриті в сторону на рівні плеча), положення ліктя і кисті може змінюватись. Третя позиція. Руки над головою. Вони можуть бути округлені та аналогічні III позиції класичного балету, але можуть бути витягнуті в ліктях і напружені. Jerk position. Це специфічна позиція модерн-джаз танцю. Руки зігнуті в ліктях, пальці стиснуті в кулак або випрямлені, передпліччя паралельні підлозі і розташовуються на рівні діафрагми збоку від торсу. Це основні позиції. Однак дуже часто в практиці зустрічаються положення, які не можна розглядати як позиції, але їх вживання надає більшу різноманітність рухів рук під час уроку. Зазначимо положення: V-положення. Це положення між основними позиціями, кисть в положенні jazz hand, тобто пальці напружені і розставлені. V-положення може бути: а) внизу між підготовчої і другою позицією, б) попереду між першою і другою позиціями, в) вгорі між другою і третьою позиціями. А-В-В-положення. Ці положення часто використовуються в єдиній комбінації. А - лікті назовні, долоні біля грудей (іноді це положення називають другою закритою позицією), Б - лікті опущені вниз, долоні біля плечей. В - положення аналогічно третій позиції: лікті витягнуті, потім руки розкриваються в другу позицію. Це основна схема, яка має безліч варіантів. Ноги Ноги виконують подвійну функцію: пересувають тіло в просторі і виконують самостійні рухи. Тут розглянемо руху ніг без переміщення. Позиції ніг: У цьому посібнику використані позиції ніг системи Джордано, Перша позиція. Має три варіанти: паралельне положення - стопи стоять паралельно один одному; аут-позиція - аналогічна першій позиції класичного балету; ін-позиція - шкарпетки всередину і з'єднані, п'яти назовні. Друга позиція. Також має три положення: паралельне положення - стопи паралельні і між ними відстань, рівну одній стопі; аут-позиція аналогічна другій позиції класичного балету; ін-позиція - носки повернуті всередину, але не стикаються, п'яти назовні. Третя позиція. Має тільки один варіант, який аналогічний класичному: стопи розгорнуті в виворітні положення, п'ята попереду стоїть ноги знаходиться в середині стопи позаду стоїть ноги. Четверта позиція має два варіанти: аут-позиція - аналогічна класичного балету; паралельне положення - стопи стоять на одній лінії одна перед одною, відстань між ними дорівнює довжині однієї стопи. П'ята позиція. Також має два варіанти: аут-позиція - аналогічна класичного балету; паралельне положення - стопи паралельні і знаходяться поруч, одна стопа трохи попереду інший (приблизно на половину ступні). Окремі частини ноги - стопа, голеностоп - можуть рухатися ізольовано. Стопа може натягатися (положеніерош?) І скорочуватися (положення flex). Крім того, стопа може робити обмежені рухи з боку в бік, а також обертатися. Природно, всі ці рухи можуть виконуватися тільки вільною ногою, тобто стопа повинна бути відірвана від підлоги. Голеностоп, так само, як стопа, може здійснювати рухи з боку в бік і вперед-назад, крім того, можливі колові рухи гомілкостопом, що нагадують rond de jambe en I'air класичного танцю. При всіх цих рухах основна увага приділяється нерухомості стегна. Рухи стопи можуть виконуватися тільки у вільному стані, проте переміщення стопи всередину і назовні пов'язані з рухами "навантажених" стоп. Зазвичай вони застосовуються при переході з однієї позиції в іншу. Прикладом такого роду рухів може служити російська "гармошка". Можливі будь-які способи такого типу рухів: дві стопи можуть пересуватися по черзі і одночасно, можливий рух однієї стопи всередину, а інший - назовні і т. д. ВПРАВИ ДЛЯ ХРЕБТА Якщо техніка ізоляції запозичена з джазового танцю, то рух тіла цілком, без ізоляції окремих центрів - своєрідність танцю-модерн. Основою цієї техніки служить насамперед хребет, тому головне завдання педагога - розвинути в учнів рухливість у всіх його відділах. Види рухів: нахили торсу; вигини торса; спіралі; body roll ("хвиля"); contraction, release, high release; tilt, lay out, Нахили торса Техніка виконання: 1. Flat back (плоска спина), або table top (поверхня столу). Мова йде про нахилах, у яких спина, голова і руки складають одну пряму лінію. Основна помилка при виконанні - це закидання голови, тому педагогу необхідно стежити, щоб голова знаходилася на одній лінії з хребтом. Інша поширена помилка - мимовільне округлення спини, що особливо помітно у виконавців-початківців. Тому при нахилі вперед необхідно спочатку трохи висунути груди вперед і лише потім нахилитися вниз. При всіх нахилах ноги є опорою, а кут між торсом і ногами становить 90 °. Найбільш поширеною помилкою є відведення стегон у протилежний від нахилу бік. Стегна повинні бути розташовані точно над стопами. 2. Deep body bend - глибокий нахил вперед, нижче, ніж на 90 °. При цьому нахилі спина, голова і руки знаходяться також на одній прямій лінії, але торс нахиляється якомога нижче, і якщо виконувати цей нахил по другої паралельної позиції ніг, то голова і плечі виконавця повинні знаходитися практично між колін. Основними помилками вважаються розслаблення або округлення хребта. 3. Side stretch. Нахил у бік, при якому грудна клітка згинається. Руки можуть перебувати в третій позиції або ж при нахилі вправо права рука - в підготовчому положенні, ліва рука - в третій позиції. Найбільш доцільно вивчати ці нахили, тримаючись за верстат однією або двома руками, в положенні "обличчям до верстата" або "боком до верстата". Ця група нахилів може ускладнюватися demi-і grandplie, підйомом на полупальци, одночасним підйомом ноги на 45 ° або 90 °. Однак у будь-якій комбінації основні правила залишаються незмінними. Вигини торса Twist або вигин хребта. До цієї групи відносяться рухів нахили зі зміною напрямку руху. Твіст - це рух, тобто вигин або загин, який починається від голови, Техніка виконання: 1. Curve (керф). Загин верхньої частини хребта вперед або в сторону. Починається від голови і виконується до точки, розташованої в "сонячному сплетінні". Поперек в цьому русі участі не приймає. Основна вимога - виконання "через верх", тобто спочатку витягнути хребет вгору, а потім виконати вигин вперед або в сторону. 2. Arch - арка. Під час цього руху відбувається прогин хребта в попереку, при цьому голова закидається назад. Прикладом арки може служити "міст", виконаний на підлозі. 3. Twist торсу. Рух, що починається з закручування плечей, за якими повертається торс, змінюючи площину свого розташування. 4. Roll down і roll up. Roll down являє собою поступове, починаючи від голови, закручування торса вниз, причому всі хребці, один за іншим, повинні бути включені в цей рух. Roll up - зворотний рух, підйом і розкручування хребта у вихідне положення. Основна увага при виконанні цих рухів звернути на послідовне поширення напруги від голови вниз по всіх хребців, одночасно нахиляючи торс вниз. При всіх тністових вигинах педагогу слід уважно стежити за положенням голови, оскільки голова ніколи не повинна рухатися ізольовано і виходити з площини хребта, голова - останній хребець, початківець або завершальний рух. Спіралі До цієї групи відносяться руху, розвиваючі рухливість хребта в тазостегновому суглобі. Спіралі - це внутрішній рух, воно починається в тазостегновому суглобі, і кісточки стегон повертаються, приводячи в рух хребет. Найчастіше ці рухи виконуються в положенні "сидячи". Положення ніг при цьому може бути різним. (Детальніше у розділі "Рівні"). Основна увага педагогу необхідно приділити тому, щоб рух починався саме зі зміщення кульшового суглоба і поступово захоплювало весь хребет; останнім у рух приходить плечовий пояс. Body ro / / ("віл на") Якщо кілька центрів послідовно включити в рух за принципом управління, один за іншим, то виходить ніби хвиля всього тіла. Наприклад: треба уявити, що перед виконавцем на відстані 10-15 см знаходиться стіна, якої він стосується черзі колінами, пелвісом, грудьми, плечима і на закінчення - головою. Рух починається з положення grandplie по другої паралельної позиції ніг. Це фронтальна хвиля. Аналогічно можна виконати хвилю назад і в бічній площині. Можливо виконати хвилю, переносячи вагу тіла з однієї ноги на іншу за другої паралельної позиції. При такій хвилі через уявну вертикальну вісь переміщається спочатку коліно, потім пелвіс, грудна клітка, плечі, голова. Contraction, release, high release Ці основні положення використовуються в багатьох техніках сучасного танцю. Перш за все, необхідно пояснити учням, що це не динамічні руху. Contraction - це стиснення всіх м'язів і відносне зменшення об'єму тіла, яке як би акумулює енергію для подальшого руху, що виконується одночасно з release. Tilt У всіх вищеописаних рухах хребет вигинався в різних напрямках і в різній динаміці. Під час виконання tilt (кут) хребет є центральною віссю тіла, але ця вісь кілька зміщується від строго вертикального положення. Тобто корпус, зберігаючи пряму лінію, відхиляється вправо, вліво або вперед. У техніці Л. Хортона дуже часто вживається термін "Т-позиція". В інших техніках цей рух іноді називають "lay out". Суть його полягає в одночасному підйомі ноги прийомом developpe або releve lent на 90 ° і одночасному нахилі торса в протилежному напрямку. При цьому торс, голова і "робоча" нога складають одну пряму лінію. Спочатку "Т-позиція" вивчається з відведенням ноги назад як найпростіший варіант. Потім - з відкриттям ноги в сторону. Останньою вивчається форма з відкриттям ноги вперед і відхиленням торса тому. Положення tilt і lay out можуть відповідати позам класичного балету. Вони використовуються в основному в adagio, виконуються в повільному темпі і дозволяють виховати такі якості? як виворотного і крок, стійкість і точність позіровкі. РІВНІ Модерн-джаз танець досить широко використовує руху виконавця на підлозі (у партері). Основні рівні: стоячи, сидячи навпочіпки, стоячи на колінах, сидячи і лежачи. Завдання рівнів під час уроку різноманітні. По-перше, в різних рівнях виконуються вправи на ізоляцію (особливо це ефективно в нижніх рівнях, так як немає необхідності тримати вагу тіла, і всі центри рухаються вільніше). По-друге, в партері дуже корисно виконувати вправи стретч-характеру, тобто розтяжки. У рівнях "сидячи" і "лежачи" досить багато вправ на contraction і release, спіралі і твісти торсу. І, нарешті, сама зміна рівнів, швидкий перехід з одного рівня в інший - додатковий тренаж на координацію. Найбільш поширені варіанти рівнів. Стоячи: а) верхній рівень (на полупальцах); б) середній рівень (на всій стопі); в) нижній рівень (коліна зігнуті). "На рачки": в.) опора на руках і колінах; б) одна або дві ноги витягнуті назад при опорі на руки; в) одна нога відкрита в сторону або назад при опорі на руках і коліні. На колінах: а) стоячи на двох колінах; 6) стоячи на одному коліні, інша нога відкрита в будь-якому з напрямів. Сидячи: а) frog-position (коліна зігнуті, стопи разом); б) перша позиція (ноги разом, витягнуті вперед); в) друга позиція (ноги розведені в сторони); г) четверта позиція або "swastic"; д) п'ята позиція (ноги зігнуті в колінах, одна стопа перед іншою). П'ята позиція ніг в положенні "сидячи" має два варіанти. Перший, коли коліна зігнуті, розкриті в сторону і одна стопа стоїть перед іншою стопою в положенні point (тобто з витягнутими пальцями). Інший варіант, т.зв. pinch - позиція, коли одна нога знаходиться перед іншою, але гомілку, тобто пальці правої ноги біля коліна лівої ноги, стегна щільно прилягають до підлоги; е) коліна зігнуті і з'єднані (стопи стоять на підлозі паралельно); ж) джазовий шпагат (нога попереду витягнута, а ззаду зігнута); з) сидячи на одному стегні (коліно опорної ноги зігнуто, вагу корпусу переноситься з сідниць на стегно, вільна нога відкрита назад або убік і відірвана від підлоги). Лежачи: а) на спині; б) на животі; в) на боці. . КРОС. ПЕРЕСУВАННЯ В ПРОСТОРІ Цей розділ уроку розвиває танцювальність і дозволяє придбати манеру і стиль модерн-джаз танцю. Традиційних, зафіксованих кроків, стрибків і обертань небагато. Кожен з педагогів вільний імпровізувати і варіювати, як підказує йому педагогічне чуття. Види рухів: кроки; стрибки; обертання. МУЗИЧНЕ СУПРОВІД УРОКУ Підбір музичного матеріалу цілком залежить від завдань уроку та його побудови. Зазвичай для розігріву використовується ритмічна музика свінгового характеру розміру 2 / 4, однак можлива і повільна музика на 4 / 4, особливо при виконанні нахилів, спіралей торсу. Для "Ізоляції" підходить швидка, ритмічна музика з чітким акцентом на першу частку. Головне в музичному матеріалі - проста мелодія і постійний ритм, не ускладнений модуляціями або ритмічними фігурами. Можливе використання тільки ударних інструментів. У розділі "Вправи для хребта" в основному використовуються музичні розміри 4 / 4 або 3 / 4, можливі більш складні розміри, але тоді комбінації повинні бути "неквадратних". У розділі "Крос. Пересування в просторі" вибір музики залежить від завдань і запропонованих комбінацій. Кроки афро-танцю бажано виконувати під ударні інструменти, причому ритм музичного супроводу залежить від типу кроку. При вивченні комбінації на початковому етапі музичний супровід має бути з простим мелодійним малюнком і стійким ритмом. В подальшому може використовуватися більш складна музика різних стилів: поп-музика, джазова музика, симфо-джаз, рок-музика, музичний матеріал з мюзиклів і музичних фільмів. Спірним є питання про точній відповідності комбінації або вправи зафіксованому музичному уривку. Деякі педагоги чітко вибудовують вправи, фіксують їх і кожному підбирають відповідний музичний матеріал. Інші імпровізують у виборі вправ в залежності від музичного супроводу, який йде за принципом "нон-стоп". І в тому і в іншому випадку музичний матеріал повинен відповідати розділу уроку, а комбінації повинні вибудовуватися в залежності від цілей і завдань, поставлених педагогом.

Конец формы