Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекцыя№4.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
19.11.2018
Размер:
11.17 Mб
Скачать

3. Порядок нанесення зон зараження на топографічні карти і схеми.

Зона можливого зараження хмарою СДОР на картах (схемах) обмежена колом, півколом або сектором, який має кутові розміри і радіус, що дорівнює глибині зараження Г.

Кутові розміри в залежності від швидкості вітру за прогнозом наведені в таблиці Д5. Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом зараження.

Зона фізичного зараження, яка має форму еліпса, включається в зону можливого зараження. З огляду на можливе переміщення хмари СДОР під дією зміни напрямку вітру фіксоване зображення зони фактичного зараження на карти (схеми) не наноситься. На топографічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд:

а) при швидкості вітру за прогнозом < 0,5 м/с зона зараження має вигляд кола. Радіус кола дорівнює г. Таким чином, 0 відповідає джерелу зараження, ф = 360°.Зображення еліпса (пунктиром) відповідає зоні фактичного зараження на фіксований момент часу. б) при швидкості вітру за прогнозом від 0,6 до 1 м/с зона зараження має вигляд півкола. Точка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 180°, радіус півкола дорівнює Г (глибина зараження), бісектриса півкола співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямком вітру.

в) при швидкості вітру за прогнозом > 1 м/с зона зараження має вигляд сектора. Точка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 90° при швидкості вітру за прогнозом від 1,1 до 2 м/с, ф = 45° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с. Радіус сектора дорівнює Г, бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямком вітру.

4. Оцінка інженерної обстановки.

Під інженерною обстановкою при НС (ІОНС) розуміють сукупність наслідків дії вражаючих факторів НС, у результаті яких мають місце руйнування різних об'єктів (будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж (КЕМ), засобів зв'язку і транспорту, мостів, гребель, аеродромів тощо), особливо важливих для життєдіяльності людей.

Оцінка ІОНС здійснюється за даними інженерної розвідки, проведеної у вогнищі ураження, а також методом прогнозування.

Основне завдання оцінки ІОНС за даними розвідки - виявлення умов, видів і обсягів робіт для урятування й евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території ведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опинитися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, у вогнищі пожеж. Тому інженерні роботи повинні проводитися разом з протипожежними і медичними заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою вентиляції - в термін не більше 4-5 годин з моменту завалу.

Оцінка ІОНС повинна проводитися особами, які мають відповідну інженерну підготовку. Завчасно слід вивчити особливості конструкції будівель і споруд: розташування підземних вуличних переходів, галерей і підвалів, де можуть укриватися люди, розміщення водозабірних свердловин, колодязів, ставків і водойм, місце розташування підприємств і складів, що мають матеріали, конструкції і техніку, які можна використати в ході аварійно-рятувальних робіт.

Оцінка інженерної обстановки буде ефективною, якщо є карта району вогнища ураження, план об'єкта із вказанням розміщення захисних споруд, схеми прив'язки входів і повітрозаборів захисних споруд до орієнтирів, що не завалюються, плани КЕМ з роз - міщенням оглядових колодязів, камер і вимикаючих пристроїв.

Для виявлення ІОНС необхідно провести такі заходи:

  1. Оцінити умови входження у вогнище ураження.

  2. Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у вогнищі.

  3. Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на КЕМ.

  4. Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.