2. Ознаки й особливості функціонування демократичного » суспільства.

Завдання 2. Ознайомтесь з питаннями і дайте на них відповідь аргументуючи її.

1) Яке головне право громадян у демократичному суспільстві? (Участь у формуванні влади та контролі за її діяльністю.)

2) Чи може в демократичному суспільстві існувати одна партія, одна ідеологія?

(Принцип політичного плюралізму.)

3) Яким чином формуються органи державної влади?

(Формування органів державної влади шляхом виборів.)

4) Які права мають ті, хто переміг на виборах, і ті, хто опинився в меншості? (Формування уряду й опозиції.)

5) Якими є обов'язки меншості? (Меншість підпорядковується більшості.)

6) Які обов'язки має більшість щодо меншості? (Захист прав меншості.)

7) Чи може переслідуватися критика діяльності влади? (Неприпустимість переслідування критики діяльності влади.)

8) Чи повинна влада звітувати перед народом про свою діяльність? (Гласність).

9) Якою має бути судова влада? (Незалежність судової влади.)

10) Що означає принцип розподілу влади? (Розподіл влади на три незалежні гілки: законодавчу, виконавчу й судову, що діють на основі взаємозв'язку та взаємо-контролю.)

11) Які права та свободи мають бути обов'язковими? (Наявність політичних прав і свобод.)

За яких умов може існувати демократичне суспільство ?

Демократія в державі може існувати за наявності трьох умов:

• високий рівень економічного розвитку;

• високий рівень політичної культури;

• гарантованість дотримання прав і свобод.

Демократичний політичний режим

У сучасній політології виділяють три політичні режими: демократичний, авторитарний, тоталітарний.

Політичний режим - це система методів, способів і засобів здійснення політичної влади.

Демократія - політичний режим, заснований на визнанні верховенства законів і народовладдя.

Демократія - (з грец. народ + влада = «влада народу») — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ.

Гасло демократичного політичного режиму: «Дозволено все, що не заборонено законом».

Характерні ознаки демократичного режиму:

• народ — джерело влади;

• поділ влади (законодавча, виконавча, судова);

• правова держава;

• права особистості закріплені законом і гарантовані;

• громадянське суспільство;

• демократичні вибори до органів державної влади;

• політичний плюралізм;

• конкурентна багатопартійна система;

• легальна опозиція;

• ЗМІ вільні від цензури;

• дії армії і спецслужб регулюються й обмежені законом;

• підтримання правопорядку — функції міліції та суду;

• відсутність офіційної ідеології;

• церква відокремлена від держави.

3. Пряма та представницька демократія.

Із курсу правознавства вам уже відомо, що існують дві форми здійснення народовладдя: пряма та безпосередня демократія.

Демократія як народовладдя на сьогоднішній день має дві загальновизнані форми:

пряму (або безпосередню) демократію та представницьку демократію.

Пряма демократія — безпосередня участь громадян у вирішенні державних справ (прийняття рішення на референдумі, вирішення питань на загальних зборах тощо);

Представницька демократія — вирішення державних питань представницькими органами (парламентом, місцевими Радами тощо), управління державними справами не безпосередньо, а через обраних депутатів парламенту чи місцевого представницького органу.

Форми безпосередньої демократії

1. Референдум — голосування населення із метою вирішення найважливіших питань суспільного життя.

Референдуми в Україні поділяються на всеукраїнські та місцеві. Предметом всеукраїнського референдуму може бути: — затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень; — прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень; — прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів. Предметом місцевого референдуму може бути: — прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць; — прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих і розпорядчих органів.

2. Збори громадян — зібрання громадян з метою висловлення позиції та прийняття рішень консультативного (дорадчого) або обов'язкового характеру. В Україні проявляються у вигляді громадських слухань, зібрань домоуправлінь, громадських зборів, мітингів, масових зібрань тощо.

Завдання 3.

Визначте позитивні та негативні риси кожної із систем за такими параметрами:

а) за кого чи за що голосують виборці;

б) як формується влада;

в) можливість свободи вибору для депутатів;

г) зв'язок виборців із депутатами;

д) хто і якою мірою відповідає за стан у країні й на місцях.