- •3. Форми грошей та їх еволюція
- •4. Вартість грошей
- •5. Функції грошей
- •6. Якісні властивості грошей
- •8. Сутність та економічна основа грошового обороту
- •12. Швидкість обігу грошей
- •13. Закон грошового обігу
- •14. Механізм зміни маси грошей в обороті.
- •Сутність та особливості функціонування грошового ринку.
- •17. Інституційна модель грошового ринку.
- •Структура грошового ринку.
- •Попит на гроші. Чинники впливу на попит на гроші.
- •20. Теорія переваги ліквідності Дж.М.Кейнса.
- •21. Пропозиція грошей. Чинники формування пропозиції грошей.
- •22.Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент.
- •23.Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •24.Сутність, призначення та структура грошової системи.
- •25.Види грошових систем та їх еволюція.
- •26. Створення та розвиток грошової системи України.
- •27. Державне регулювання грошового обороту і місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики
- •31,32 Сутність, види та закономірностірозвитк уінфляції
- •33 Причини інфляції
- •34 Економічні та соціальні наслідки інфляції
- •35. Державне регулювання інфляції
- •36 Особливості інфляції в Україні
- •38 Сутність та види грошових реформ
- •39 Особливості проведення грошової реформи в україні
- •40,41 Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти
- •1. За повнотою конвертації:
- •2. За видами суб'єктів:
- •3. За характером економічних операцій, що обслуговуються конвертованою валютою:
- •42,43 Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
- •44 Валютний курс
- •46, Валютні системи та валютна політика.
- •47 Особливості формування валютної системи України.
- •58.Загальні передумови та економічні чинники необхідності кредиту
- •59.Сутність та структура кредиту.
- •60.Теоретичні концепції кредиту
- •61. Стадії та закономірності руху кредиту. Принципи кредитування
- •62. Форми, види та функції кредиту
- •63. Характеристика основних видів кредиту
- •64. Економічні межі кредиту.
- •65. Позичковий процент
- •66. Роль кредиту в розвитку економіки
- •67. Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період
- •74. Основні напрями д-ті цб
8. Сутність та економічна основа грошового обороту
Грошовий оборот - обслуговує кругооборот усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Тому називають сукупним грошовим оборотом.. Завдяки грошовому ринку значно посилюється еластичність грошового обороту, зростає здатність даної маси грошей обслужити зростаючі обсяги обороту. Проте вказані можливості грошового ринку не безмежні, і неминуче виникають потреби в поповненні обороту додатковою масою грошей. Висновок, сукупний грош. оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов'язане з процесом суспільного відтворення в цілому. Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту. Це всі підприємства, усі державні, громадські, комерційні установи та організації, банки та інші фінансово-кредитні установи, все населення, що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і цим впливають на економічні процеси та стають економічними суб'єктами суспільства. Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення. Суб'єкти цього процесу постійно одержують грошові доходи від реалізації належних їм ресурсів чи виготовлених ними продуктів, що спричинює відповідні грошові потоки. Водночас потоки руху грошей є не тільки результатом відтворювального процесу, а й важливою передумовою його успішного здійснення. Надмірні затримки в русі грошей неминуче викликають гальмування товарних потоків, погіршення кон'юнктури ринків, посилення стагнації виробництва. Внутрішня обумовленість грошового обороту процесом суспільного відтворення визначає його сутнісну єдність і безперервність, які можна назвати конституційними ознаками грошового обороту. Це положення має важливе значення для практики управління і використання грошового обороту. У ній не повинно допускатися зведення непереборних перепон на шляху грошових потоків, як і непрохідних меж між окремими потоками грошей.
9. МОДЕЛЬ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ. ГРОШОВІ ПОТОКИ ТА ЇХ БАЛАНСУВАННЯ В моделі грошового обороту суб'єкти згрупуються у чотири групи: фірми, сімейні господарства, уряд, фінансові посередники. До групи "Фірми" віднесені всі юридичні і фізичні особи, які беруть участь у створенні та реалізації валового національного продукту. До групи "Сімейні госп-ва" входять усі сімейні одиниці, які мають самостійні грошові доходи та витрати і ведуть спільний сімейний бюджет. До групи "Уряд" входять юр. особи - державні управлінські та інші структури, які забезпечують розподіл та перерозподіл національного доходу та національного продукту. До групи "Фінансові посередники" входять суб'єкти грош. ринку, які, виступаючи в ролі посередників(банки, страхові, інвестиційні, фінансові компанії тощо).виділено чотири види ринків: ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами національний продукт; ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для забезпечення виробництва ресурси (робочу силу, земельні ділянки, будівлі тощо); грошовий ринок, на якому реаліз-ся вільні грошові кошти; світовий ринок.Якщо обсяг імпорту перевищує обсяг експорту, то в сумі чистого імпорту відтік грошей з внутріш. ринку перевищить їх надходження зі світового ринку. У цьому обсязі бракуватиме грошового попиту на ринку продуктів, виникнуть ускладнення з реалізацією відповідної маси національного продукту, виготовленого в країні. ліквідувати дефіцит платоспроможного попиту на ринку продуктів можна двома способами: 1) додатковою кредитною емісією, 2) залученням грошових коштів у внутрішній оборот зі світового ринку. Збалас-ння грошового обороту, а отже його нормальне функціонування, забезпечується вирів-ням двох ключових потоків - національного доходу та реалізації національного продукту. До потоків відпливу належать: чисті податки , заощадження сімейних господарств та оплата імпорту. До потоків припливу відносять: інвестиційні витрати фірм державні закупівлі урядових структур надход-ня за експортом.функції: 1) трансформує заощадження сімейних господарств у нові види платоспроможного попиту; 2) коливання ринкової кон'юнктури (попиту і пропозиції грошей) відплив зайвих Завдяки цим двом функціям грошовий ринок забезпечує збалансування національного доходу і національного продукту як необхідну передумову його успішної реалізації.
10. СТРУКТУРА ГРОШОВОГО ОБОРОТУ ЗА ЕКОНОМІЧНИМ ЗМІСТОМ ТА ФОРМОЮ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ Характерним для руху грошей, що обслуговує відносини обміну(сфера обміну) є: * еквівалентність, оскільки назустріч грошам, переміщуються продукти рівновеликої номінальної вартості; * безповоротність, оскільки одержані продавцем гроші безповоротно перейшли у власність нового суб'єкта обороту; * прямолінійність, яка виявляється у постійному віддаленні грошей від того суб'єкта обороту, оскільки наступний суб'єкт теж витрачає їх для нових закупівель. Грошового оборот пов'язан з процесами розподілу вартості ВНП. Рух грошей здійснюється нееквівалентно, тобто назустріч грошовому платежу платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи послуг. Цей сектор наз. фінансово-кредитним. Безповоротний рух грошей, тобто одні суб'єкти ці гроші втрачають назавжди і без одержання будь-якого доходу, а інші їх одержують теж безповоротно і без виплати будь-якої ціни за них. Ця частина фінансово-кредитного обороту називається фіскально-бюджетною. Друга частина фінансово-кредитного обороту обслуговує сферу перерозподільних відносин, у яких власність суб'єктів не відчужується, а лише передається у тимчасове користування. Тому для цих відносин характерне ще одержання доходу тим суб'єктом, який передає свою власність у тимчасове користування. Тобто рух грошей, має зворотний характер, власник повертає свої гроші в обумовлений термін чи може їх повернути, наприклад при купівлі акцій, дохід у вигляді процента чи дивіденда. Цей сектор називається кредитним оборотом. Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на безготівковий і готівковий. Визначаючи законодавче права та обов'язки банків щодо здійснення такого контролю, держава може впливати на весь безготівковий грошовий оборот, а відтак і на процес суспільного відтворення в цілому. У цьому головна перевага безготівкового обороту над готівковим, тому в міру завершення перехідного до ринкової економіки періоду, забезпечення правової бази розвитку її приватного сектора розширюватиметься сфера безготівкового обороту і звужуватиметься готівкова.
11.
МАСА ГРОШЕЙ В ОБОРОТІ. ГРОШОВІ АГРЕГАТИ
ТА ГРОШОВАБАЗА
Під
грошовою масою слід розуміти всю
сукупність запасів грошей у всіх їх
формах, які перебувають у розпорядженні
суб'єктів грошового обороту в певний
момент. Такими суб'єктами є приватні
особи, підприємства, громадські
організації, господарські об'єднання,
державні установи тощо, які мають у
своєму розпорядженні готівкові гроші
чи вклади на різних рахунках у комерційних
банках. У структурному відношенні
грошову масу можна розділити за кількома
критеріями: 1. за ступенем їх ліквідності;
2.за формою грошових засобів (готівкові,
депозитні); 3. за розміщенням у суб'єктів
грошового обороту; 4. за територіальним
розміщенням та ін.
Грошовий
агрегат
- це специфічний показник грошової маси,
що характеризує певний набір її елементів
залежно від їх ліквідності. У статистичній
практиці України визначаються і
використовуються для цілей аналізу і
регулювання чотири грошові агрегати:
M0, Ml, M2, МЗ. Агрегат М0 відображає масу
готівки, яка перебуває поза банками,
тобто на руках у фізичних осіб і в касах
юридичних осіб. Агрегат М1 включає гроші
в агрегаті М0 + вклади в банках, які можуть
бути використані власниками негайно,
без попередження банків, тобто запаси
коштів на поточних рахунках та на ощадних
рахунках до запитання. Агрегат М2 - це
гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах
строкових рахунків, кошти на рахунках
капітальних вкладів та інших спеціальних
рахунках. Агрегат МЗ охоплює гроші в
агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими
операціями банків.
Наведені грошові
агрегати відрізняються між собою не
тільки кількісно, а й якісно. Найбільш
ліквідними і готовими обслуговувати
товарооборот є гроші агрегату М0. Найнижчу
ліквідність мають гроші агрегату МЗ,
оскільки значна частина їх не може
вступити в обіг без того, щоб власник
заздалегідь не попередив про це банк і
не зазнав певних фінансових утрат.
Водночас
агрегат М0 - найвужчий показник грошової
маси, оскільки характеризує лише один
її елемент - готівкову масу. Найширшим
агрегатом є МЗ, бо він охоплює всі
елементи грошової маси, що перебувають
в обороті. Показник грошової бази - це
якісно інший показник, що характеризує
масу грошей з боку прояву її на балансі
центрального банку. Грошова база включає
запаси всієї готівки, яка перебуває в
обороті поза банківською системою та
в к
асах
банків, а також суму резервів комерційних
банків на їх кореспондентських рахунках
у центральному банку. Величину грошової
бази можна визначити за формулою: де
Гвип - сума готівки, випущеної центральним
банком і не поверненої в його фонди;
Грез - сума грошових коштів (резервів),
які перебувають на кореспондентських
рахунках банків у центральному банку.
Перший елемент (Гвип) грошової бази
відрізняється кількісно від готівкового
агрегату М0 - більший на суму готівки в
касах банків. Другий елемент (Грез)
грошової бази відрізняється і якісно,
і кількісно від безготівкового елемента
грошових агрегатів Ml, M2, МЗ. Він являє
собою суму зобов'язань центрального
банку перед комерційними. А безготівкові
елементи грошових агрегатів - це
зобов'язання комерційних банків перед
своїми клієнтами. Вони формуються
комерційними банками як за рахунок
коштів, одержаних від центрального
банку, тобто за рахунок Грез, так і за
рахунок створення грошей самими
комерційними банками в процесі кредитної
діяльності через механізм грошово-кредитного
мультиплікатора Тому безготівкові
елементи грошових агрегатів значно
більші за своїм обсягом від безготівкового
елемента грошової бази. Завдяки цьому
загальний обсяг кожного з грошових
агрегатів (крім М0) перевищує обсяг
грошової бази.
