1. Коротко розкрийте зміст теоретичних питань (для підготовки використовуйте список основної та додаткової літератури).

2. Виконайте практичні завдання:

1. Порівняйте обидва тексти. Що спільного в них, і чим вони відрізняються? Визначте: а) тип мовлення; б) тему тексту.

1. Стоїть Курінь, старіє. Мох на ньому послався, жовтий і зелений, бур’яни довкола розкошують, не кошені, є толочені: полин і вівсюг, ковила й молочай, горошок деревій… А на самому верху Куреневому тополеня росте − залетіло звідкись іще зернятком.

2.Степ уже вибрався у вечорову просинь. Спершу вона, як вода, вступила у видолинки, стала у полинових кущах та побіля них, а далечінь була вже синя. А за нею ген-ген крайнеба червоніла сонячна заграва та вітерець ледве чутно дихав (З тв. Григора Тютюнника).

2.1. Доберіть заголовок до тексту, визначивши його тему. Порівняйте свій заголовок з тими, що дібрали одногрупники. Яка з назв найбільш удала, найточніше відображає тему тексту?

Скресла, розламавши льоди бурхливими весняними водами, завжди гомінлива річка Рибниця. Скресла, як скресає кожної весни, щоб повести талі води з далеких і близьких стрімчаків ген на доли. Налетіли у гори теплі вітри, щоб розворушити їх сувору задуму, розбудити приспану холодною зимою зелень. Вітри принесли на своїх легких крилах весну. А вона по-особливому стукає в людські серця, немов оновлює сили, кличе до дії, розворушує почуття й уяву. Напевно найвідчутніший її вплив на людину творчої праці (М. Яновський).

II. Доберіть синоніми до слів скресати, стрімчак, задума і складіть із ними речення.

3.1. З поданих нижче тем виберіть широку, в яку б входили інші, вужчі теми.

1. Осінній листопад. 2. Восени на річці. 3. Осінній ранок у гаю. 4. Останні осінні квіти. 5. Моя берізка пізньої осені. 6. Осінь прийшла в наші краї.

2. Побудуйте розповідь «Золота осінь», використовуючи подані вище речення як сюжетну канву.

4.1. Визначте тему твору учня 5 класу. Доберіть заголовок. Який недолік в оформленні твору ви помітили? Розчленуйте тему на підтеми, визначте межі абзаців.

У нас дома є маленький собачка Пушок Це біленьке кучеряве щеня завбільшки з велику рукавицю. Пушок - жваве і допитливе створіння на коротеньких ніжках. Одного разу ми з ним вийшли на прогулянку. На дитячому майданчику було багато дітей. Вони розглядали великого жука-рогача, якого знайшов один з хлопчиків. Жук сидів на дні консервної банки і грізно ворушив вусами-рогами. Пушкові дуже хотілося познайомитися з жуком, але, очевидно, він-ніяк не наважувався. Щеня декілька разів обійшло навколо банки, привітно помахало хвостиком. Нарешті сунуло неї свою мордочку. Жук вчепився Пушкові за носа. Через мить щеня клубочком покотилося в одну сторону, а жук − в іншу. Діти сміялися з дурненького Пушка, а мені було від душі жаль його: адже Пушок ще зовсім маленький!

II. Визначте основну думку тексту.

5. Прочитайте. Визначте тему і основну думку текстів. Доберіть заголовки.

I. У Чорне море впадають річки, що збирають свої води з величезних територій з неоднаковими фізико-географічними умовами і різним господарським використанням. Вони несуть розчинені речовини, які часто є забрудненими. Так, з водами Дунаю в море надходять мільйони тонн органічних речовин, що сприяють бурхливому розвитку водоростей у північно-західній його частині. А це призводить до зменшення кисню у воді і замору риби.

Речовини, що надходять у море, переносяться течіями, випадають в осад, мінералізуються, засвоюються живими організмами. Тому морські рослини, молюски, риби, краби містять ртуть, дуст. Поки що величини їх вмісту нижчі ГДК. Однак здатність моря самоочищатися не є безмежною (3 підручника).

II. Зустрілися два мисливці та один до одного:

• Ну, що вполював?

• Та нічого, як бачиш.

• Я теж, як бачиш...

• Ну, то гайда на болото, хоч куличків постріляємо.

• А дорогу туди знаєш?

• А ми зараз розпитаємо... Агов, тітонько, як нам до болота втрапити?

• Ось підете цією стежкою до села, а там крамниця, від неї...

• Годі, годі! Нам би тільки до крамниці добратися, а до болота втрапимо (Нар. творчість).

6. Прочитайте тексти. Знайдіть в них «дане» і «нове». З'ясуйте, яким способом − послідовним чи паралельним − пов'язані речення в кожному тексті.

I. Він (дід) був наш добрий дух лугу і риби. Гриби й ягоди збирав він у лісі краще за нас всіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом − з усім живим, що росло і рухалось навколо.

А коли ми ото часом наловимо волоком чи топчійкою риби і принесемо до куреня він, усміхаючись, довірливо хитав головою і промовляв з почуттям тонкого жалю і примиренності з бігом часу.

II. До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитись навколо - геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа − огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати (3 тв. О. Довженка).

7. Прочитайте уривок з вірша. Визначте, якими засобами (повтори, займенники, синоніми, сполучники) пов'язані в ньому речення. Доведіть, що використано паралельний і послідовний зв'язки речень.

Літній вечір... Гори в млі,

В золоті вершини...

А під ними ллється десь

Пісня України.

Гасне вечір.. Сон обняв

Гори і долини...

А між горами літа

Пісня України.

Ніч давно... Заснуло все...

Тільки море плине,

Та щебече понад ним

Пісня України (О. Олесь).

8. Складіть твір на тему «Пам'ятна (цікава, сумна, радісна) подія в моєму житті». Приступаючи до роботи, уточніть широку тему та мікротеми. Визначте основну думку вашого твору.