Незалежність

26 жовтня 1838 законодавчі збори в Комаягуа проголосили Гондурас незалежною республікою. Гватемалський диктатор Рафаель Каррера, що утримував владу з 1844 р. по 1865 р., повалив ліберальні уряди в Гондурасі і Сальвадорі. Це частково з'явилося спонукальною причиною для трьох сусідніх країн — Сальвадору, Гондурасу і Нікарагуа, де була досить сильно виражена тенденція до об'єднання, утворити в 1849 конфедерацію. Союз проіснував до 1863 р.

З 1871 по 1874 Гондурас знаходився у стані війни з Сальвадором і Гватемалою. Після закінчення цієї війни спалахнула громадянська війна в самому Гондурасі; вона закінчилася з обранням на пост президента Понсиано Лейви, кандидатуру якого підтримувала Гватемала. Наступним президентом (у 1876—1883 рр.) був Мазко Ауреліо Сотий, прихильник ліберальних реформ. У 1880 р. довге суперництво між містами Тегусігальпа і Комаягуа закінчилося тим, що Тегусігальпа остаточно утвердилася як столиця.

Гондурас - одна з найекономічніше відсталих країн Латинської Америки. ВВП в 2002 склав 6,45 млрд дол. в основному за рахунок іноземних капіталовкладень в невиробничій сфері (туризм, «вільні зони»).. Основні культури - банани, кава, тютюн, цукровий очерет, кукурудза, рис, боби. Значна частина земельних угідь зосереджена в руках крупних латифундистів. Інфляція 6,5%, безробіття - ок. 60% економічно активного населення (2002). Ок. 76% населення живе за межею бідності.

Промисловість (21% економічно активного населення) розвинена слабо і представлена в основному невеликими гірничодобувними підприємствами (свинець, цинк, срібло, золото), а також підприємствами по переробці сільськогосподарської продукції. У 1990-і рр. на півночі країни отримали значний розвиток т.з. вільні виробничі зони, в яких розташовані швейні підприємства.

Стихійні лиха (ураган Мітч, жовтень-листопад 1998), часті повені супроводжувалися людськими жертвами і сильними руйнуваннями, що привело до погіршення основних макроекономічних параметрів країни в ці роки. Проте надходження великомасштабної допомоги з-за кордону дозволило уряду реалізувати «План національного відродження», що дещо пом’якшило економічний стан.

Зовнішній борг в 2001 склав 4,2 млрд дол. За підсумками переговорів з Усесвітнім банком і МАБР в кон. 1999 Гондурасу був включений в т.з. групу бідних країн з високим рівнем заборгованості (БСБЗ), що дозволяє розраховувати на списання значної суми зовнішнього боргу.

Зовнішньоторговельний оборот країни в 2001 склав більше 4,48 млрд дол. Експорт - 1,28 млн. дол. (банани, кава, деревина, морепродукти, цукор, свинець, цинк, срібло); імпорт більше 3 млрд дол. (споживчі товари, машини і устаткування, пальне, добрива). Дефіцит торгового балансу (1,92 млрд дол.) частково покривався за рахунок перекладів громадян Гондурасу з-за кордону.

Основні торгові партнери: США (більше 50% експорту і 30% імпорту), Венесуела, Мексика, країни Центральної Америки, Німеччина, Японія.

Торговельно-економічна співпраця між Україною і Гондурасу поки не відповідає потенціалу сторін. З 1992 діє Торгова угода ,проте до теперішнього часу прямі торгові операції між Україною і Гондурасом не здійснювалися. Економічні зв′язки обмежуються торговими операціями через посередницькі фірми третіх країн, їх об’єм сильно коливається рік від року.

Товарообіг між Україною і Гондурасом склав в 2002 9 млн. дол. (у 1997 - 3,6 млн. дол., в 1998 - 7,0 млн. дол., в 1999 - 11,5 млн. дол., в 2000 - 12,5 млн. дол., в 2001 - 14,5 млн. дол.). У Гондурас експортовано українських товарів на суму 7,0 млн. дол.Україна ввозить в Гондурас добрива, сталевий лист і інші металовироби, автомобілі, різні запчастини; отримує з Гондурасу каву, цукор, ананасний сік, пиломатеріали.

Зовнішня торгівля. У 1960-х - початку 1970-х років доходи від експорту і витрати на імпорт приблизно врівноважували один одного. Капіталовкладення в бананові плантації і розвиток нових галузей сільського господарства сприяли зростанню експортних вступів, що дозволяло збільшити закупівлі за кордоном. Проте з середини 1970-х років торгівельний баланс Гондурасу характеризується постійним дефіцитом. Наприклад, в 1996 доходів від експорту склали 2,4 млрд. дол., тоді як витрати на імпорт досягли 3.1 млрд. дол. Близько половини експортних вступів дають кава і банани, останнє припадає на частку таких статей, як м'ясопродукти, деревина, корисні копалини, морепродукти і готове плаття. Найбільший торгівельний партнер - США, яких припадає на частку більше 65% вартості експорту Гондурасу і більше 50% імпорту.

ВВП – на душу населення : Динаміка зміни, графік :

ВНД на душу населення в доларах за пріоритетом купівельної спроможн

Гондурас одна з найбідніших країн світу у світовому співтоваристві вона замає незначне місце, Гондурас відноситься до країн :країни з відносно відкритою економікою з часткою експорту у ВВП більше 35% (близько 70 країн). Наприклад, такі країни, як Панама, Коста-Ріка, Гондурас – Центральна Америка; Гайана – Південна Америка;  Мавританія, Туніс, Сенегал, Габон, Конго, Ангола, Намібія, Ботсвана, Кенія – Африка; Саудівська Аравія, Йорданія, Ізраїль, ОАЕ, Бутан, Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Папуа-Нова Гвінея, Монголія – Азія; Норвегія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Австрія, Чехія, Словенія, Болгарія – Європа; Прибалтійські республіки, Білорусь, Закавказькі республіки і т.д. –  країни колишнього СРСР.

Розділ 2

Забезпеченість факторами виробництва

1.Капітал

Державний бюджет. Останнім часом уряд зробив спроби підвищити вступи до бюджету для збільшення державних капіталовкладень. Удосконалення управління і реформа податкової системи збільшили вступи за рахунок податків приблизно до 14% від ВВП в 1987. Основний об'єм вступів відбувається за рахунок податків на продаж і на додаткову вартість, митних зборів і прибуткового податку. У державному бюджеті на 1996 ок. 16% склали витрати на освіту, 11% - на охорону здоров'я, 4% - на оборону і забезпечення державної безпеки. Державний борг в 1995 досягав 4,5 млрд. дол.