- •§ 1. Теорія права і держави, її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 2. Функції теорії права і держави
- •§ 3. Методологія теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, застосовувані в теорії права і держави
- •§ 5. Методи теорії права і держави
- •§ 8. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 1. Основні теорії походження права
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства
- •§ 7. Загальні закономірності походження права і держави
- •§ 8. Особливості походження держави у різних народів світу
- •§ 9. Особливості походження права у різних народів світу
- •§10. Взаємозв'язок права і держави
§ 1. Теорія права і держави, її об'єкт, предмет, ознаки
Теорія права і держави - фундаментальна юридична наука, що є синтетичною системою наукових знань про визначальні загальні закономірності становлення, оформлення, функціонування права і держави та про відправні типові юридичні поняття і категорії, через які розкриваються об'єктивні властивості право-державних явищ і процесів.
Об'єкт теорії права і держави - право і держава (їх явища і процеси) у зв'язку і зумовленості як абстрактні творіння суспільного життя, що не пов'язані з конкретною історичною епохою і пізнаються через узагальнені про них уявлення.
Предмет теорії права і держави - основні закономірності становлення, оформлення, функціонування права і держави, виражені в узагальненому вигляді в поняттях, категоріях, принципах, теоретичних конструкціях, через які розкриваються об'єктивні властивості право-державних явищ і процесів.
Основні ознаки теорії права і держави як юридичної науки:
1) забезпечує зв 'язок юриспруденції з іншими суспільними науками - входить до складу суспільних наук (усі науки поділя-
ються на технічні, природничі, суспільні), оскільки вивчає суспільні явища, якими є право і держава; користується досягненнями різних суспільних наук, в тому числі міждисциплінарних (філософія права, соціологія права, психологія права тощо);
-
вивчає право і державу, як самобутні і відносно автономні явища, в єдності та органічному зв'язку, їхній взаємній і соціальній зумовленості, значенні у житті суспільства. Це означає, що право формується в суспільстві у вигляді типізованих стандартів поведінки чи моделей вирішення конфліктів. Ці стандарти закріплюються державою у визначених офіційних формах (норматйвно-правовий акт, правовий прецедент тощо). Держава встановлює, охороняє і захищає правопорядок через використання правових заходів (засобів і способів) і правових форм діяльності (нормотворча, правозастосовна, правотлумачна, установча, правоохоронна). У демократичному суспільстві держава не допускає свавілля своєї влади, а керується принципом верховенства права, згідно з яким природні, невідчужувані і невід'ємні права і свободи людини є основою права держави, його правовим першоджерелом;
-
вивчає державу і право в узагальненому (синтетичному) вигляді - теорію держави і права називають загальною, загальним курсом не тільки тому, щоб відокремити її від теорій (теоретичних частин) інших юридичних наук. її загальний характер виявляється в такому: а) розкриває значення норми права через її загальний аналіз (види, структура, співвідношення з приписом статті нормативного акта та ін.); б) досліджує право як систему в цілому, а не як конкретну правову систему; в) ґрунтується на узагальненні даних і висновків інших юридичних наук та юридичної практики; г) розробляє теоретичні моделі нормотворчої, правозастосовної, інтерпретаційної, правоохоронної та інших практик; д) дає теоретичні узагальнення як внутрішньодержавних, так і міжнародних правових явищ і процесів;
4) вивчає загальні визначальні закономірності становлення, оформлення, функціонування права і держави, тобто такі, без яких буття права і держави є неможливим (закономір-ності формування права; закономірності виникнення держави; закономірності дії механізму правового регулювання тощо). Проте не обмежується вивченням винятково загальних закономірностей (глобальних і локальних перетворень). Враховує також випадковості поряд з абстрагуванням від конкретного стану і розвитку права і держави окремих країн, якого вимагає вироблення загальних закономірностей. Адже без знання випадків (відносно малих змін) складно правильно зрозуміти загальні закономірності. Нерідко за будь-якою випадковістю ховається закономірність іншого типу або кілька конкуруючих закономірностей. Тому під час розгляду закономірностей (необхідностей) беруть до уваги і випадковості;
5) виробляє відправні типові юридичні поняття і категорії, через які розкриваються об'єктивні властивості право-державних явищ і процесів (сутність держави, форма держави, тип держави, функції держави, юридична рівність, сутність права, форма права, система права, правовідносини, механізм правового регулювання та ін.). Суміжні загальні і абстрактні поняття, що відображають закономірності, становлять єдиний для всієї юриспруденції понятійно-категоріальний апарат. Цим самим теорія держави і права виконує методологічну, базову функцію стосовно інших юридичних наук;
-
дає прогнози і рекомендації щодо вдосконалення та розвитку права і держави на основі глибоких узагальнень здобутків юридичної теорії і практики (вітчизняної і світової).
Теорія права і держави як юридична дисципліна, що є фундаментальною, методологічною дисципліною у системі вищої юридичної освіти, має за мету підготувати юристів високої кваліфікації, сформувати у них гуманістичне правове мислення, здатність професійно забезпечувати реалізацію, охорону і захист прав і свобод людини, виявляти активність в утвердженні в Україні принципу верховенства права, у побудові демократичної соціальної держави.
Завдання вивчення теорії права і держави як юридичної дисципліни полягають в оволодінні її предметом, який становлять:
-
загальні закономірності становлення, оформлення і функціонування право-державних явищ і процесів;
-
юридичний понятійно-категоріальний апарат;
-
об'єктивні властивості право-державних явищ і процесів в Україні і їх порівняльні аспекти в інших країнах світу;
Завданнями теорії права і держави як юридичної дисципліни є такі: розвинути абстрактне юридичне мислення майбутнього юриста засвоєнням загальновизначальних закономірностей становлення, формування і функціонування права і держави, які є предметом цієї науки;
-
здобути узагальнені систематизовані знання про структу-рування і розвиток правових і державних явищ та процесів, методів їх пізнання;
-
оволодіти понятійно-категоріальним апаратом і вміти вільно оперувати загальною юридичною термінологією, спиратися на неї у подальшому навчанні і практиці;
сприймати право як універсальний регулятор суспільних відносин, за допомогою якого можна розв'язувати конфлікти, досягати компромісів, реалізовувати права і свободи людини, притягувати до відповідальності у разі їх порушення; орієнтуватися в національному законодавстві, знати основні кодекси, закони і підзаконні акти, їх структури, суб'єктів їх видання;
-
знати основні процеси реалізації норм права, включаючи їх тлумачення і ефективність дії;
-
набути навичок правильно використовувати права, виконувати обов'язки, додержуватися заборон, тлумачити нормативні приписи законів та інших нормативно-правових актів, застосовувати їх до конкретних ситуацій тощо.