
- •______________ Бондаренко о.Б.
- •1 Розтяг-стискання стержнів
- •1.1 Теоретичні положення.
- •1.2 Умова та вихідні дані задачі 1.
- •2 Геометричні характеристики плоских перерізів
- •2.1 Теоретичні положення.
- •Умова та вихідні дані задачі 2.
- •3 Кручення брусу круглого поперечного перерізу
- •3.1 Теоретичні положення.
- •3.2 Умова та вихідні дані задачі 3.
- •4 Плоский поперечний згин
- •4.1 Теоретичні положення.
- •4.2 Умова та вихідні дані задачі 1.
- •1 Розрахунок стержневих систем
- •1.1 Визначення внутрішніх нормальних сил в стержнях системи.
- •1.2 Перевірка міцності стержнів.
- •1.3 Підбір перерізу першого стержня.
- •2 Визначення головних центральних моментів інерції складного перерізу
- •2.1. Визначення координат центру ваги перерізу.
- •2.2. Проведення власних центральних осей кожної частини та головних центральних осей всього перерізу.
- •2.3. Визначення моментів інерції кожної частини відносно головної центральної осі X.
- •2.4. Визначення моментів інерції кожної частини відносно головної центральної осі y.
- •2.5. Визначення головних центральних моментів інерції перерізу.
- •3 Проектний розрахунок вала на кручення за умовою міцності
- •3.1. Визначення обертальних моментів м1, м2, м3.
- •3.2. Побудова епюри моментів кручення Mк.
- •3.3. Визначення діаметру вала суцільного перерізу.
- •3.4. Визначення діаметрів вала кільцевого перерізу.
- •3.6 Побудова епюри кутів закручування вала суцільного перерізу.
- •3.8 Побудова епюри кутів закручування вала кільцевого перерізу.
- •3.9 Визначення економічності вала кільцевого перерізу по відношенню до суцільного.
- •4 Розрахунок балки при плоскому поперечному згині
- •4.1 Визначення реакцій опор балки.
- •4.2 Складання рівнянь поперечних сил та згинаючих моментів для кожної з ділянок балки.
- •4.3 Побудова епюр поперечних сил та згинаючих моментів.
- •4.4 Визначення найбільш небезпечного перерізу максимального згинаючого моменту.
- •4.5 Підбір перерізів балки.
- •4.6 Визначення найбільш економічного перерізу.
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
2 Геометричні характеристики плоских перерізів
2.1 Теоретичні положення.
Міцність та жорсткість конструкцій при крученні, згині, складному навантаженні залежить не тільки від матеріалу і діючих навантажень, але і від форми перерізу та від його орієнтації відносно прикладених навантажень. Для того, щоб раціонально навантажувати конструкцію, необхідно знати геометричні характеристики її перерізу, а також положення головних центральних осей інерції, відносно яких моменти інерції мають екстремальні значення. Основними геометричними характеристиками перерізу є його площа, статичні моменти інерції, осьові, полярний та відцентровий моменти інерції.
-
Площа перерізу А, см2 або м2;
-
Статичний момент перерізу відносно осей x та y: Sx , Sy , см3 або м3.За відомими статичними моментами можна визначити координати центру ваги перерізу: xc =
; yc =
. Якщо переріз складається з декількох простих фігур, то координати його центру ваги визначаються наступним чином:
xc
=
; (2.1)
yc
=
, (2.2)
де А1 , А2 ,…, Аn – площі перерізів простих частин, см2;
xc1 , xc2 ,…, xc n - координати центрів ваги простих частин по осі x, см;
yc1 , yc2 ,… , yc n - координати центрів ваги простих частин по осі y, см.
-
Осьові моменти інерції перерізу відносно осей x та y: Ix , Iy ,см4 або м4;
-
Полярний момент інерції перерізу Ip , см4 або м4;
-
Відцентровий момент інерції перерізу Ixy , см4 або м4.
Головні центральні осі перерізу – це осі, які проходять через центр ваги перерізу і відносно яких осьові моменти інерції набувають екстремальних значень. Якщо переріз має хоча б одну вісь симетрії, то одна з головних центральних осей співпадає з нею. Друга головна центральна вісь проходе через центр ваги перпендикулярно до першої.
Між моментами інерції відносно центральних осей (IX і IY ) та відносно осей, що паралельні центральним (Ix і Iy ), існує зв'язок:
IX = Ix + a2 ∙ A; (2.3)
IY = Iy+ b2 ∙ A, (2.4)
де а – відстань між осями X та x, см;
b - відстань між осями Y та y, см;
А – площа перерізу, см2.
Моменти інерції складного перерізу дорівнюють сумі моментів інерції його складових частин:
IX = IXІ + IXІІ + … + IXn ; (2.5)
IY = IYІ + IYІІ + … + IYn , (2.6)
де IX - момент інерції всього перерізу відносно осі X, см4;
IY - момент інерції всього перерізу відносно осі Y, см4;
IXІ, IXІІ,…, IXn - моменти інерції складових частин відносно осі X, см4;
IYІ, IYІІ, … , IYn - моменти інерції складових частин відносно осі Y, см4.
-
Умова та вихідні дані задачі 2.
Задача 2. «Визначення головних центральних моментів інерції складного перерізу»
Для заданого складного перерізу визначити положення головних центральних осей та обчислити головні центральні моменти інерції.
Вихідні дані та вигляд перерізу – див. рис. 2.1 а, б, в.
Рис 2.1 а
Рис. 2.1 б
Рис. 2.1 в
3 Кручення брусу круглого поперечного перерізу
3.1 Теоретичні положення.
При крученні в поперечних перерізах брусу виникає тільки один внутрішній силовий фактор – момент кручення Мк. Зовнішні моменти, які викликали деформацію кручення, називають скручуючи ми, а брус, що працює на кручення, називають валом.
Крутячий момент на кожній ділянці вала визначається методом перерізів: Мк в будь-якому перерізі дорівнює алгебраїчній сумі зовнішніх моментів, прикладених по один бік від перерізу. При цьому приймається наступне правило знаків: зовнішній момент вважається додатним, якщо він діє проти годинникової стрілки при погляді з боку перерізу. Змінення крутячих моментів по довжині бруса зображують у вигляді епюри Мк. За епюрою визначають положення небезпечного перерізу.
Момент кручення викликає появу в перерізі дотичних напруг τ , які набувають найбільших значень в точках зовнішнього контуру перерізу. Умова міцності при крученні має вигляд:
τmax
=
, (3.1)
де τmax – максимальна дотична напруга в небезпечному перерізі, Н/мм2;
Mк max – максимальне значення крутячого моменту, Н∙мм;
Wp – полярний момент опору перерізу, мм3;
[ τ ] – допустима напруга при крученні, Н/мм2.
Для
круглого поперечного перерізу Wp
=
.
Для
кільцевого поперечного перерізу
Wp
=
.
Кут закручування вала на довжині l (взаємний кут повороту двох перерізів) визначається за формулою:
(3.2)
де Мк – крутячий момент на ділянці, Н∙мм;
l – довжина ділянки, мм;
G – модуль зсуву, Н/мм2;
Ip – полярний момент інерції перерізу, мм4.
Для
круглого поперечного перерізу Ip=
.
Для
кільцевого поперечного перерізу Ip=
.
Для сталі G = 8∙104 Н/мм2.
Розрахунки на жорсткість пов’язані з визначенням відносних кутів закручування φ0 :
φ0
=
,
а умова жорсткості має вигляд:
φ0
=
, (3.3)
де [φ0] – допустимий кут закручування вала, рад.
За умовами міцності та жорсткості можна виконати проектний розрахунок вала, при якому визначаються потрібні діаметри поперечного перерізу.
Оскільки при розрахунках на кручення повинні виконуватись обидві умови (3.2) і (3.3), то остаточно приймається більший з обчислених діаметрів.
Аналогічно визначаються розміри кільцевого перерізу при заданому співвідношенні діаметрів c = d /D.