11. Сутність та форми релігійного досвіду.

Релігійне життя людини базується на безпосередньому релігійному досвіді. Його основою є особиста зустріч людини з Божеством. Спочатку Бог виникає у духовному сприйнятті світу на рівні откровення, а потім цей досвід появи Божества узагальнюється. Здатність сприймати Божество через надчуттєвий, містичний досвід реалізується у почутті віри. Сутність релігійної віри полягає у тому, що вона с знанням без доказів, упевненістю в існуванні абсолютного. Через віру як одкровення не людина створює Бога, а Бог відкривається людині. Головною формою набуття релігійного розуміння, пошуку зв'язку з Богом є молитва. Молитва є зверненням людини до Бога, розмовою з Богом.Мовою релігійного досвіду є міф, слово і догмат. Релігійний досвід людини спочатку приймає форму міфу - Богоявлення трансцендентного Абсолюту віруючому. Бог може об'явитися у вигляді символу, алегорії (палаючий кущ), дивовижного уявлення про голос зі сфери потойбічного тощо. Згодом міф доповнюється словом, тобто безпосереднім звертанням Бога до людини. Бог звертається до людей через пророків (Мойсей, Будда, Ісус Христос). У писемному вигляді Слово Боже стає Святим письмом. Віруючі вважають, що Біблія, Коран - це книги, які написані Духом Божим за допомогою освячених від Бога людей. Так як Слово Боже є своєрідною настановою Бога людям, то воно також розглядає різноманітні прояви земного людського буття. Змістовний компонент знання про Бога виявляється у догматі. Будь-яка релігія не тільки впевнена у тому, що Бог є, а й має певні уявлення про те, яким він є. Релігійний догмат - це системне тлумачення та упорядкування уявлень, які виходять з міфу та Слова. Релігійний досвід у формі догмату канонізується, тобто стає обов'язковим для віруючих при розумінні сутності божества та у процесі культових дій. Безпосередня реалізація релігійного досвіду у житті віруючого здійснюється за допомогою культових дій. Культ як система священних і боготворчих дій богослужіння є міфом, Словом і догматом у практиці віросповідання. Центральне місце в культі обіймає молитва. Складовою частиною культу є культові акти: поклони, ставання на коліна, а також символічні дії богослужіння: обряди, проповідь, жертвопринесення, таїнства. За допомогою таїнства людина поєднується з Богом.Через таїнства віруючим ніби-то передається благодать Божа. Наприклад, у християнстві обряд причащання символізує очищення від гріхів за допомогою частування віруючих хлібом (тіло Ісуса Христа) і вином (кров Ісуса Христа); сповідь - це каяття у гріхах. У деяких релігіях під час культових дій застосовуються різного роду зображення Бога: ідоли, статуї, ікони. До культових предметів відноситься церковне оздоблення, священні книги тощо. Богослужіння у просторовому вимірі з давніх - давен відправлялося у спеціальних відокремлених місцях. Спочатку це було просто неба,але за бігом часу більшість релігій створили спеціальні будівлі – храми. Релігійний культ формується поступово й акумулює у собі релігійний досвід багатьох поколінь.