
- •Передмова
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 Предмет і мова формальної логіки
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія.
- •2. Пізнання, його різновиди і форми.
- •3. Логіка та мова.
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія
- •Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
- •2. Пізнання, його різновиди і форми
- •3. Логіка та мова
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 1:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 1:
- •Тема 2 Поняття
- •Визначення поняття, його загальна характеристика.
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними.
- •Операції з поняттями
- •Визначення поняття, його загальна характеристика
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними
- •Різновиди понять за об’ємом і змістом
- •Взаємовідношення між обсягами понять
- •3. Операції з поняттями Обмеження та узагальнення обсягу понять
- •Визначення понять
- •Правила поділу понять
- •Прийоми, подібні до визначення
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 2:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 2:
- •Тема 3 судження
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Просте судження (розподіл термінів, взаємовідношення між судженнями)
- •Поділ простих суджень за кількістю і якістю
- •Розподіл термінів у простому судженні
- •Взаємовідношення між судженнями
- •3. Складне судження та його різновиди
- •4. Модальність суджень
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 3:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 3:
- •Тема 4 закони логіки
- •Поняття про закон мислення.
- •Основні закони (принципи) логіки:
- •3. Ознаки вірного мислення.
- •1. Поняття про закон мислення
- •Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
- •3. Ознаки (вимоги) вірного мислення
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 4:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 4:
- •Тема 5 умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики.
- •2. Дедуктивні умовиводи.
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики
- •2. Дедуктивні умовиводи
- •Умовні умовиводи
- •Розділові умовиводи
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 5:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 5:
- •Тема 6 доведення і спростування
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила
- •Різновиди доказів
- •Правила доказу
- •2. Спростування, його різновиди
- •3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
- •4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •Пастки у суперечці
- •Стислі висновки за лекцією:
- •Питання для самоконтролю за темою 6:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 6:
- •Навчально-методичні матеріали Модульне планування дисципЛінИ
- •Плани семінарських занять
- •СемінарСьке заняття № 1
- •Тема 1. “Предмет і мова формальної логіки”
- •СемінарСьке заняття № 2, 3
- •Тема 2. “Поняття”
- •СемінарСьке заняття № 4, 5
- •Тема 3. “судження”
- •Подайте визначення судженню як формі мислення.
- •СемінарСьке заняття № 6.
- •Тема 4. “закони логіки”
- •Яке мислення може вважатися закономірним?
- •СемінарСьке заняття № 7, 8
- •Тема 5. “умовивід”
- •СемінарСьке заняття № 9, 10
- •Тема 6. “доведення і спростування”
- •Організація самостійної роботи студента
- •Зразок оформлення титульного аркуша реферату
- •Реферат з курсу “Логіка”
- •Тести для модульного і підсумкового контролю
- •Стереотипні задачі
- •Список методичної літератури Основна
- •Додаткова
- •Стислий Словник логічних термінів
- •Стислий перелік логічних символів
- •Післямова
2. Дедуктивні умовиводи
Класичним представником дедуктивних (лат. deductio - виведення) умовиводів є простий категоричний силогізм. Він є опосередкованим умовиводом, в якому всі складові – прості категоричні судження.
Структурно такий умовивід складається з трьох термінів:
S - меншого за об’ємом, який присутній у одному з засновків і у висновку;
P – більшого за об’ємом, також присутній у одному з засновків і у висновку;
M (середній термін), який не входить до висновку, але входить до засновків, уможливлюючи між ними логічний зв’язок.
Приклад: Всі люди (М) – смертні (Р)
Сократ (S) – людина (М)
Сократ (S) смертний (Р).
У залежності від розташування середнього терміну силогізми поділяють за такими чотирма фігурами:
1 2 3 4
М
Р Р М М Р
Р М
S М S М М S М S
S - Р S - Р S - Р S - Р
Приклади: фігура 1 Всі злаки (М) – рослини (Р)
Жито (S) – злак (М)
Жито (S)- рослина (Р).
фігура 2 Всі вужі (Р) – плазуни (М)
Ця тварина (S)- не плазун (М)
Ця тварина (S) – не вуж (Р)
фігура 3 Всі метали(М) мають вільні електрони(Р)
Всі метали (М) - провідники електричного струму (S)
Деякі з електропровідників (S) – мають вільні електрони (Р)
фігура 4 Всі кити (Р) – ссавці (М)
Жоден з ссавців(М) – не риба (S)
Жодна з риб (S) не є ссавцем (Р)
Існують сталі правила стосовно силогізмів (аксіоми). Наведено деякі з них.
1. У силогізмі мусить буди лише три терміни;
2. Середній термін повинен бути розподілений принаймні у одному з засновків;
3. Термін розподілений у висновку якщо і тільки якщо він розподілений у засновку;
4. З двох заперечувальних засновків неможливо сформувати висновок;
5. Якщо один з засновків заперечувальни й, то і висновок буде заперечувальний.
Крім простого категоричного силогізму до простих дедуктивних умовиводів відносять також і такі його види:
-
полісилогізм – складний силогізм, у якому перший висновок одночасно відіграє роль першого засновку для подальшого висновку;
-
ентимема – скорочений силогізм, у якому пропущений засновок або висновок. Він застосовується, якщо висновок є очевидним або етично небажаним;
-
сорит – скорочений полісилогізм, у якому відсутній перший висновок;
-
епіхейрема – складноскорочений силогізм (полісилогізм), обидва засновки якого являють собою ентимеми.
Розглянувши дедуктивні умовиводи, компонентами яких є прості категоричні судження, перейдемо до аналізу більш складних різновидів, які утворені за допомогою складних суджень.