Нормативно-правові акти

1. Про біженців: Закон України від 21 червня 2001 р. № 2557-III // Голос України. – 31.07.2001. – № 134.

2. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 року № 2235-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.

3. Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.

4. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 15. - Ст. 232.

5. Про органи реєстрації актів цивільного стану: Закон України від 24 грудня 1993 року № 3807-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. – Ст. 78 (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 січня 2000 року № 1366-XIV, від 11 травня 2000 року № 1709-III).

6. Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21 січня 1994 року № 3857-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 18. – Ст. 101.

7. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 4 лютого 1994 року № 3929-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161 (в редакції Закону України від 18 листопада 2003 року № 1277-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 11. – Ст. 143 ).

Судова практика

1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 4 Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (справа щодо прописки) від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001, справа № 1-31/2001.

2. Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03.1972 р. №3 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. - №5. – С.5-8.

3. Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність громадян: Лист Вищого арбітражного суду України від 23.10.2000 р. № 01-8/556 (із змінами і доповненнями, внесеними листом Вищого арбітражного суду України від 25 січня 2001 року № 01-8/78,  листом Вищого господарського суду України  від 2 жовтня 2001 року N 01-8/1042) // Бухгалтер. – 2001. - №6. – С. 17-18 (ч. 2).

Література

1. Азимов Ч.Н. Гражданин. Предпринимательство. Закон. – Х.: Основа, 1991. – 93с.

2. Антонюк О.І. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права: Навчально-методичний посібник. – Донецьк: Норд-Пресс, 2005. – 124с.

3. Бічук Л. Щодо набуття неповнолітніми повної цивільної дієздатності // Правничий часопис Донецького університету. – 2000. - №2 (5). – С.53-57.

4. Братусь С. Н. Советское гражданское право: субъекты гражданского права. – М.: Юрид. лит., 1984. – 288 с.

5. Кузнецова Л.Г., Шевченко Я.Н. Гражданско-правовое положение несовершеннолетних. – М.: Юрид. лит., 1968. – 136с.

6. Нечаева А.М. О правоспособности и дееспособности физических лиц. // Государство и право. – 2001. - №2. – С. 29.

7. Охрана прав и интересов личности: гражданско-правовой аспект / Под ред. Я.Н.Шевченко. – Киев: «Наукова думка», 1992. – 200с.

8. Ромовська З. Цивільна дієздатність громадянина (фізичної особи) (до розроблення нового Цивільного кодексу) // Право України. – 1995. - №2. – С.24-26.

9. Янкова О.С. До питання про дієздатність громадян-підприємців // Українське право. – 1997.-№3. – С.91-93.