4. Теорія третього шляху Ернандо де Сото

Величезний вплив на подальші дослідження неформальної економіки справила книга перуанського економіста Ернандо де Сото «Інший шлях». Де Сото показав, як дії уряду його країни змушували населення ігнорувати закони, що заважають людям просто жити і задовольняти свої потреби. Дії уряду з контролю за виконанням таких законів змушували людей займатися непродуктивною діяльністю: політизованою боротьбою з державою, що призвела до легалізації багатьох незаконних видів діяльності та прав власності, що не змінило загальної картини, тому що з'явилися як нові нелегали, так і нові нелегальні види діяльності.

Критикуючи дії уряду, Сото показав, що економічна система Перу (і багатьох інших країн, що розвиваються) може бути охарактеризована не як ринкова економіка, а як меркантилізм. Ця книга багато в чому переклала відповідальність за існування неформальної економіки з нерозвиненості місцевих жителів на нерозвиненість державних і соціальних інститутів в суспільстві.

5. Зовнішньо-економічна діяльність та економічне зростання в Україні (статистика)

Мета даної роботи – за допомогою побудови економетричних моделей, кількісно оцінити вплив на соціально-економічний розвиток українських регіонів їхнє залучення до світового розподілу праці і світових економічних зв’язків. Побудова економетричної моделі дозволяє максимально чітко відокремити і описати взаємозв’язки регіону, як в рамках національної, так і світової економіки,  які неможливо врахувати без побудови формалізованої моделі [10, р. 580]. Cпираючись на базові принципи побудови економетричних моделей, використовуючи статистичні дані Державного комітету статистики України, а також Головного управління статистики у Дніпропетровський, Донецькій, Харківській, Запорізькій і Луганській областях, спробуємо кількісно оцінити, як впливає на соціально-економічний розвиток українських регіонів їхнє залучення до міжнародного поділу праці і світових економічних зв’язків, а також побудувати часово-просторову модель процесів інтеграції українського регіону до світової економіки, на прикладі Придніпровсько-Донецького регіону, який включає в себе вищезазначені області України. Для статистичних розрахунків та економетричного моделювання нами була використана комп’ютерна програма EViews, версія 5.1. Так, на першому етапі моделювання необхідно було довести наявність взаємозалежності між такими факторами, як розмір валового регіонального продукту, зовнішньоторговельного обороту, відкритості регіональної економіки, а також прямих іноземних інвестицій. Для цього ми розрахували значення парних коефіцієнтів кореляції між вищенаведеними факторами.  Чим ближчий цей показник до одиниці, тим  більша взаємозалежність існує між відповідними факторами.  Для розрахунків нами було використано статистичні дані в розрізі регіонів України на 2009 рік за показниками валового регіонального продукту, зовнішньоторговельного обороту, прямих іноземних інвестицій, а також відкритості економіки.  Як бачимо, коефіцієнт кореляції між обсягами регіонального виробництва і зовнішньоторговельною активністю майже дорівнює одиниці, а отже прослідковується майже стовідсоткова кореляція між зростанням валового регіонального продукту і обсягів торгівлі регіону із зовнішнім світом. Відповідно, найбільш розвинені в економічному і промисловому плані регіони є водночас лідерами за експортно-імпортними операціями.  Так, для України такими регіонами є місто Київ, Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька області, на які припадає більше половини виробленого національного продукту, і, відповідно, зовнішньоторговельного обороту країни. Хоча рівень кореляції між регіональним виробництвом і відкритістю регіону і є значним, але, все ж значно поступається вже проаналізованому взаємовідношенню ВРП та зовнішньоторговельного обороту. Це пояснюється тим, що відкритість регіону до зовнішнього світу залежить не лише від його економічного потенціалу, але й географічного розташування регіону.  Так, до лідерів за показниками відкритості регіональної економіки відносяться не лише такі фінансові і промислові гіганти, як м. Київ, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька області, але й Закарпатська і Волинська області, які вигідно використовують своє сусідство з країнами Європейського Союзу, невпинно нарощуючи обсяг торгівлі товарами і послугами з цими країнами, а, водночас, і рівень економічного і промислового потенціалу, вступаючи в коопераційні виробничі зв’язки з підприємствами Європейського Союзу. Нарешті, цікаво прослідкувати взаємозалежність між рівнем прямого іноземного інвестування і регіонального економічного потенціалу, оскільки з перших років незалежності в українській економічній літературі жваво дискутується питання важливості залучення іноземного інвестування для прискореного розвитку української економіки, її модернізації і інтеграції в світове господарство [1; 2; 3; 7; 8; 9]. Як бачимо, залежність між рівнем економічного розвитку та залученням прямих іноземних інвестицій, насправді є значною (0,85) . В той же час, треба відмітити, що, на жаль, на сьогоднішній день ця залежність є одностороння.  А саме, не зростання іноземного інвестування є стимулом для швидкого економічного розвитку, а лише прослідковується той факт, що найбільш промислово і фінансово розвинені регіони країни є своєрідним магнітом для іноземних інвесторів.  Саме на м. Київ, Дніпропетровську, Донецьку, Харківську області припадає левова частка іноземного інвестування в українську економіку.  Отже, всі отримані значення коефіцієнтів парної кореляції є значущими (більше 0,5), таким чином, нами наочно доведена наявність високого рівня кореляції між соціально-економічним розвитком регіону й інтенсивністю його зовнішньоекономічної активності. Тепер ми можемо приступити до побудови часово-просторової моделі взаємовпливу динаміки соціального-економічних показників та процесів інтеграції регіону до світової економіки. Вибір Придніпровсько-Донецького регіону, як бази для моделювання, пояснюється наявністю в регіоні величезного промислового потенціалу, багатої ресурсно-природної бази, наявністю висококваліфікованих виробничих і наукових кадрів,  що визначають роль східних областей країни, як одного з локомотивів інтеграції національної економіки до світогосподарської системи [4, c.25-35]. Для дослідження значення зовнішньоекономічної активності регіону для його соціального економічного розвитку побудуємо економетричну модель з наступним набором факторів: GRPt = α + β1EXPt + β2IMPt + β3FDIt + β4INDt + β5AGRt + β6INVt + β7INCt + ε,        (1) де α, βі (і=1...7) – змінні, які потрібно оцінити, GRP – індекс зміни ВРП, як темп зростання регіональної економіки (% до поперед. року), EXP – індекс зміни експорту товарів і послуг (% до поперед. року), IMP – індекс зміни імпорту товарів і послуг (% до поперед. року), FDI – індекс зміни обсягів ПІІ (% до поперед. року), IND – індекс зростання промислового виробництва (% до поперед. року), AGR – індекс зростання сільськогосподарського виробництва (% до поперед. року), INV - індекс зростання інвестицій в основний капітал (% до поперед. року), INС - індекс зростання доходів населення (% до поперед. року), t – часовий період, дані взято з 2000 по 2009 роки. Саме в цей період прослідковувалась стійка тенденція зростання національної і регіональної економіки, після стрімкого падіння соціально-економічних показників в перші роки незалежності. ε – не включені в модель впливи, випадкове збурення. Проведений у ПП E.Views регресійний аналіз моделі (1)  для оцінки впливу „економічна інтеграція → економічне зростання” для Придніпровсько-Донецького регіону дав наступні результати (табл. 2): Як видно з отриманих результатів (табл. 2), всі коефіцієнти мають очікувані знаки. Коефіцієнти детермінації (R2 і скоригований R2) є значимими для отриманої моделі. Значення F-статистики свідчать про загальну якість (адекватність) моделі на рівні 3%. Отже, модель є значущою та істотною на рівні 3%, та не містить автокореляції, як показує значення статистики Дурбіна – Уотсона. Скоригований R2 пояснює вплив факторів на залежну змінну моделі на рівні 85,43%. Отже, модель можна запропонувати, як найбільш придатну для опису впливу „економічна інтеграція → економічне зростання”.  Отримана внаслідок регресійного аналізу економетрична модель взаємовпливу показників соціально-економічного росту та зовнішньоекономічної активності дозволяє кількісно оцінити значимість різних соціально-економічних показників для економічного зростання.  Так, найбільша частка росту валового регіонального продукту за нашою моделлю припадає на зростання промислового виробництва (коефіцієнт регресії – 0,61) та експорту (0,68). Така залежність є закономірною для промислово розвинутого регіону з експорто-орієнтованою великою промисловістю, яким є Придніпровсько-Донецький економічний район.  Якщо говорити про наслідок процесів інтеграції регіону в світове господарство, про важливість розвитку зовнішньої торгівлі і міжнародної кооперації економіки регіону зі світовою економічною системою, можна говорити, що найбільший вплив на економічне процвітання справляє зростання експорту.  Так, нарощування експортного потенціалу на 1%  дає приріст 0,68% валового регіонального продукту. Така закономірність кількісно підтверджує значну експортну спрямованість Придніпровсько-Донецького регіону, але водночас свідчить і про його залежність від кон’юнктури світових ринків чорних металів і металопродукції, що є основним експортним товаром регіону [4, c.30]. Цікавим є той факт, що побудована модель свідчить про негативний вплив випереджаючих темпів зростання імпорту та доходів населення на економічний розвиток регіону.  В той же час, незначним залишається вплив прямих іноземних інвестицій на економічне життя Придніпровсько-Донецького регіону. Так, зростання обсягу іноземного інвестування на 1% спричиняє лише 0,13-відсоткове збільшення валового регіонального продукту. Це пояснюється, з одного боку, тим що обсяги прямих іноземних інвестицій в регіон залишаються недостатніми для економічного потенціалу регіону, а з іншого боку, темпи зростання ПІІ в економіку регіону є значними (25-40% приросту на рік) при більш помірних темпах зростання валового регіонального продукту (5-7% приросту на рік).  При збереженні останньої тенденції можна говорити про невпинне зростання ролі прямих іноземних інвестицій, а отже і іноземних інвесторів в економічному житті регіону. Отже, проведений нами економетричний аналіз дозволяє нам зробити кількісні і якісні висновки про наявність взаємозалежності  і взаємовпливу між соціально-економічним розвитком регіону, а також процесів залучення регіону до світогосподарських зв’язків. При чому, було доведено, що найбільший вплив на процеси економічного розвитку на сьогоднішній день справляє нарощування експортних операцій, в той час, як роль прямого іноземного інвестування в прискоренні соціально-економічного розвитку регіонів залишається незначною.

5