3.Модель фон Неймана

Архітекту́ра фон Не́ймана (архітектура фон Неймана-Екерта-Маклі), архітектура електронних обчислювальних машин, основною відмінністю якої від інших подібних архітектур є спільне зберігання даних та машинних команд в комірках однієї й тієї ж пам'яті, що унеможливлює їх розрізнення за способом представлення або кодування. Названа так на честь відомого математика та теоретика обчислювальної техніки Джона фон Неймана (John von Neumann), та по сьогодні залишається домінуючою схемою організації ЕОМ

4. Персональний комп’ютер, основні вузли та характеристики.

Персона́льний комп'ю́тер (ПК) — електронна обчислювальна машина, призначена для особистого використання, ціна, розміри і можливості якого задовольняють потреби багатьох людей.

В активне вживання термін був введений в кінці 1970-х років компанією Apple Computer для свого комп'ютера Apple II і згодом перенесений на комп'ютери IBM РС. Якийсь час персональним комп'ютером називали будь-яку машину, що використовує процесори Intel і що працює під управлінням операційних систем DOS, OS/2 і перших версій Microsoft Windows. З появою інших процесорів, що підтримують роботу перерахованих програм, таких, як AMD, Cyrix (нині VIA), назва стала мати ширше трактування. Курйозним фактом стало заперечення приналежності до класу персональних комп'ютерів обчислювальних машин Amiga і Macintosh, що довгий час використовували альтернативну комп'ютерну архітектуру.

У Радянському Союзі обчислювальні машини, призначені для особистого використання, носили офіційну назву персональних електронних обчислювальних машин (ПЕОМ). Одним з перших саморобних ПК був Радіо 86РК.

Склад сучасного настільного персонального комп'ютера:

1. Дисплей,

2. Материнська плата,

3. Центральний процесор (Мікропроцесор),

4. Оперативна пам'ять,

5. Карти розширення,

6. Блок живлення,

7. Оптичний дисковод,

8. Постійна пам'ять (Твердий диск),

9. Клавіатура,

10. Миша комп'ютерна.