
- •Передмова
- •Скорочення
- •Умовні позначення
- •1.1. Інвестиції в основний капітал
- •1.2. Інвестиції в основний капітал по регіонах у 2009 році
- •1.3. Введення в експлуатацію об’єктів санаторно-курортного
- •1.4. Введення в експлуатацію об’єктів санаторно-курортного призначення та будівель для короткотермінового проживання
- •1.5. Кількість незавершених нежитлових будівель для публічних
- •1.6. Фінансова діяльність закладів санаторно-курортного,
- •1.7. Обсяг реалізованих послуг
- •1.8. Продукція зв’язку
- •1.9. Доходи від надання послуг пошти та зв’язку населенню
- •1.10. Розподіл доходів підприємств від надання послуг пошти та
- •1.11. Експорт послуг, пов’язаних з охороною здоров’я
- •1.12. Експорт послуг бюро подорожей та туристичних агентств
- •1.13. Експорт послуг готелів та ресторанів
- •1.14. Динаміка темпів росту експорту санаторно-курортних,
- •1.15. Експорт послуг, пов’язаних з охороною здоров’я, послуг
- •1.16. Розподіл експорту санаторно-курортних, туристських
- •1.17. Основні показники роздрібної торгівлі та ресторанного
- •1.18. Мережа ресторанного господарства підприємств-юридичних осіб
- •1.19. Мережа роздрібної торгівлі підприємств-юридичних осіб у 2009 році
- •1.20. Довжина автомобільних доріг загального користування
- •1.21. Благоустрій автомобільних доріг загального користування
- •1.22. Кількість автозаправних станцій підприємств-юридичних осіб
- •1.23. Викиди шкідливих речовин та діоксиду вуглецю
- •1.24. Викиди шкідливих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за регіонами у 2009 році
- •1.25. Основні показники поводження з відходами I–III класів небезпеки
- •1.26. Перевезення (відправлення) пасажирів за видами транспорту
- •1.27. Розподіл обсягу пасажироперевезень за видами транспорту
- •1.28. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом
- •1.29. Середня відстань перевезення одного пасажира автомобільним
- •1.30. Середня кількість поїздок у автобусах по регіонах1
- •1.31. Перевезення пасажирів морським транспортом по регіонах
- •1.32. Перевезення пасажирів морським транспортом у закордонному
- •1.33. Перевезення пасажирів морським транспортом
- •1.34. Рухомий склад електротранспорту за роками випуску
- •1.35. Групування легкових автомобілів та автобусів залежно від часу перебування в експлуатації
- •1.36. Розподіл легкових автомобілів та автобусів за роками випуску
- •1.37. Групування морських суден за віком з моменту випуску1
- •1.38. Структура морських суден за віком з моменту випуску
- •1.39. Основні показники роботи підприємств готельного господарства
- •1.40. Структурні підрозділи сфери сервісу у готелях та інших місцях
- •1.41. Готелі та інші місця для короткотермінового проживання
- •1.42. Місткість готелів та інших місць
- •1.43. Середні ціни за проживання у готелях
- •1.44. Динаміка індексів споживчих цін на окремі види послуг
- •1.45. Підготовка спеціалістів з вищою освітою для сфери туризму
- •2.1. Основні показники діяльності
- •2.2. Структура санаторно-курортного (оздоровчого) комплексу1
- •2.3. Санаторно-курортні (оздоровчі) заклади1
- •2.4. Кількість ліжок (місць) у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •2.5. Кількість оздоровлених осіб у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •2.6. Кількість санаторно-курортних (оздоровчих) закладів,
- •2.7. Середньооблікова кількість працюючих у
- •2.8. Розподіл санаторно-курортних (оздоровчих) закладів за причинами, з яких вони не працювали
- •2.9. Розподіл ліжкового фонду санаторно-курортних (оздоровчих) закладів,
- •2.10. Розподіл санаторно-курортних (оздоровчих) закладів
- •2.11. Темпи зростання (зниження) кількості санаторно-курортних (оздоровчих) закладів у 2010 році, по регіонах
- •2.12. Кількість ліжок (місць) у санаторно-курортних (оздоровчих)
- •2.13. Кількість ліжок (місць) у санаторно-курортних (оздоровчих)
- •2.14. Кількість осіб, які оздоровлені у 2009/10 році протягом тривалого
- •2.15. Кількість осіб, які відпочивали у 2009/10 році протягом
- •2.16. Темпи приросту (зниження) кількості оздоровлених у 2009/10 році довгостроково і протягом
- •2.17. Кількість оздоровлених осіб у 2009/10 році у розрахунку на 1000 постійного населення регіону,
- •Ар Крим 454
- •2.18. Кількість дітей, які оздоровлені у 2009/10 році протягом
- •2.19. Кількість дітей, які відпочивали у 2009/10 році
- •2.20. Кількість осіб, які оздоровлені у 2009/10 році з числа
- •2.21. Кількість осіб, які оздоровлені у 2009/10 році з числа
- •2.22. Розподіл дітей по регіонах України, з яких вони прибули на
- •2.23. Динаміка розподілу іноземних громадян, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •2.24. Динаміка розподілу іноземних громадян, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах, по регіонах
- •2.25. Розподіл іноземних громадян, оздоровлених протягом 2009/10 року
- •2.26. Розподіл іноземних громадян, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах ар Крим,
- •2.27. Фактичні витрати на один ліжко-день (людино-день)
- •3.1. Кількість оздоровлених осіб
- •3.2. Кількість осіб, оздоровлених в санаторно-курортних і оздоровчих
- •3.3. Кількість осіб, які оздоровлені у червні–серпні 2010 року,
- •Продовження табл. 3.3
- •3.4. Кількість дітей, оздоровлених у санаторно-курортних
- •3.5. Кількість дітей, які оздоровлені у червні–серпні 2010 року,
- •3.6. Кількість оздоровлених у червні–серпні 2010 року дітей, що постраждали внаслідок аварії на чаес,
- •3.7. Дитячі оздоровчі заклади (табори), які працювали влітку в ар Крим за типами
- •3.8. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку 2010 року, за типами
- •3.9. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку, по регіонах
- •3.10. Кількість дітей, оздоровлених влітку 2010 року, по регіонах1
- •4.1. Пропуск осіб через державний кордон з України
- •4.2. Пропуск осіб через державний кордон в Україну
- •4.3. Розподіл іноземних громадян, які прибули в Україну,
- •4.4. Розподіл туристів за метою відвідування та віком
- •4.5. Розподіл туристів за метою відвідування та віком
- •4.6. Розподіл туристів за метою відвідування та віком
- •4.7. Структура кількості туристів за категоріями та метою відвідування
- •4.8. Основні фінансово-економічні показники діяльності
- •4.9. Збір податків до Зведеного бюджету ар Крим по державних
- •4.10. Питома вага окремих курортних регіонів у зборі податків
- •4.11. Темпи зростання (зниження) зборів податків до Зведеного
- •5.1. Заповідники Автономної Республіки Крим
- •5.2. Основні характеристики заповідників ар Крим у 2009 році
- •5.3. Туристські стоянки горно-лісової зони ар Крим 1
- •5.4. Заклади культури та мистецтв в ар Крим
- •5.5. Парки системи Міністерства культури та мистецтв ар Крим
- •5.6. Театри
- •5.7. Забезпеченість населення книжковим фондом бібліотек на кінець
- •2009 Року1
- •5.8. Демонстратори кіно (відео) фільмів на кінець 2009 року1
- •5.9. Заклади культури клубного типу на кінець 2009 року1
- •5.10. Музеї
- •5.11. Окремі спортивні споруди
- •5.12. Виставкова діяльність1
- •6 .1. Кількість осіб, які оздоровлені у санаторно-курортних
- •6.2. Кількість осіб, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •6.3. Розподіл санаторно-курортних (оздоровчих) закладів за типами
- •6.4. Розподіл ліжкового фонду санаторно-курортних (оздоровчих) закладів1 за типами
- •6.5. Розподіл осіб, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •6.6. Кількість осіб, які оздоровлені у 2009/10 році протягом тривалого часу
- •6.7. Санаторно-курортні (оздоровчі) заклади
- •6.8. Кількість санаторно-курортних і оздоровчих закладів та площа їх території, за регіонами
- •6.9. Кількість ліжок (місць)1 у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •6.10. Кількість ліжок (місць)1 у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах у 2009/10 році
- •6.11. Кількість осіб, оздоровлених протягом тривалого часу у червні–серпні, за регіонами
- •6.12. Кількість дітей віком 0–17 років, оздоровлених у червні–серпні 2010 року
- •6.13. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку
- •6.14. Чисельність дітей, які відпочивали влітку у дитячих закладах
- •6.15. Кількість іноземних громадян, оздоровлених у
- •6.16. Розподіл іноземних громадян, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах України
- •6.17. Готелі та інші місця для короткотермінового проживання
- •6.18. Місткість готелів та інших місць для короткотермінового проживання
- •6.19. Обслуговано приїжджих у готелях та інших місцях
- •6.20. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом1
- •6.21. Перевезення пасажирів авіаційним транспортом
- •6.22. Перевезення пасажирів трамвайним транспортом
- •6.23. Перевезення пасажирів тролейбусним транспортом
- •6.24. Перевезення платних пасажирів електротранспортом у 2009 році
- •6.25. Відправлення пасажирів залізничним транспортом
- •6.26. Відправлення пасажирів залізничним транспортом
- •6.27. Перевезення пасажирів морським транспортом у 2009 році
- •6.28. Основні показники розвитку роздрібної торгівлі
- •6.29. Мережа ресторанного господарства
- •6.30. Мережа роздрібної торгівлі
- •Окремі методологічні пояснення
- •95000, Ар Крим, м.Сімферополь, вул.Ушинського, 6
3.10. Кількість дітей, оздоровлених влітку 2010 року, по регіонах1
(осіб)
|
Оздоровлення дітей2 |
З них - постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС |
|||
у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах3 |
у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку |
у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах3 |
у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку |
||
|
|
|
|
|
|
Автономна Республіка Крим |
133984 |
131478 |
4212 |
828 |
|
міста |
|
|
|
|
|
Сімферополь |
– |
7881 |
– |
12 |
|
Алушта |
16356 |
12377 |
– |
150 |
|
Армянськ |
– |
493 |
– |
1 |
|
Джанкой |
– |
376 |
– |
1 |
|
Євпаторія |
49811 |
24544 |
2470 |
256 |
|
Керч |
2949 |
6060 |
1 |
29 |
|
Красноперекопськ |
– |
309 |
– |
2 |
|
Саки |
3837 |
3598 |
1076 |
1 |
|
Судак |
5578 |
2691 |
6 |
4 |
|
Феодосія |
6955 |
7333 |
109 |
– |
|
Ялта |
26725 |
30131 |
344 |
145 |
|
райони |
|
|
|
|
|
Бахчисарайський |
3867 |
9838 |
– |
5 |
|
Білогірський |
109 |
1641 |
– |
3 |
|
Джанкойський |
– |
1076 |
– |
10 |
|
Кіровський |
– |
2233 |
– |
12 |
|
Красноперекопський |
– |
809 |
– |
6 |
|
Ленінський |
3402 |
2554 |
– |
12 |
|
Ніжньогірський |
– |
648 |
– |
15 |
|
Первомайський |
– |
102 |
– |
1 |
|
Роздольненський |
1740 |
2309 |
– |
7 |
|
Сакський |
2012 |
4339 |
61 |
34 |
|
Сімферопольський |
7599 |
5748 |
69 |
94 |
|
Совєтський |
– |
956 |
– |
19 |
|
Чорноморський |
3044 |
3432 |
76 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
1 Дані ф. №1-курорт «Звіт санаторно-курортного (оздоровчого) закладу» та ф. №1-от «Звіт дитячого закладу оздоровлення та відпочинку».
2 Віком 0–17 років включно.
3 Див. першу виноску до табл. 3.1.
Впродовж багатьох років Крим виступає як регіон розвиненого туризму. За цей час кримський туризм повністю сформувався як самостійна і стійка галузь економіки півострова. Вже неможливо представити наш край без туризму, як неможливо представити його без моря і сонця.
Останніми роками в Криму активно розвивається діловий туризм, фахівці різних профілів приїжджають для участі в конгресах, семінарах, виставках, конференціях, наукових симпозіумах, ділових зустрічах і, звичайно, щорічних туристських ярмарках. Найголовніша з них – "Крим. Туризм. Відпочинок", яка була проведена в Ялті на початку березня, а також "Севастополь туристичний" – в квітні в Севастополі, "Гори. Ліс. Море" – в тургостініцах АТ "Кримтур".
На кримських курортах за останні 150 років накопичено колосальний досвід в лікуванні і реабілітації відпочивальників, створена потужна наукова і лікувально-діагностична база з високопрофесійним медичним і обслуговуючим персоналом. В рамках лікувально–оздоровчого туризму продовжує активно розвивається spa-туризм. Лікувальні грязі солоних озер, мінеральні води, термальні пари і гази в поєднанні з різноманітними можливостями активного відпочинку роблять цей куточок земної кулі унікальною оздоровницею.
Кримські гори є справжнім музеєм карстових форм рельєфу, з яких найцікавіші горизонтальні печери і вертикальні шахти. Найбільша з печер – Кизіл-Коба (Червона) поблизу с. Перевальне Сімферопольського району. Найглибша порожнина – шахта Солдатська на гірському масиві Карабі. Найбільш приголомшує красою свого кальцитового убрання, набором різноколірних сталактитів і сталагмітів, що стала знаменитою на весь світ, печера Мраморна, яка входить в п'ятірку найкрасивіших печер планети, і є не лише крупним туристсько-рекреаційним комплексом, але і одним із самих відвідуваних екскурсійних об'єктів Криму.
З давніх давен Крим був поліетничною територією. Впродовж довгого часу на півострові формувалася багата, цікава історична та культурна спадщина, яка досі має світове значення. Зараз, на території Криму проживають декілька десятків етносів і етнічних груп зі своєю культурою, традиціями, звичаями, самобутньою народною творчістю та національною кухнею.
Зеленій туризм в Криму розвивається великими темпами. Його ще називають сільський туризм або екологічний туризм. Зеленій туризм – це діяльність, яка відбувається у контакті з природою.
Поняття "екотурізм" (екологічний туризм) широко використо-вується в сучасній діяльності заповідних зон і природних парків.
На Кримському півострові можна відвідати колишні царські маєтки сім'ї Романових — Лівадію, Масандру, Юсуповський палац, палац графа Воронцова, Никітський ботанічний сад, канатну дорогу на Ай-Петрі, водопад Учан-су, будинок-музей Чехова, Поляну казок, Мраморну печеру, Ханський палац в Бахчисараї, Панораму і Діораму, акваріум і дельфінарій у Севастополі, картинну галерею Айвазовського і музей Гріна у Феодосії, Генуезьську фортецю у Судаку.
Відпочинок в Криму за визначенням не може бути просто пляжним, надто багато тут відмінних можливостей для активного проведення часу: занять пішохідним, гірським, водним і лижним туризмом, дельтапланеризмом, спелеологією, полюванням і рибалкою, сафарі і підводним плаванням та іншим.
Пріоритетним виглядом туристичної діяльності Криму залишається іноземний (в’їзній) туризм.
За даними Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України за 9 місяців 2010р. АР Крим з метою туризму відвідало 418,2 тис. іноземних громадян, що на 28,6% більше, ніж у відповідному періоді 2009р.
Більшість іноземних туристів, що відвідали автономію у січні–вересні 2010р., це громадяни Російської Федерації – 74,4% загальної чисельності іноземних громадян, частка яких у січні–вересні 2010р. зросла на 2,5 в.п. порівняно з відповідним періодом 2009р. З числа громадян Російської Федерації 51,0% подорожували з приватною метою, 39,2% – охоплений організованим туризмом .
Активно відвідували республіку громадяни Туреччини, Узбекистану та Німеччини (3,6%, 2,6% та 2,3% всіх іноземних туристів відповідно).
За даними Міністерства курортів та туризму АР Крим обсяг наданих туристичних послуг за 9 місяців 2010р. збільшився порівняно з відповідним періодом 2009р. на 23,4% та склав 761,6 млн.грн. Разом з тим, послуги іноземним туристам склали 40,8%, що більше проти відповідного періоду 2009р. на 7,0%.
Послугами туристичних організацій в АР Крим у січні–вересні 2010р. скористались 248,8 тис. туристів, серед яких 57,9% склали громадяни, що подорожували, не перетинаючи державний кордон України.
Головна мета відвідування автономії – дозвілля, відпочинок (67,0% туристів) та лікування (25,5%).
Серед обслугованих туристів 23,9% склали діти та молодь, з числа яких 48,0% – іноземці.
В цілому, валютні надходження від надання туристичних послуг нерезидентам України склали 24,5 млн.дол. США.