4. Продуктивність праці персоналу

Продуктивність праці – як економічна категорія виражає ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції, що виробляється за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, квартал, рік) або витратами праці на одиницю продукції.

Рівень ПП характеризується двома показниками:

1) виробіток продукції – прямий показник:

де Q – обсяг виробленої продукції (послуг);

В_п – витрати живої праці на виробництво продукції (трудовитрати в годинах або чисельність працівників).

2) трудомісткість виготовлення продукції – обернений показник:

Виробіток продукції – найбільш розповсюджений та універсальний показник ПП. Існує 3 методи визначення виробітку в залежності від того, в яких одиницях вимірюється обсяг продукції (Q):

• натуральний, коли Q вимірюється у фізичних одиницях (т, м, шт. тощо) (може бути застосований на підприємстві, яке випускає однорідну продукцію). Використання так званих умовно-натуральних вимірників (наприклад, умовна консервна банка) дозволяє розширити можливість застосування цього методу;

• вартісний – використовується на підприємствах з різноманітною продукцією, він є найуніверсальнішим та найпоширенішим;

• трудовий (виробіток визначається в нормо-год.). Потребує добре налагодженої роботи з технічного нормування. Використовується переважно на окремих робочих місцях, дільницях, цехах, що випускають різнорідну продукцію, яку неможливо виміряти ані в натуральних, ані в грошових одиницях.

У практиці управління підприємством завжди є актуальною необхідність кількісного визначення впливу окремих факторів на рівень ПП та виявлення резервів (невикористаних можливостей) зростання ПП.

На зміну ПП істотно впливають такі групи чинників:

• структурні зрушення у виробництві (зміна питомої ваги окремих видів продукції (послуг));

• підвищення технічного рівня виробництва (застосування прогресивних видів сировини (матеріалів, енергії), машин, технології, механізація, автоматизація виробництва тощо);

• удосконалення управління, організації виробництва та праці (удосконалення структур, збільшення реального фонду робочого часу, наукова організація праці);

• збільшення обсягів виробництва (відносне зменшення чисельності ПВП-лу завдяки зростанню об’єму виробництва);

• введення в дію нових виробничих об’єктів (диверсифікація виробництва).

Продуктивність – найважливіший показник промислового виробництва, а її підвищення – головний фактор економічного зростання.

Найважливішим показником ефективності виробництва є підвищення продуктивності праці.

Економічна теорія дає наступне визначення праці: «Праця - це доцільна діяльність людини», тобто не будь-яка діяльність, а тільки та, що приносить користь суспільству.

Праця може бути продуктивною і менш продуктивною. Показником ефективності праці є її продуктивність. Продуктивність праці - це результативність, ефективність праці в процесі виробництва, що визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю продукції. При цьому продуктивність праці розглядається не як потенційна спроможність праці, а як конкретний результат праці.

Існує багато показників ефективності виробництва, але продуктивність праці вважається найважливішим із них. Підвищення продуктивності праці має велике економічне і соціальне значення, яке необхідно розглядати на макро- і мікро рівні.

З макроекономічної точки зору підвищення продуктивності праці означає:

• ріст валового внутрішнього і національного продукту, національного доходу;

• ріст фонду накопичення і фонду споживання;

• можливість для розширеного відтворення;

• можливість для підвищення рівня життя громадян країни і рішення соціальних проблем;

• можливість для розвитку країни і росту економічної могутності держави.

Якщо виходити з чисто теоретичних і економічних позицій, то громадяни тієї країни, у якій досягнута найвища продуктивність праці, повинні мати і найвищий рівень життя, тобто матеріальною основою для підвищення рівня життя є ріст продуктивності праці.

Ріст продуктивності праці має велике значення і для підприємства, він дозволяє:

• істотно знизити витрати на виробництво і реалізацію продукції, якщо ріст продуктивності праці випереджає ріст середньої заробітної плати;

• за інших рівних умов збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції, а отже, і зростання прибутку;

• проводити політику по збільшенню середньої заробітної плати працівникам;

• більш успішно здійснювати реконструкцію і технічне переозброєння підприємства;

• підвищити конкурентноздатність підприємства і продукції, забезпечити фінансову стійкість .