4.1.3. Класифікація, розслідування, аналіз і облік пожеж

Залежно від розмірів матеріального збитку пожежі підрозділяються на:

• особливо великі – зі збитками на суму 10000 і більше розмірів мінімальної заробітної плати,

• великі – зі збитками на суму від 1000 до 10000 розмірів мінімальної заробітної плати та інші.

Збитки від пожеж визначаються сумою прямих і непрямих втрат за цінами, що діють на час пожежі. Прямі збитки, пов'язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом і дією високої температури основних фондів та іншого майна підприємств, установ і організацій, а також громадян. Непрямі збитки обумовлені простоєм виробництва, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів та іншою втраченою внаслідок пожежі вигодою.

Єдиний порядок повідомлень і донесень про пожежі, їх службового розслідування і обліку регламентують статті 13 і 24 законів України "Про пожежну безпеку", "Правила обліку пожеж", затверджені ухвалою Кабінету міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508, наказ МВС України від 9 грудня 1994 р. № 665 "Про затвердження форм звітності про пожежі та наслідки від них і акту про пожежу".

Протягом доби після ліквідації пожежі призначається комісія з її розслідування, яку очолює керівник гасіння пожежі або старший оперативний начальник Державної пожежної охорони. До складу цієї комісії включаються представники адміністрації об'єкта, міліції, страхових компаній та інших зацікавлених організацій. За наслідками розслідування складається акт про пожежу.

Службове розслідування пожежі має бути закінчено в п'ятиденний термін з моменту її виникнення. В окремих випадках термін розслідування може бути продовжений, але не більше ніж до 15 днів. Акт службового розслідування пожежі складається у трьох екземплярах, підписується членами комісії, направляється у виші інстанції відповідних відомств, органи Держпожежнагляду та інші зацікавлені організації на їх прохання (вимогу). У разі необхідності кількість екземплярів акту може бути збільшено шляхом зняття копії. До службового розслідування додаються документи і матеріали, які підтверджують правильність висновків комісії.

4.2. Процес горіння і пожежна небезпека наявних в торгівлі горючих речовин

4.2.1. Загальні відомості про процес горіння і пожежної небезпеки речовин

Терміни і визначення в області пожежної безпеки викладені в нормативних документах: ДСТУ 2272-93, ДСТУ 2273-93, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.044-89, ГОСТ 19433-88, СТ СЕВ 383-87, ОНТП 24-86.

Горіння – це швидко протікаюча хімічна реакція окислення речовин, що супроводжується виділенням теплоти і часто випромінюванням світла.

Для виникнення і протікання процесу горіння необхідні:

• горюча речовина,

• окислювач, в достатній для підтримки горіння кількості, та

• джерело запалювання.

Дія джерела запалювання, що призводить до горіння, називається запалюванням.

Джерелами запалювання можуть бути:

• горючі або розжарені тіла;

• електричні розряди;

• теплові прояви хімічних реакцій, мікробіологічних процесів і механічних дій;

• іскри від удару і тертя;

• ударні хвилі;

• сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання.

Розрізняють наступні види горіння : спалах, займання, самозагоряння і самозаймання.

Спалах – швидке згорання горючої суміші, що не супроводжується утворенням стиснутих газів. Температура спалаху – найнижча (в умовах спеціальних випробувань) температура горючої речовини (нітроемалі, лаку та ін.), за якої над її поверхнею утворюються пари і гази, здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для подальшого горіння. Чим нижча температура спалаху, тим небезпечніша горюча рідина.

Залежно від температури спалаху пари рідини поділяються на:

• легкозаймисті (ЛЗР) з температурою спалаху не вище 61°С (у закритому тиглі) або 66° C (у відкритому тиглі) і

• горючі рідини(ГР) з температурою спалаху вище вказаних величин.

Бензин, розчинники – дуже небезпечні ЛЗР з температурою спалаху пари від -17 до +44° С, до них належать також нітроемалі та більшість лаків.

У виробничих приміщеннях тара з ЛЗР і ГР може зберігатися тільки в металевих шафах, що щільно закриваються, або ящиках. Забороняється зберігати легкозаймисті або горючі рідини в посуді, що легко б'ється, а також у відкритому або непридатному посуді. Не допускається їх спільне зберігання з будь-якими іншими товарами і матеріалами.

Займання – спалах, що супроводжується появою полум'я. Температура займання – температура горючої речовини, за якої вона виділяє горючі пари або гази з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння.

Самозагоряння – явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення горіння речовини за відсутності джерела запалювання. Залежно від імпульсу процеси самозагоряння підрозділяються на хімічні (внаслідок хімічних реакцій окислення речовин) і мікробіологічні (в результаті діяльності мікроорганізмів в масі якої-небудь речовини).

Самозаймання горючих речовин можливе під дією тепловипромінювання від відкритих джерел вогню і розжарених тіл, в разі заломлення сонячних променів лінзами або скляними посудинами з рідинами. Внаслідок цього можуть загорітися, наприклад, тканини, просочені горючими рідинами. Температуру самозаймання деяких матеріалів наведено в табл. 1.

Таблиця 1