- •Содержание
- •I. Международно-правовые документы 282
- •Введение
- •Глава 1. Предмет, метод, структура юридической деонтологии как науки и учебной дисциплины
- •§1. Понятие юридической деонтологии как науки и учебной дисциплины: ее предмет
- •§ 2. Исторические источники юридической деонтологии как науки и юридической дисциплины
- •§ 3. Место юридической деонтологии в системе юридических наук
- •§ 4. Задачи юридической деонтологии как учебной дисциплины и ее структура
- •§ 5. Методология науки юридической деонтологии и ее основные принципы
- •§ 6. Место и социальное назначение юриста в обществе. Престиж юридической профессии
- •§ 7. Роль Министерства юстиции в осуществлении правовой политики государства
- •§ 8. Кадровая политика государства в сфере практической юриспруденции
- •§ 9. Квалификационный паспорт юриста и его структурная характеристика
- •Глава 2. Психологическая культура юриста
- •§ 1. Юридическая психология и место в ней психологической культуры юриста
- •§ 2. Личность, ее виды и структура
- •§ 3. Понятие психики и психического склада личности
- •§ 4. Общая характеристика структурных элементов склада психики личности
- •§ 5. Система психических свойств личности темперамент, способности, характер
- •§ 6. Направленность личности. Система мотивационных психических факторов деятельности личности активно-динамического и стабильного порядка
- •§ 7. Психология делового общения и межличностных отношений в рабочей группе
- •§ 8. Психическая совместимость и психологический климат в коллективе
- •§ 9. Конфликты в юридической практике и стили их решения
- •§ 10. Психологическая диагностика в юридической практике. Тестирование
- •Глава 3. Правовая культура юриста как профессионала
- •§ 1. Понятие правовой культуры и ее виды
- •§ 2. Структура правовой культуры общества
- •§ 3. Правовой нигилизм как антипод правовой культуры:пути преодоления
- •§ 4. Правовое всеобщее обучение (правовой всеобуч) как условие развития правовой культуры.
- •§ 5. Профессиональная культура юриста как личности и ее роль в развитии правовой культуры общества
- •§ 6. Профессиональное мышление юриста
- •§ 7. Профессия, специальность и квалификация юриста
- •§ 8. Юрист как должностное лицо. Основные стили руководства
- •§ 9. Юридическая практика, ее место и назначение в гражданском обществе и государстве
- •§ 10. Соотношение юридической практики с юридическим образованием и юридической наукой
- •§ 11. Правовые формы деятельности государства и их характерные черты
- •§ 12. Профессиональная юридическая деятельность. Юридическое дело. Юридический процесс.
- •§ 11. Правовые формы деятельности государства и их характерные черты
- •§ 12. Профессиональная юридическая деятельность. Юридическое дело. Юридический процесс.
- •§ 13. Издержки юридической практики. Профессиональная деформация и ее преодоление
- •§ 14. Компетентность как показатель профессионального мастерства юриста. Структура компетентности
- •§ 15. Квалификационная аттестация юриста как правовое требование определения его профессионализма
- •§ 16. Особенности аттестации отдельных категорий профессиональных работников юридического труда
- •§ 17. Дисциплинарная ответственность некоторых категорий профессиональных работников юридического труда
- •§ 18. Высший Совет юстиции Украины как высший независимый надзорный орган за дисциплинарной стороной деятельности судей и прокуроров
- •§ 19. Международные стандарты профессиональной деятельности юриста
- •Глава 4. Профессиограммы юридических профессий
- •§ 1. Профессиограммы юридических профессий:общая характеристика
- •§ 2. Профессиограмма судьи общего суда
- •§ 4. Профессиограмма судьи арбитражного суда
- •§ 5. Профессиограмма прокурора и его помощников
- •§ 6. Профессиограмма адвоката
- •§ 7. Профессиограмма нотариуса
- •§ 8. Профессиограмма юрисконсульта
- •§ 9. Профессиограмма следователя
- •§ 10. Профессиограмма инспектора уголовного розыска
- •§ 11. Профессиограмма эксперта - криминалиста, участкового инспектора милиции, инспектора гаи
- •Глава 5. Политическая культура юриста
- •§ 1. Политическая культура и ее виды
- •§ 2. Политическая культура юриста: понятие, структура
- •§ 3. Уровни политической культуры юриста. Субкультура работников юридического труда
- •§ 4. Принцип политического плюрализма и формальная внепартийность некоторых работников юридического труда
- •§ 5. Общественные объединения юристов
- •Глава 6. Этическая культура юриста
- •§ 1. Этика и ее объект изучения - мораль. Соотношение норм морали и норм права
- •§ 2. Правовая этика: понятие, функции. Место в ней этической культуры юриста
- •§ 3. Кодекс профессиональной этики юриста
- •§ 4. Профессиональный долг юриста
- •§ 6. Профессиональная тайна юриста
- •§ 7. Присяга юриста-практика
- •§ 8. Моральная деформация юриста: ее причины. Моральная ответственность
- •Глава 7. Эстетическая культура юриста
- •§ 1. Эстетика и правовая эстетика: понятие. Место в них эстетической культуры юриста
- •§ 2. Формы проявления эстетической культуры юриста
- •§ 3. Служебный этикет юриста
- •§ 4. Внешний вид юриста. Форменная одежда. Внешние атрибуты, символика
- •§ 5. Требования к дизайну и эргономике в юридических учреждениях
- •§ 6. Эстетические требования к оформлению правовых документов
- •Приложение- 1 (Тексты)
- •I. Международно-правовые документы
- •1. Кодекс поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка
- •Приложение к Кодексу поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка
- •2. Основные принципы этики полицейской службы
- •3. Основные положения о роли адвокатов
- •II. Законы и иные нормативные акты украины.
- •Закон України “Про Конституційний Суд України”
- •2. Закон України “Про Вищу раду юстицiї”
- •3. Закон України “ Про прокуратуру”
- •3.1. Додаток до Постанови Президiї Верховної Ради України вiд 29 червня 1992 року
- •3.2. Положення про класні чини працiвникiв органiв прокуратури України
- •3.3. Дисциплiнарний статут прокуратури України
- •4. Закон України “Про адвокатуру ”
- •П р и с я г а адвоката України
- •5. Закон України “Про міліцію”
- •5. Закон України “Про нотаріат”
- •6. Закон України “Про державний захист працiвникiв суду I правоохоронних органiв”
- •7. Закон України “Про квалiфiкацiйнi комiсiї, квалiфiкацiйну атестацiю I дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв судiв України”
- •Ііі. Морально–этические нормы деятельности работников правоохранительных органов зарубежных государств.
- •Кодекс чести рядового и начальствующего состава органов внутренних дел Российской Федерации
- •2. Морально-этический кодекс полицейского сша
- •Приложение - 2 (Списки)
- •I. Международно-правовые документы
- •Законодательные акты Украины
- •Литература
-
2. Закон України “Про Вищу раду юстицiї”
Стаття 1. Статус Вищої ради юстицiї
Статус Вищої ради юстицiї визначається Конституцiєю України i цим Законом.
Вища рада юстицiї є колегiальним, незалежним органом, вiдповiдальним за формування високопрофесiйного суддiвського корпусу, здатного квалiфiковано, сумлiнно та неупереджено здiйснювати правосуддя на професiйнiй основi, а також за прийняття рiшень стосовно порушень суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi та у межах своєї компетенцiї про їх дисциплiнарну вiдповiдальнiсть.
Строк повноважень членiв Вищої ради юстицiї, крiм тих, хто входить до її складу за посадою, становить шiсть рокiв.
Вища рада юстицiї є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджетi України.
Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстицiї
Вища рада юстицiї:
1) вносить подання Президенту України про призначення суддiв на посади або про звiльнення їх з посад;
2) розглядає справи i приймає рiшення стосовно порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi;
3) здiйснює дисциплiнарне провадження стосовно суддiв Верховного Суду України i суддiв вищих спецiалiзованих судiв;
4) розглядає скарги на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддiв апеляцiйних та мiсцевих судiв, а також прокурорiв.
Стаття 4. Символи та мiсцезнаходження Вищої ради юстицiї
Вища рада юстицiї має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням i емблему Вищої ради юстицiї, яка затверджується її рiшенням.
Невiд'ємним атрибутом залу засiдань Вищої ради юстицiї є Державний Герб України та Державний Прапор України.
Вища рада юстицiї знаходиться у мiстi Києвi.
Стаття 5. Склад Вищої ради юстицiї
Вiдповiдно до Конституцiї України Вища рада юстицiї складається з двадцяти членiв.
Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддiв України, з'їзд адвокатiв України, з'їзд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ призначають до Вищої ради юстицiї по три члени, всеукраїнська конференцiя працiвникiв прокуратури - двох членiв Вищої ради юстицiї.
До складу Вищої ради юстицiї входять за посадою Голова Верховного Суду України, Мiнiстр юстицiї України, Генеральний прокурор України.
Стаття 6. Вимоги до членiв Вищої ради юстицiї та гарантiї їх дiяльностi
На посаду члена Вищої ради юстицiї може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти рокiв i не старший шiстдесяти рокiв, який проживає в Українi не менш як десять останнiх рокiв, володiє державною мовою, має вищу юридичну освiту та стаж роботи в галузi права не менше десяти рокiв.
Вимоги частини першої цiєї статтi не поширюються на осiб, якi входять до складу Вищої ради юстицiї за посадою.
Вплив на членiв Вищої ради юстицiї у будь-який спосiб забороняється.
Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищiй радi юстицiї
Не можуть бути членами Вищої ради юстицiї особи, визнанi судом недiєздатними або обмежено дiєздатними, та особи, якi мають незняту або непогашену судимiсть.
Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстицiї
Член Вищої ради юстицiї перед вступом на посаду, але не пiзнiше двох мiсяцiв з дня призначення, складає на засiданнi Верховної Ради України присягу такого змiсту: "Присягаю сумлiнно, чесно i неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстицiї з метою забезпечення формування корпусу суддiв iз числа високопрофесiйних i чесних юристiв i додержання закону та етики в дiяльностi суддiв i прокурорiв".
Вiдмова скласти присягу має наслiдком втрату членства у Вищiй радi юстицiї.
Стаття 19. Структура Вищої ради юстицiї
У Вищiй радi юстицiї утворюються секцiї:
з питань пiдготовки подань для призначення суддiв уперше та звiльнення їх з посад;
дисциплiнарна секцiя для здiйснення дисциплiнарного провадження, розгляду скарг на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi i прийняття рiшення про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi.
Координує роботу Вищої ради юстицiї Голова Вищої ради юстицiї, а в разi його вiдсутностi - заступник Голови Вищої ради юстицiї.
Голова, заступник Голови, секретарi секцiй Вищої ради юстицiї працюють на постiйнiй основi. Особи, призначенi до складу Вищої ради юстицiї, крiм народних депутатiв України, на час виконання обов'язкiв членiв Вищої ради юстицiї на постiйнiй основi прикомандировуються до Вищої ради юстицiї iз збереженням за ними посад, якi вони займали, та вiдповiдних пiльг.
Стаття 33. Розгляд питань щодо несумiсностi
Вища рада юстицiї розглядає питання про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi їх посад iз заняттям дiяльнiстю, забороненою Конституцiєю України та законами України.
Стаття 37. Види стягнень, якi може накласти Вища рада юстицiї
Вища рада юстицiї може притягнути до дисциплiнарної вiдповiдальностi Голову, заступникiв Голови та суддiв Верховного Суду України, Голову i заступникiв Голови та суддiв вищих раїни "Про п'ятої статтi 126 Конституцiї України та Закон статус суддiв".
Вища рада юстицiї може накласти на цих суддiв такi стягнення:
1) догану;
2) пониження квалiфiкацiйного класу.
Вища рада юстицiї може прийняти рiшення про невiдповiднiсть суддi займанiй посадi та надiслати це рiшення до органу, який призначив чи обрав суддю.