4. Взаємодія з правоохоронними органами на стадії реалізації результатів контрольних заходів

Взаємодія органу ДКРС з правоохоронним органом на стадії реалізації результатів контрольних заходів полягає у забезпеченні своєчасного, об’єктивного і принципового розгляду матеріалів ревізії (перевірки) керівництвом об’єкта контролю і, за потреби, правоохоронним чи судовим органом, вжиття належних заходів до усунення допущених порушень і їх наслідків, відшкодування збитків, завданих державі, громадянам і суб’єктам господарювання, та притягнення винних осіб до встановленої законодавством відповідальності.

Найважливішим складником взаємодії на цій стадії є своєчасне та якісне інформування органами ДКРС правоохоронних органів про господарські операції, які мають ознаки зловживань і суттєвих порушень.

З цією метою Інструкцією № 107 визначено, що у випадках, коли виявлені порушення можуть бути приховані, складається проміжний акт, який разом з підтвердними документами та поясненнями відповідних осіб негайно, не очікуючи завершення ревізії (перевірки), надсилається до правоохоронного органу.

Остаточні результати ревізії (перевірки) викладаються в акті (довідці), зазвичай, відповідно до питань, поставлених правоохоронним органом. У висвітленні кожного поставленого питання має бути зазначено:

– які документи перевірено, за який період, метод перевірки (суцільний, вибірковий), наявність наказу керівника об’єкта контролю або іншого відповідного документа щодо закріплення за посадовими особами відповідальності за здійснення окремих операцій, внесених до переліку питань ревізії (перевірки);

– яке допущено порушення (назва, дата, номер нормативно-правового акта, номер статті чи пункту, що були порушені); розміри виявлених збитків, причини (мірою можливості) їх виникнення; посади, прізвища та ініціали осіб, на яких покладено відповідальність за здійснення певних господарських і фінансових операцій і з вини яких допущено порушення;

– як відображено в бухгалтерському або складському обліку операції, здійснені з порушеннями.

В акті (довідці) ревізії (перевірки) не допускається оцінки дій окремих посадових осіб (зокрема: «розкрав кошти», «привласнив державне майно», «сфабрикував», «злочинець», «шахрай»), а також у цілому висновків звинувачувального характеру.

Відображені в акті (довідці) дані про виявлені факти недостач готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей, незаконного, нецільового витрачання державних коштів, інші фінансові порушення підтверджуються відповідними документами, інвентаризаційними описами, актами контрольних обмірів і розрахунками, що додаються до акта (довідки) ревізії (перевірки).

Акт (довідка) складається в трьох примірниках, а на письмову вимогу правоохоронного органу – і в більшій кількості. Примірники акта (довідки) для унеможливлення його (її) підробки візуються ревізором на кожній сторінці та належним чином скріплюються із зазначенням на останній сторінці кількості сторінок у ньому (у ній).

Акт (довідка) разом з іншими матеріалами ревізії (перевірки) передається правоохоронному органу у порядку і терміни, визначені Інструкцією № 107.

Зокрема передбачено, що передача матеріалів ревізії (перевірки) до правоохоронного органу проводиться офіційно через його канцелярію з обов’язковим позначенням дати і вхідного номера на другому примірнику супровідного листа органу ДКРС. Допускається передача ревізійних матеріалів у правоохоронні органи рекомендованим поштовим відправленням. Передача ревізійних матеріалів безпосередньо посадовим особам правоохо­ронних органів забороняється, в тому числі й під розписку.

У супровідному листі на ім’я керівника правоохоронного органу в обов’язковому порядку має бути висвітлено:

– коли, ким і за який період проводилась ревізія (перевірка);

– обставини та суть виявлених порушень законодавства з фінансових питань;

– які вимоги чинного законодавства порушено і хто відповідальний за це порушення;

– коли, на що, в якому обсязі й за чиєю вказівкою були неправомірно використано фінансові ресурси, в тому числі бюджетні кошти;

– в якій сумі й кому заподіяно шкоду чи збитки;

– як відображено в бухгалтерському або складському обліку операції, здійснені з порушеннями.

У написанні супровідного листа, як і самого акта ревізії, складним для ревізора є визначення наявності збитків. З цією метою треба користатися визначенням збитків, даним в Інструкції № 121: «Збитки – незаконні грошові або матеріальні витрати, проведені кредитором – об’єктом ревізії (перевірки), втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов’язання були виконані боржником у межах терміну позовної давності».

Матеріали, що передаються за результатами контрольного заходу в правоохоронний орган, мають містити такі документи:

– оригінал акта (довідки) ревізії (перевірки) з додатками, на які є покликання в ньому, а також належно завірені копії розпорядчих чи господарських документів, які містять ознаки здійснених порушень, інвентаризаційні описи, якими зафіксовано недостачі коштів і матеріальних цінностей, акти контрольних обмірів, якими встановлено відхилення від актів приймання виконаних робіт тощо;

– пояснення або заперечення посадових чи матеріально відповідальних осіб підприємства, установи, організації, які перевірялись, та інших осіб щодо обставин порушення (якщо такі подані) й висновки посадових осіб органів ДКРС щодо таких пояснень, заперечень;

– копію повідомлення до правоохоронного органу про доцільність вилучення документів (якщо під час ревізії чи перевірки ревізорами тимчасово вилучалися документи у зв’язку з їх підробленням або виявленими порушеннями з ознаками зловживань);

– опис документів, що додаються до супровідного листа.

За статтею 97 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані прийняти матеріали органу ДКРС як заяву про виявлені правопорушення і не пізніше триденного терміну прийняти одне з таких рішень:

– порушити кримінальну справу;

– відмовити в порушенні кримінальної справи;

– направити матеріали за належністю.

Коли необхідно перевірити звернення органу ДКРС до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим у термін не більше 10 днів шляхом отримання пояснень від службових осіб чи окремих громадян або вимагання документів.

За відсутності підстав до порушення за матеріалами ревізії (перевірки) кримінальної справи або за наявності підстав для її закриття про це письмово інформується орган ДКРС, що проводив ревізію (перевірку).

Потрібно зазначити також, що одночасно з прийняттям рішень відповідно до ст. 97 КПК України, у т.ч. у разі відмови у порушенні кримінальної справи, прокурор і слідчий зобов’язані за кожним матеріалом вирішувати питання щодо відшкодування збитків у порядку цивільного судочинства та вживати заходи щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню правопорушення.

Наступним етапом взаємодії з правоохоронними органами на стадії реалізації результатів контролю є притягнення органами ДКРС винних осіб до адміністративної відповідальності.

Так, у разі надходження від правоохоронного органу письмової інформації про неустановлення за ревізійними матеріалами умисних дій щодо порушення законодавства з фінансових питань, відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття орган ДКРС у випадках, передбачених статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вживає до посадових осіб об’єкта контролю, винних у допущених порушеннях, заходи адміністративного впливу.

В цьому випадку дуже важливо забезпечити своєчасне інформування органів ДКРС про прийняті правоохоронними органами рішення за результатами переданих їм матеріалів ревізій і перевірок з огляду на те, що відповідно до частини 2 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено органом ДКРС не пізніше як через місяць від дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Водночас безпідставна відмова в порушенні кримінальної справи або постанова слідчого про припинення кримінальної справи, порушеної за матеріалами проведеної ревізії (перевірки), невжиття заходів щодо відшко­дування збитків у порядку цивільного судочинства можуть бути оскаржені органом ДКРС в установленому чинним законодавством порядку.

Завершує процес взаємодії органу ДКРС і правоохоронного органу проведення щоквартальної взаємозвірки результатів розгляду переданих матеріалів ревізій (перевірок). Обов’язковість її проведення визначено в Інструкції № 107, та Порядку подання Головним контрольно-ревізійним управлінням України, Державною податковою адміністрацією України та Рахунковою палатою матеріалів перевірок і ревізій про виявлені правопорушення до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки і податкової міліції, затвердженого у квітні 2001 року Генпрокуратурою, МВС, СБУ, ДПА, ГоловКРУ і Рахунковою палатою.

Президент України Віктор Янукович затвердив Положення про Державну фінансову інспекцію України.