2. Об’єднання підприємств.

Організаційною формою підвищення ефективності діяльності підприємств є їх об’єднання, що утворюються підприємствами на добровільних засадах, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена в складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання. Згідно зі ст. ст. 70, ст. 120 ГК підприємства можуть об’єднатися у:

1. Асоціації – договірні об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність підприємств – учасників асоціації.

2. Корпорації – договірні об’єднання, утворювані на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, із делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з її учасників.

3. Консорціуми – тимчасові статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної цілі.

4. Концерни – статутне об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі і т. і., на основі повної фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання.

Перелік можливих видів об’єднань підприємств не є вичерпним. Можливі і інші об’єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами. Крім того, в даному випадку необхідно відзначити наступне.

По-перше, підприємства, що входять до складу об’єднання зберігають статус юридичної особи і на них поширюється чинність законодавства про підприємства.

По-друге, юридичною особою є і об’єднання в цілому. Об’єднання не відповідає за зобов’язаннями підприємств, що входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група.

6. Правове регулювання діяльності підприємницьких та господарських товариств в Україні здійснюється ст. 79 - 92 ГК, ст. 113-166 ЦК, Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.91 №1576 - ХІІ. Господарським товариством є юридична особа, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками (ст. 113 ЦК).

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених ГК, господарське товариство може діяти у складі одного учасника (ст. 79 ГК). Господарське товариство вважається згідно зі ст. 84 ЦК підприємницьким товариством, а згідно з ч. 5 ст. 63 ГК – корпоративним підприємством. Законом передбачаються такі види господарських товариств:

• акціонерні товариства,

• товариство з обмеженою відповідальністю,

• товариство з додатковою відповідальністю,

• повне товариство,

• командитне товариство.

Акціонерні товариства, товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, а повні і командитні товариства - тільки на підставі установчого договору.

Акціонерні товариства.

Акціонерним визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність по зобов'язаннях тільки майном товариства. Акціонери несуть ризик збитків, пов'язаний із діяльністю акціонерного товариства, тільки в межах вартості належних їм акцій (ст. 24 Закону України «Про господарські товариства», , ч. 2 ст. 80 ГК ) або акціонерне товариство (надалі – АТ) - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями (ст. 152 ЦК). АТ створюється фізичними та юридичними особами без обмеження кількості, навіть однією особою (ч. 4 ст. 153 ЦК). Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома. АТ не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Якщо АТ створюється кількома особами, вони укладають між собою договір про спільну діяльність по створенню товариства, який не є установчим документом. Форма договору – письмова, а якщо товариство створюється фізичними особами – нотаріально посвідчується (ч. 2 ст. 153 ЦК).

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. (ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514 – VI).

Акціонерні товариства - це організаційно - правова форма підприємств, що дозволяє охопити будь-яке число осіб, спроможних бути акціонерами даних підприємств, а отже акумулювати в цих підприємствах значні кошти для їх подальшого розвитку.

Акціонерні товариства, за змістом, представляють «об'єднання капіталів», тому, особиста участь акціонерів в їх справах не є обов'язковою. Ті самі особи можуть бути засновниками декількох акціонерних товариств. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.

Товариство з обмеженою відповідальністю.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. (ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», ч. 3 ст. 80 ГК, ст. 140 ЦК).

Учасники товариства з обмеженою відповідальністю відповідають у межах їх внесків, тобто своїм майном за боргами товариства вони не відповідають. Розмір статутного фонду ТОВ повинен становити суму, еквівалентну не менше 100 мінімальних заробітних плат.

Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 Закону України «Про господарські товариства», повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами. (ст. 51 Закону України «Про господарські товариства»).

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі (ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»).

ТОВ може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником (ч. 2 ст. 114 ЦК). При перевищенні максимальної кількості учасників перетворюється у АТ протягом одного року, а зі спливом цього строку – ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі (ст. 141 ЦК). ТОВ не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути єдиним учасником лише одного ТОВ.

ТОВ – це підприємство з фіксованим складом учасників, тобто частки в них розподіляються в процесі емісії серед визначеного обмеженого кола осіб; учасники цих підприємств можуть уступати належні їм частки тільки за згодою інших учасників; у межах цих підприємств діє досить жорстка система колективного контролю за персональним складом учасників та кількістю належних кожному часток. Головна принципова відмінність акціонерних товариств від товариств з обмеженою відповідальністю складається в тому, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають частки в статутному фонді підприємства, а акціонери акціонерного товариства – акції.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом (ст. 148 ЦК).

З акціонерного товариства можна вийти тільки шляхом відчуження своїх акцій, тобто, заміною акціонерів, тому акціонерне товариство, на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю не можна позбавити майна у зв'язку з виходом учасників. При цьому, безпосередньо на діяльність і майно акціонерного товариства такі дії не впливають.

Товариство з додатковою відповідальністю.

Товариство з додатковою відповідальністю - це товариство, засноване однією або кількома особами, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом. Учасники таких товариств несуть солідарно додаткову (субсидіарну) та відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а в разі недостатності таких сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір внесків учасників передбачається в установчих документах (ст. 65 Закону України «Про господарські товариства», ст. 151 ЦК, ч.4 ст. 80 ГК).

У формі товариства з додатковою відповідальністю функціонують довірчі товариства (Декрет КМУ «Про довірчі товариства» від 17.03.93 №23-93).

Повне товариство

Повне товариство - це товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність усім своїм майном. (ст. 66 Закону України «Про господарські товариства», ст. 119 ЦК, ч. 5 ст. 80 ГК). Для цього виду товариств характерно те, що учасники даних товариств не тільки об'єднують своє майно, але і особистою працею беруть участь у діяльності товариства. Учасники повного товариства не можуть брати участь в інших повних товариствах. Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності (ч. 7 ст. 80 ГК). Управління діяльністю повного товариства здійснюється за згодою всіх його учасників. Кожний учасник має один голос, якщо установчим договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів. Солідарна відповідальність за боргами товариства в тому, що кредитори товариства вправі вимагати погашення боргу товариства як від усіх його учасників, так і від кожного від них окремо, як цілком, так і в частині боргу (ст. 543 ЦК).Учасник, який повністю сплатив борги повного товариства, має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників , які несуть перед ним відповідальність пропорційно до своїх часток у майні товариства.

Командитні товариства.

Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників), та які не беруть участі в діяльності товариства (ст. 75 Закону України «Про господарські товариства»).

Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками. Вкладники не мають права брати участь в управлінні справами командитного товариства. Вони можуть виступати від імені товариства тільки за довіреністю. Фірмове найменування командитного товариства має містити: імена (найменування) всіх повних учасників, а також слова “командитне товариство”, або ж ім’я (найменування) не менш як одного повного учасника з доданням слів “компанія”, а також “командитне товариство”.

В організаційно-правовій формі господарських товариств здійснюються різноманітні види діяльності, які визначаються засновниками і закріплюються у статуті.

Але існують випадки, коли законодавством для здійснення певного виду діяльності встановлюються спеціальні вимоги щодо організаційно-правової форми юридичних осіб.

Законом України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” від 15.03.2001 №2299 - ІІІ передбачено створення суб'єктів спільного інвестування (корпоративний інвестиційний фонд та пайовий інвестиційний фонд). Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

Згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох (ст. 2 Закону України «Про страхування» від 07.03.96 №85/96).

Згідно зі ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» довірчим товариством є товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя

Виробничі кооперативи.

Виробничим кооперативом визнається заснована на членстві громадян організація, для спільного ведення підприємницької діяльності шляхом особистої трудової участі об'єднання майна його членів. Виробничий кооператив відповідає за своїми обов'язками приналежним йому майном, а при недостатності майна кооперативу, його члени несуть додаткову відповідальність своїм майном у порядку і розмірах, передбачених Статутом кооперативу. Виробничі кооперативи за ст. 93 ГК є підприємствами колективної власності, за ч. 5 ст. 63 ГК – корпоративними підприємствами, за ст. 84 ЦК – підприємницькими товариствами.

За правовим статусом виробничі кооперативи близькі до повних товариств, проте, відрізняються від повних товариств тим, що при створенні виробничого кооперативу між його засновниками не укладається договір. Він створюється на підставі рішення загальних зборів засновників. Між кооперативом і громадянами, що до нього ввійшли, встановлюються відносини членства (ст. 163 ЦК).

Головна особливість виробничого кооперативу в тому, що всі члени кооперативу, незалежно від розмірів внесених внесків, мають право на управлінню кооперативом, а право на одержання прибутків залежить, головним чином, від їх трудової участі.