21. Вульгата – це

А) латинський переклад Біблії з IV ст. визнаний офіційним перекладом Римо-Католицької Церкви

Б) грецький переклад Біблії з IV ст. визнаний офіційним перекладом Православної Церкви

В) народний переклад Біблії з IV ст. визнаний офіційним перекладом для усіх християн

Г) арабський переклад Біблії з IV ст. визнаний офіційним перекладом в ісламі

Д) український переклад Біблії з IV ст. визнаний офіційним перекладом Української Греко-Католицької Церкви

22. Хто з середньовічних філософів обґрунтував необхідність церковної організації як посередника між Богом і віруючими та про розвиток історії як боротьбу двох градів – земного і Божественного:

А) Росцелін

Б)Т.Аквінський

В)Тертуліан

Г) Августин Блаженний

Д)В.Оккам

23.Апофатичний спосіб філософського осмислення Бога - :

А) сутність Бога може бути визначена лише священниками і католиками

Б)сутність Бога осяжна і визначима засобами людської мови і понять

В) сутність Бога осяжна, але невизначима засобами людської мови, крім понять

Г)сутність Бога неосяжна і невизначима засобами людської мови і понять

Д)сутність Бога неосяжна, але визначима засобами людської мови

24.Катафатичний спосіб філософського осмислення Бога:

А) сутність Бога може бути визначена лише священниками і католиками

Б)сутність Бога осяжна і визначима засобами людської мови і понять

В) сутність Бога осяжна, але невизначима засобами людської мови, крім понять

Г)сутність Бога неосяжна і невизначима засобами людської мови і понять

Д)сутність Бога неосяжна, але визначима засобами людської мови

25. Принцип «бритви Оккама”:

А) „Помножуй сутності без необхідності” - коли явище можна пояснити теорією, яка містить більше елементів, ніж менше, складніша теорія повинна бути обрана, а не простіша

Б) „Не помножуй сутності без необхідності” - коли явище можна пояснити теорією, яка містить менше елементів, ніж більше, простіша теорія повинна бути обрана, а не складніша

В) пошук знання повинен керуватись методологічним принципом ускладнення згідно якого „множинність повинна припускатись без необхідності”

Г) „Не діли сутності без необхідності” - коли явище можна пояснити теорією, яка містить достатньо елементів, ніж треба, простіша теорія повинна бути обрана, а не складніша

Д) „Діли сутності без необхідності” - коли явище можна пояснити теорією, яка містить порівну елементів, популярніша теорія повинна бути обрана

26. Кому з філософів належать наступні міркування про складнощі розуміння сутності часу і його нереальність: «якщо хтось питає мене що таке час, я знаю; якщо я бажаю пояснити комусь хто питає, я не знаю». Час складається з минулого, теперішнього та майбутнього, але лише теперішнє існує (воно є мить), оскільки минулого вже нема, а майбутнього ще нема. Створивши природу і речі, Бог створив і час. однак час реально є лише у розумі. Минуле не є (не має дійсного існування), але я спостерігаю його у теперішньому тому що воно є, у даний момент у моїй памяті. Майбутнє не є (не існує); все що існує це наше теперішнє очікування. Замість того щоб казати, що існує три часи, ми повинні казати що існує теперішнє минулих речей (яке є пам’яттю), теперішнє теперішніх речей (зір, видимість, безпосереднє споглядання), теперішнє майбутніх речей (очікування, надія). Отже, час характерний для скінчених речей, вічність - для Бога:

А)Тертуліан Б)Оккам В)Еріугена Г)Тома Аквінський Д)Августин

27. Хто з філософів вважав, що зло – є позбавлення і не є позитивним. Гріх не є річчю, а відсутністю добра. Зло не є створеним, а відсутністю. Однак згодом він трохи змінив свою концепцію стверджуючи, що гріх є не лише відсутністю добра, а результатом надмірної само-любові і відсутності достатньої любові до Бога.

А)Тертуліан Б)Оккам В)Еріугена Г)Тома Аквінський Д)Августин