- •Тема 4. Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту.
- •1.Суть та місце функції організації в управлінській діяльності
- •2. Основи теорії організації
- •3. Основи організаційного проектування
- •Існують три типи повноваження, що передаються підлеглим:
- •Штабні;
- •Функціональні.
- •4.Типи організаційних структур
- •Принципи побудови організаційної структури
- •Найраціональнішою структурою є така, яка сприяє
- •Елементи організаційної структури
- •5. Мережеві організаційні структури.
- •3. Організаційні зміни. Стратегія організаційних змін
4.Типи організаційних структур
Ефективність діяльності кожної фірми великою мірою залежить від того, наскільки професійно виконується функція менеджменту «організування». Сутність її полягає у формуванні певної системи відносин між окремими підрозділами підприємства, що дає змогу їм ефективно співпрацювати і досягати поставлених цілей, обираючи для цього відповідні засоби.
Системний підхід у менеджменті розглядає організацію як певну цілісність, систему, що складається із взаємопов'язаних елементів. Тобто організація як система може бути утворена лише за можливості формування і об'єднання її складових, побудови її структури, яка забезпечить стійкість, стабільність системи, дасть їй змогу реалізувати властивості, необхідні для бажаного функціонування.
Організаційна структура – упорядкована сукупність стійко взаємопов'язаних елементів, які забезпечують функціонування і розвиток організації як єдиного цілого.
Вона характеризує будову організації, просторово-часове розташування її складових, взаємозв'язки між ними і тісно пов'язана з цілями, функціями, процесом управління, роботою менеджерів і розподілом повноважень між ними. Від її ефективності залежить успішне функціонування організації.
Принципи побудови організаційної структури
1. Структура управління має насамперед відображати цілі та завдання організації, а значить, бути підпорядкованою виробництву та його потребам.
2. При формуванні структури слід передбачати оптимальний розподіл праці між органами управління та окремими працівниками, який забезпечує творчий характер роботи, нормальне навантаження та необхідний рівень спеціалізації.
3. Формування структури управління ґрунтується на визначенні повноважень і відповідальності кожного працівника та органу управління з установленням системи вертикальних і горизонтальних зв'язків між ними.
4.Структура управління має бути адекватною соціально-культурному середовищу організації, яке істотно впливає на рішення щодо централізації та децентралізації, розподілу повноважень і відповідальності, рівня самостійності та масштабів контролю менеджерів.
Отже, побудова структури управління організацією передбачає поділ її на певні складові і делегування їм загального управлінського завдання через повноваження та відповідальність, визначення інтеграційних та координаційних механізмів взаємодії.
При створенні організації і при здійсненні організаційних змін, процес побудови організаційної структури відбувається поетапно: від задуму щодо майбутньої організації — до визначення завдань поточного адміністрування. При цьому функціональне наповнення кожної фази організаційного процесу суттєво змінюється (табл. 7.11).
Таблиця 7.11
Фази організаційного процесу
Основні фази організаційного процесу |
Функції, що здійснюються в межах кожної фази |
Фаза почину (ініціювання) – Від задуму організації до стадії формування апарату управління нею |
|
Фаза облаштування(координації) – від початку формування до визначення завдань поточної діяльності |
|
Фаза розпорядча(адміністрування) – здійснюється у сформованому апараті за визначеними напрямами як поточне керівництво діяльністю організації |
|
П. Друкер зазначав: «Хороша організаційна структура сама по собі не забезпечує високої ефективності... Але за поганої організаційної структури хороша робота неможлива, незалежно від того, наскільки хорошим є кожен менеджер сам по собі».
Побудова організаційної структури передбачає:
— формування виробничої структури та структури управління організацією;
— визначення схеми взаємозв'язків між підрозділами, що забезпечують бажаний рівень централізації чи децентралізації;
— регламентацію управлінських функцій і виробничих завдань, визначення повноважень і обов'язків посадових осіб;
— затвердження положень про роботу відділів та посадових інструкцій;
-
формування штату працівників організації.