
- •Загальні положення
- •Частина I. Фізичні основи механіки
- •1 Вивчення вільного падіння
- •2. Вивчення вільних коливань лінійного осцилятора
- •3 Вивчення вИмушених коливань лінійного та нелінійного осцилятора
- •Частина II. Молекулярна фізика
- •4 Визначення середньої довжини вільного пробігу молекули
- •5 Перевірка основного рівняння молекулярно-кІнетичної теорії
- •6 Вимірювання коефіцієнта в’язкості рідини за методом Стокса
- •Частина III. Електрика та магнетизм
- •7 Вивчення графічного зображення електричного поля точкового заряду та системи точкових зарядів
- •8 Вивчення електричного поля плоского та циліндричного конденсаторІв
- •9 Вимірювання електричного опору провідників за методом моста Уітстона
- •10 Осцилографування фізичних процесів
- •11 Вивчення магнітного поля кругового витка та соленоїда
- •12 Визначення відношення заряду електрона до його маси методом фокусування пучка електронів поздовжнім магнітним полем
- •13 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Частина IV. Оптика
- •14 Вивчення явища інтерференції від двох щілин та системи паралельних щілин
- •15 Вивчення дифракції світла на одній та системі паралельних щілин
- •Частина V. Атомна фізика
- •16 Вивчення руху мікрочастинки в потенціальній ямі кінцевої глибини
- •17 Проходження мікрочастинки через потенціальний бар’єр
- •18 Дослід Резерфорда з розсіювання -частинок
- •19 Вивчення будови та спектрА атома водню
- •20 Вивчення нормальних коливань кристАлічної решітки
- •21 Рух електрона в періодичному полі кристалічної решітки
- •22 Вивчення явища холодної емісії електронів із металу
- •Перелік посилань
- •Додаток а Обробка результатів вимірювань
- •Додаток б Модифікований алгоритм Ейлера
- •Додаток в Визначення ймовірної швидкості молекул
Частина V. Атомна фізика
16 Вивчення руху мікрочастинки в потенціальній ямі кінцевої глибини
16.1 Мета роботи
Дослідити рух мікрочастинки в потенціальній ямі кінцевої глибини, визначити власні значення енергії, власні хвильові функції мікрочастинки та ймовірність її знаходження в будь-якому інтервалі значень координат в потенціальної ямі та за її межами. Вивчити вплив обмеженості та асиметрії потенціальних бар’єрів на зазначені величини.
16.2 Вказівки з організації самостійної роботи
Потенціальна яма – це обмежена область простору, що визначається фізичною природою взаємодії частинок , в якій потенціальна енергія частинки менша, ніж за її межами (рис.16.1).
Рисунок
16.1
(5.1.1)
, (16.1)
де m – маса частинки;
E – повна енергія частинки;
– псі-функція;
– стала
Планка,
.
Для
несиметричної одновимірної ями (рис.16.1)
в області І
()
в рівнянні (16.1) необхідно покласти
,
в ІІІ
(
)
,
та в області ІІ
(
)
, для вільного руху U=0.
. (16.2)
Вводячи позначення (для різних областей), отримуємо з рівняння (16.1) відповідно для областей І, ІІ, ІІІ рівняння:
,
; (16.3)
,
;
(16.4)
,
.
(16.5)
Розв’язок рівнянь (16.3), (16.4), (16.5) можна записати у вигляді
(16.6)
Всередині
ями -функція
змінюється періодично (осцилює). За її
межами,
коли
,
щоб задовольнити умовам на нескінченності,
необхідно покласти
,
бо нас цікавить випадок, коли частинка
рухатиметься в межах ями. А це буде тоді,
коли
,
.
За цих умов величини
,
будуть уявними:
,
,
і
експоненти при коефіцієнтах наближатимуться
до нескінченності (
,
коли
;
,
коли
).
На межах ями (х=0, х=а) -функції та їх похідні мають задовольняти таким граничним умовам:
(16.7)
Якщо тепер підставити вирази -функцій (16.6) (поклавши в них С3=С4=0) в граничні умови (16.7), можна отримати однорідну систему рівнянь, сумісний розв’язок якої врешті решт призведе до трансцендентного рівняння відносно хвильового числа k
(16.8)
де п=1,2,3…,
а значення
аrсsіn взято як головні значення.
Корені
рівняння (16.8) визначають дискретні рівні
енергії
.
Для кожного значення n є один корінь, значення n нумерують корені в порядку їх зростання.
Обчислення
коренів здійснюється за методом Ньютона.
Припустимо,
є
наближене значення кореня рівняння
,
тоді, як більш точне наближене значення
таке:
,
і т.д.
Як
нульове наближення вибираємо значення
в рівнянні (16.8)
,
що відповідає кореням рівняння для ями
з нескінченно високими бар’єрами.
16.3 Опис комп’ютерної програми
Інтерфейс
програми зображено на рис. 16.2. Програма
видає на екран монітора: схему енергетичних
рівнів електрона в несиметричній ямі,
тобто в ямі, обмеженій потенціальними
стінками різної “висоти”
(в частинно-му випадку в симетричній
ямі
);
графік
-функції,
квадрата модуля
-функції
,
ймовірність Р
знаходження мікрочастинки в будь-якій
області всередині ями та за її межами.
Отримати відповідну інформацію можна,
натиснувши мишкою на кнопки:
,
,
або Р.
У відповідних вікнах можна змінювати
значення
і
,
ширини ями а,
маси частинки m.
За допомогою курсора можна встановлювати
дві позначки в вибраних точках і
обчислювати ймовірність Р
знаходження частинки в області між цими
точками. Змінюючи номер n
-функції
можна отримувати графіки
,
та значення Р
для будь-якого значення n
від 1 до
.
Програма дає можливість проводити
обчислення в широких межах зміни
параметрів.
16.4 Інструкція користувачу
-
Задати значення а,
згідно з таблицею. Отримати на екрані схему рівнів енергії (синім кольором позначені рівні
для ями з кінцевими бар’єрами, коричневим – рівні
для ями з нескінченно високими бар’єрами). Збільшуючи U вдвічі, потім втричі, прослідкувати за зміною різниці
. Зробити висновок.
Рисунок 16.2
-
Для табличного значення
отримати на екрані графіки
,
для значень п =1, 2, 3. Зарисувати ці графіки. Визначити формулу залежності кількості вузлів (нулів)
від номера п .
-
Збільшуючи U вдвічі, потім втричі (і більше) визначити ймовірність знаходження частинки в межах ями для п =1, 2, 3.
-
Задати значення
,
згідно з таблицею. Отримати та зарисувати графіки функцій
,
,
,
,
,
. Обчислити ймовірність знаходження частинки зліва та справа за межами ями. Змінюючи висоту одного з бар’єрів вдвічі, потім втричі, повторити обчислення ймовірностей для п=1, 2, 3. Зробити висновок, як впливає асиметрія ями на ймовірність проникнення частинки в бар’єр.
-
Встановити висоту бар’єрів
згідно з таблицею. Змінюючи масу частинки (
), прослідкувати, як вона впливає на значення енергії
та різницю сусідніх значень
.
-
Повторити завдання (п=5), відновивши
, змінюючи a в два, а потім у три рази.
16.5 Зміст звіту
Звіт
має містити: мету роботи,
результати обчислення значень енергії
,
,
ймовірностей (у вигляді таблиці),
зарисовані графіки
,
та висновки за пунктами роботи.
Таблиця 16.1 – Вихідні дані
Номер вар. |
eВ |
а ∙10-10, м |
eВ |
Номер вар. |
eВ |
а ∙10-10, м |
eВ |
1 |
100 |
1 |
300 |
8 |
400 |
3 |
700 |
2 |
200 |
2 |
400 |
9 |
400 |
1 |
800 |
3 |
200 |
1 |
700 |
10 |
200 |
4 |
600 |
4 |
300 |
2 |
500 |
11 |
300 |
4 |
800 |
5 |
200 |
3 |
400 |
12 |
400 |
5 |
900 |
6 |
400 |
2 |
900 |
13 |
450 |
3 |
800 |
7 |
300 |
3 |
500 |
14 |
500 |
4 |
700 |
16.6 Контрольні запитання і завдання
-
Запишіть одновимірне стаціонарне рівняння Шредінгера, яке описує рух мікрочастинки в потенціальному полі.
-
Отримайте одновимірне стаціонарне рівняння Шредінгера для вільної частинки з рівняння (16.1).
-
Як запишеться стала розповсюдження k в різних областях простору та який вигляд відповідно прийме рівняння Шредінгера в цих областях?
-
Який вигляд має розв’язок (
-функція) в різних областях?
-
Як вестимуть себе
,
,
в ямі та за її межами у випадку, коли енергія частинки
,
, наростатиме, загасатиме, осцилюватиме?
-
Яким граничним умовам має задовольняти ψ-функція та її похідна на межах ями?
-
Якого вигляду рівняння отримуємо для обчислення власних значень сталої розповсюдження k?
-
Який метод застосовується для розв’язання трансцедентного рівняння?
-
Як із рівняння (16.8) отримати відповідне рівняння для ями з нескінченно високими стінками?
-
Дайте визначення потенціальної ями.
-
Який фізичний зміст має
-функція (згідно з Бором)?