- •Загальні положення
- •Частина I. Фізичні основи механіки
- •1 Вивчення вільного падіння
- •2. Вивчення вільних коливань лінійного осцилятора
- •3 Вивчення вИмушених коливань лінійного та нелінійного осцилятора
- •Частина II. Молекулярна фізика
- •4 Визначення середньої довжини вільного пробігу молекули
- •5 Перевірка основного рівняння молекулярно-кІнетичної теорії
- •6 Вимірювання коефіцієнта в’язкості рідини за методом Стокса
- •Частина III. Електрика та магнетизм
- •7 Вивчення графічного зображення електричного поля точкового заряду та системи точкових зарядів
- •8 Вивчення електричного поля плоского та циліндричного конденсаторІв
- •9 Вимірювання електричного опору провідників за методом моста Уітстона
- •10 Осцилографування фізичних процесів
- •11 Вивчення магнітного поля кругового витка та соленоїда
- •12 Визначення відношення заряду електрона до його маси методом фокусування пучка електронів поздовжнім магнітним полем
- •13 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Частина IV. Оптика
- •14 Вивчення явища інтерференції від двох щілин та системи паралельних щілин
- •15 Вивчення дифракції світла на одній та системі паралельних щілин
- •Частина V. Атомна фізика
- •16 Вивчення руху мікрочастинки в потенціальній ямі кінцевої глибини
- •17 Проходження мікрочастинки через потенціальний бар’єр
- •18 Дослід Резерфорда з розсіювання -частинок
- •19 Вивчення будови та спектрА атома водню
- •20 Вивчення нормальних коливань кристАлічної решітки
- •21 Рух електрона в періодичному полі кристалічної решітки
- •22 Вивчення явища холодної емісії електронів із металу
- •Перелік посилань
- •Додаток а Обробка результатів вимірювань
- •Додаток б Модифікований алгоритм Ейлера
- •Додаток в Визначення ймовірної швидкості молекул
Частина V. Атомна фізика
16 Вивчення руху мікрочастинки в потенціальній ямі кінцевої глибини
16.1 Мета роботи
Дослідити рух мікрочастинки в потенціальній ямі кінцевої глибини, визначити власні значення енергії, власні хвильові функції мікрочастинки та ймовірність її знаходження в будь-якому інтервалі значень координат в потенціальної ямі та за її межами. Вивчити вплив обмеженості та асиметрії потенціальних бар’єрів на зазначені величини.
16.2 Вказівки з організації самостійної роботи
Потенціальна яма – це обмежена область простору, що визначається фізичною природою взаємодії частинок , в якій потенціальна енергія частинки менша, ніж за її межами (рис.16.1).
Рисунок
16.1
(5.1.1)
, (16.1)
де m – маса частинки;
E – повна енергія частинки;
– псі-функція;
– стала Планка, .
Для несиметричної одновимірної ями (рис.16.1) в області І () в рівнянні (16.1) необхідно покласти , в ІІІ () , та в області ІІ () , для вільного руху U=0.
. (16.2)
Вводячи позначення (для різних областей), отримуємо з рівняння (16.1) відповідно для областей І, ІІ, ІІІ рівняння:
, ; (16.3)
, ; (16.4)
, . (16.5)
Розв’язок рівнянь (16.3), (16.4), (16.5) можна записати у вигляді
(16.6)
Всередині ями -функція змінюється періодично (осцилює). За її межами, коли , щоб задовольнити умовам на нескінченності, необхідно покласти , бо нас цікавить випадок, коли частинка рухатиметься в межах ями. А це буде тоді, коли , . За цих умов величини , будуть уявними: , , і експоненти при коефіцієнтах наближатимуться до нескінченності (, коли ; , коли ).
На межах ями (х=0, х=а) -функції та їх похідні мають задовольняти таким граничним умовам:
(16.7)
Якщо тепер підставити вирази -функцій (16.6) (поклавши в них С3=С4=0) в граничні умови (16.7), можна отримати однорідну систему рівнянь, сумісний розв’язок якої врешті решт призведе до трансцендентного рівняння відносно хвильового числа k
(16.8)
де п=1,2,3…,
а значення аrсsіn взято як головні значення. Корені рівняння (16.8) визначають дискретні рівні енергії .
Для кожного значення n є один корінь, значення n нумерують корені в порядку їх зростання.
Обчислення коренів здійснюється за методом Ньютона. Припустимо, є наближене значення кореня рівняння , тоді, як більш точне наближене значення таке:
, і т.д.
Як нульове наближення вибираємо значення в рівнянні (16.8) , що відповідає кореням рівняння для ями з нескінченно високими бар’єрами.
16.3 Опис комп’ютерної програми
Інтерфейс програми зображено на рис. 16.2. Програма видає на екран монітора: схему енергетичних рівнів електрона в несиметричній ямі, тобто в ямі, обмеженій потенціальними стінками різної “висоти” (в частинно-му випадку в симетричній ямі ); графік -функції, квадрата модуля -функції , ймовірність Р знаходження мікрочастинки в будь-якій області всередині ями та за її межами. Отримати відповідну інформацію можна, натиснувши мишкою на кнопки: , , або Р. У відповідних вікнах можна змінювати значення і , ширини ями а, маси частинки m. За допомогою курсора можна встановлювати дві позначки в вибраних точках і обчислювати ймовірність Р знаходження частинки в області між цими точками. Змінюючи номер n -функції можна отримувати графіки , та значення Р для будь-якого значення n від 1 до . Програма дає можливість проводити обчислення в широких межах зміни параметрів.
16.4 Інструкція користувачу
-
Задати значення а, згідно з таблицею. Отримати на екрані схему рівнів енергії (синім кольором позначені рівні для ями з кінцевими бар’єрами, коричневим – рівні для ями з нескінченно високими бар’єрами). Збільшуючи U вдвічі, потім втричі, прослідкувати за зміною різниці . Зробити висновок.
Рисунок 16.2
-
Для табличного значення отримати на екрані графіки , для значень п =1, 2, 3. Зарисувати ці графіки. Визначити формулу залежності кількості вузлів (нулів) від номера п .
-
Збільшуючи U вдвічі, потім втричі (і більше) визначити ймовірність знаходження частинки в межах ями для п =1, 2, 3.
-
Задати значення , згідно з таблицею. Отримати та зарисувати графіки функцій , , , , , . Обчислити ймовірність знаходження частинки зліва та справа за межами ями. Змінюючи висоту одного з бар’єрів вдвічі, потім втричі, повторити обчислення ймовірностей для п=1, 2, 3. Зробити висновок, як впливає асиметрія ями на ймовірність проникнення частинки в бар’єр.
-
Встановити висоту бар’єрів згідно з таблицею. Змінюючи масу частинки (), прослідкувати, як вона впливає на значення енергії та різницю сусідніх значень .
-
Повторити завдання (п=5), відновивши , змінюючи a в два, а потім у три рази.
16.5 Зміст звіту
Звіт має містити: мету роботи, результати обчислення значень енергії , , ймовірностей (у вигляді таблиці), зарисовані графіки , та висновки за пунктами роботи.
Таблиця 16.1 – Вихідні дані
Номер вар. |
, eВ |
а ∙10-10, м |
, eВ |
Номер вар. |
, eВ |
а ∙10-10, м |
, eВ |
1 |
100 |
1 |
300 |
8 |
400 |
3 |
700 |
2 |
200 |
2 |
400 |
9 |
400 |
1 |
800 |
3 |
200 |
1 |
700 |
10 |
200 |
4 |
600 |
4 |
300 |
2 |
500 |
11 |
300 |
4 |
800 |
5 |
200 |
3 |
400 |
12 |
400 |
5 |
900 |
6 |
400 |
2 |
900 |
13 |
450 |
3 |
800 |
7 |
300 |
3 |
500 |
14 |
500 |
4 |
700 |
16.6 Контрольні запитання і завдання
-
Запишіть одновимірне стаціонарне рівняння Шредінгера, яке описує рух мікрочастинки в потенціальному полі.
-
Отримайте одновимірне стаціонарне рівняння Шредінгера для вільної частинки з рівняння (16.1).
-
Як запишеться стала розповсюдження k в різних областях простору та який вигляд відповідно прийме рівняння Шредінгера в цих областях?
-
Який вигляд має розв’язок (-функція) в різних областях?
-
Як вестимуть себе , , в ямі та за її межами у випадку, коли енергія частинки , , наростатиме, загасатиме, осцилюватиме?
-
Яким граничним умовам має задовольняти ψ-функція та її похідна на межах ями?
-
Якого вигляду рівняння отримуємо для обчислення власних значень сталої розповсюдження k?
-
Який метод застосовується для розв’язання трансцедентного рівняння?
-
Як із рівняння (16.8) отримати відповідне рівняння для ями з нескінченно високими стінками?
-
Дайте визначення потенціальної ями.
-
Який фізичний зміст має -функція (згідно з Бором)?