2.1 Формування держбюджету України та джерела його наповнення

Головною ланкою фінансової системи є державний бюджет - кошторис доходів і витрат держави за певний період часу, найчастіше на рік, складена із зазначенням джерел надходження державних доходів та напрямів каналів витрачання коштів[1,c.324]

Державний бюджет складається великою кількістю наукових установ,зарубіжних та вітчизняних фахівців,державних органів всіх рівнів, політичних партій та громадських об’єднань.Під час складання бюджету враховуються недоліки минулих років, прогноз економічного та соціального розвитку нашої держави, здійснюється пошук найефективніших шляхів використання фінансових ресурсів

Бюджет базується на основі дохідних надходжень держави. Доходи Державного бюджету – це частина централізованих фінансових ресурсів держави, врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи бюджету відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, яуі виникають у процесі стягнення бюджетних платежів.

Методи бюджетного планування:

1. Метод коефіцієнтів. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в планований період.

2. Нормативний метод. За основу беруться нормативи, які регламентують види надходжень і видатків. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей народного господарства, фізичних осіб.цейметод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви і сприяє їх економії.

3. Балансовий.за допомогою цього методу вдається досягнути узгодженості між джерелами надходжень та видатків за регіонами, установити взаємозв’язок із загальною величиною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, регіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені.

4. Предметно-цільовий. Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного і соціального розвитку. Дає змогу виявити джерела покриття і ефективності цих програм.(вУкраїні використовується як основний)[3,c.406]

Можливості використання бюджету як економічного засобу впливу на соціально-економічний розвиток суспільства зумовлені рядом факторів.

По-перше, бюджет як об´єктивна економічна категорія відобра­жає розподільні відносини, що безпосередньо впливають на еко­номічні інтереси усіх суб´єктів суспільства: держави, суб´єктів госпо­дарювання та населення. Саме розподільні відносини та інтенсив­ність їх цільового спрямування активно впливають на розвиток суспільного виробництва, сприяють зростанню його ефективності.

По-друге, бюджет як економічна категорія тісно пов´язаний зі всією сферою товарно-грошових відносин. Рух грошових коштів і то­варів, формування й використання фінансових ресурсів, ціноутворен­ня, формування фондів споживання і нагромадження — все це еко­номічні стосунки, які так чи інакше знаходять своє відображення у бюджеті. Звідси і адекватний вплив його на суспільне виробництво, оскільки бюджет впливає на нього не ізольовано від інших еко­номічних категорій, а разом і одночасно з ними.

По-третє, оскільки бюджет тісно пов´язаний зі всією сферою то­варно-грошових відносин, він не розчиняється у цій сфері, а займає особливе місце. Відображуючи економічні відносини між суб´єктами суспільства, бюджет є складовою частиною економічної політики держави. Він виступає важливим засобом, що активно впливає на соціально-економічний розвиток суспільства, на всі сторони суспільних відносин. Бюджет концентрує у собі економічний по­тенціал суспільства, є дійовим засобом зростання й удосконалення суспільного виробництва.

По-четверте, у бюджеті знаходять своє відображення результати однієї з головних функцій держави — управління економікою, що яв­ляє собою взаємопов´язану систему адміністративних і економічних методів, за допомогою яких держава цілеспрямовано визначає про­цес розширеного відтворення. Усі масштабні економічні заходи у суспільстві відбуваються за безпосереднього використання бюджету. Бабкіна О. В., Горбатенко В. П.

Політологія Навчальний посібник / К.: ВЦ , 2006.- 568 c. Термыни ы визначення 1.3. Роль бюджету у соціально-економічному розвитку суспільства ))))

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління.

Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі перераховують суми дотацій на рахунки фінансових органів, відкритих в органах Державного казначейства, для їх зарахування до відповідних бюджетів.Управління та відділення Державного казначейства надають відповідним фінансовим органам виписки з рахунків для зарахування дотацій за результатами попереднього операційного дня. Органи Державного казначейства на підставі наданих фінансовим органам платіжних доручень перераховують кошти з рахунків, за якими обліковуються дотації, на поточні рахунки, відкриті в установах банків на ім'я установ, підприємств, організацій, які отримують кошти місцевих бюджетів. При казначейському виконанні місцевих бюджетів кошти перераховуються на відповідні рахунки установ, підприємств, організацій, які отримують кошти місцевих бюджетів, відкриті в органах Державного казначейства. Оплата рахунків установ, підприємств, організацій щодо використання дотацій здійснюється у загальноприйнятому порядку касового виконання державного бюджету за видатками.

Для підвищення результативності бюджетної політики в Україні необхідно посилити використання непрямих важелів бюджетного регулювання (забезпечення структурної перебудови господарського комплексу, послаблення централізації економічного розвитку й посилення економічного потенціалу регіонів, збільшення потенціалу вітчизняного товаровиробника тощо).Також необхідно: оптимізувати функціонування системи управління державними фінансами; чітко законодавчо регламентувати процес акумуляції й руху фінансових потоків, забезпечення їх прозорості для суспільства; забезпечити високі темпи зростання національної економіки; досягти надійності прогнозу основних макроекономічних показників, на основі яких формуються дохідна й видаткова частини державного бюджету, - обсягів і темпів зростання ВВП, темпів інфляції, валютного курсу; дотримуватися об'єктивності під час формування дохідної частини бюджету; мінімізувати фінансові втрати держави під час використання державної власності; оптимізувати бюджетні витрати, що сприятиме повноцінному фінансовому забезпеченню реалізації державних функцій; забезпечити послідовність розвитку бюджетного процесу, достатність фінансових ресурсів для виконання бюджетних зобов'язань на кожному рівні на основі законодавчо затверджених мінімальних державних соціальних стандартів і обґрунтованих нормативів мінімальної бюджетної забезпеченості; освоїти сучасні методи оцінки раціональності бюджетних асигнувань

Перспектива бюджетної політики: підвищення добробуту населення і забезпечення стійкого зростання економіки країни на основі стабільного функціонування і розвитку бюджетної системи; орієнтація бюджетної політики на перспективу, виходячи з чіткого розуміння можливостей бюджету і пріоритетів у витратах, забезпечення передбаченості умов формування бюджетів всіх рівнів; створення стабілізаційного фонду для зниження в середньостроковій перспективі залежності російської бюджетної системи від зовнішньоекономічної кон'юнктури; продовження роботи по вдосконаленню податкової системи і послідовному зниженню податкового тягаря; підвищення рівня податкового адміністрування, у тому числі на основі впровадження інформаційних технологій; раціональніша організація роботи податкових інспекцій, зведення до мінімуму тимчасових витрат платників податків по веденню податкового обліку, підготовку і здачу податковій звітності, особливо в малому підприємництві; підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів в рамках чіткий певних пріоритетів; фінансування підготовки фахівців з вищою професійною освітою в основному на федеральному рівні; модернізація системи обов'язкового медичного страхування населення; створення системи чіткого і стабільного розмежування прибуткових і витратних повноважень, що є необхідною умовою приведення державних і муніципальних зобов'язань у відповідність з реально наявними ресурсами для їх виконання; При планеруванні бюджетної політики держава повинна виходити з необхідності забезпечення фінансової і соціальної стабільності. Передбаченість бюджетної політики – ключовий чинник загальної макроекономічної стійкості. Бюджет країни повинен стати надійним фінансовим фундаментом сильної демократичної держави.