Задача 3

Громадяни Ковалевський С. та Потапенко М. – власники земельних часток (паїв) маючи на меті продати в «обхід» мораторію земельні ділянки, які вони можуть отримати в натурі (на місцевості) як пай, звернулися в травні 2007 року за консультацією в одну з фешенебельних юридичних фірм. Після консультації, зазначені громадяни, відповідно до отриманих порад, спочатку ініціювали процедуру виділення в натурі (на місцевості) відповідних земельних ділянок, а потім, отримавши державні акти на земельні ділянки, уклали договір міни земельних ділянок між собою. Далі Ковалевський С. та Потапенко М. отримали в Центрі ДЗК при Держкомземі України зареєстровані державні акти на право власності на нові об'єкти - відповідні земельні ділянки. У 2008 році Ковалевський та Потапенко знайшли покупців - громадян Борисенка П. і Карпенка М. та уклали договори купівлі-продажу цих земельних ділянок. Договори було нотаріально посвідчено та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів. Очолюваний новим начальником районний відділ регіональної філії Центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України за місцезнаходженням земельної ділянки, куди звернулися громадяни Борисенко П. і Карпенко М., відмовив у реєстрації правочину та права приватної власності на земельні ділянки на підставі того, що договори купівлі-продажу земельних ділянок, виділених свого часу як паї, не відповідають вимогам, установленим цим Земельним кодексом України.

Громадяни Борисенко П. і Карпенко М. звернулися до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Вирішити справу.

Проконсультуйте громадян Ковалевського С. та Потапенка М. щодо інших можливостей задоволення їх інтересу, якщо такі є.

Задача 4

Громадянин Бабій В., мешканець села Крюківщина, після смерті своєї матері приватизував у 1993 році із земельного масиву, яким свого часу вона користувалася як спеціаліст радгоспу, ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,25 га, а решту земельного масиву приватизував як земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,15 га. При цьому зміни цільового призначення земельних ділянок не проводилось, а корегування генерального плану села та іншої містобудівної документації не здійснювалось.

Випадково дізнавшись про те, що громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 га, мають право на розширення земельної ділянки до 2 га, Бабій В. звернувся з відповідною заявою до місцевої ради, яка прийняла рішення про виділення йому решти 1,85 га в іншому місці, оскільки земельні ділянки, що прилягають до ділянок Бабія В. вже належать іншим громадянам. Центр ДЗК при Держкомземі України відмовив у реєстрації прав на земельну ділянку розміром 1,85 га, на підставі того, що рішення місцевої ради не відповідає вимогам, установленим чинним законодавством України.

Бабій В. звернувся до юридичної консультації, в якій йому порадили звернутися до місцевої ради не із заявою про розширення земельної ділянки, наданої для ведення особистого підсобного господарства, а із заявою про приватизацію земельної ділянки розміром 1,85 га для ведення особистого селянського господарства і запевнили що у такому випадку підстави для відмови у державній реєстрації будуть відсутні.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Проведіть юридичний аналіз фактів, викладених в умові задачі.

Чи праві у своїх твердженнях представники юридичної консультації?