7. Відповідальність сторін за дотримання зобов'язань за договором

Єдиною санкцією за порушення ліцензійних умов є анулювання ліцензії. До моменту узгодження спеціальних законів або нормативно-правових актів, що передбачають інші санкції за порушення ліцензійних умов, із Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" положення цих законів та нормативно-правових актів не діють.

Рішення про анулювання ліцензії може прийняти лише той орган ліцензування, який видав ліцензію. Рішення приймають протягом 10 робочих днів від дати, коли було встановлено підстави для анулювання ліцензії. Тому в тому разі, якщо таке рішення ухвалено пізніше ніж за 10 робочих днів, Ви маєте право його оскаржити в судовому порядку. Рішення про анулювання ліцензії, де мають бути вказані підстави анулювання, орган ліцензування мусить вручити (надіслати) ліцензіатові не пізніше ніж за три робочі дні від дати його прийняття.

Наведемо вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії (див. статтю 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"):

• заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

• акт про повторне порушення ліцензійних умов з боку ліцензіата;

• рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності;

• нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

• акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, що їх суб'єкт підприємницької діяльності подав для одержання ліцензії;

• акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній чи фізичній особі для провадження господарської діяльності;

• акт про встановлення того факту, що протягом визначеного терміну ліцензіат не повідомив про зміну даних, які було вказано в документах, доданих до заяви про видачу ліцензії;

• неспроможність ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;

• акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

• шестимісячна бездіяльність ліцензіата, який одержав ліцензію за результатами конкурсу[1].

Джерела юридичної інформації:

• статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХІІ;

• стаття 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІП;

• стаття 202 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-ІП;

• статті 7, 21, 22 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 № 1775-ІП;

• постанова Кабінету Міністрів України "Про експертно-апеляційну раду при Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва" від 08.11.2000 № 1669.

Висновки

Ліцензійні договори значно відрізняються від інших комерційних контрактів, зокрема від найбільш розповсюджених на міжнародному ринку експортно-імпортних угод, а на внутрішньому ринку — від договорів закупівлі-продажу і постачання товарів.

Ліцензійний договір — це угода, відповідно до якої власник науково-технічних досягнень, винаходів, ноу-хау, промислових зразків, товарних знаків і взаємозалежних з ними науково-технічних і інших знань — ліцензіар передає і дозволяє використовувати їх своєму контрагенту — ліцензіатові в обумовлених угодою межах і на певний строк, а останній зобов’язується вносити обумовлені платежі і виконувати інші зобов’язання, передбачені договором.

Закони України про захист об’єктів промислової власності передбачують обов’язкову реєстрацію ліцензійних договорів і договорів про передачу прав на патент в Укрпатенті. Без реєстрації такі договори вважаються недійсними, тобто не роблять юридичної дії у відношенні третіх осіб.

Порядок реєстрації ліцензійних договорів установлений Правилами розгляду і реєстрації договорів про передачу патенту і ліцензійних договорів про надання права на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, товарного знака.