3.4. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць

До робочого місця відноситься частина простору, в якому людина виконує свою трудову діяльність. Правильно організоване робоче місце забезпечує людині комфортне положення при роботі і високу продуктивність праці при найменшій фізичній і психічній напрузі.

Організація робочого місця. Форма, розміри і організація робочого місця у будь-якого промислового обладнання визначиться перш за все: функцією і конструктивним рішенням станка або обладнання; особливостями діяльності людини; економічністю.

Найбільш важливі виробничі маніпуляції повинні виконуватись в робочій зоні, яка визначається нормальною дією передпліч, з тим щоб операції яким потрібно точні маніпуляції, проходили в нормальній зоні дії обох рук. Порівняно легко встановити зовнішні розміри робочого простору, які необхідні для виконання робочих операцій (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Мінімальний простір, необхідний для виконання в різних положеннях тіла: а) за даними Моргана[]; б) за даними Нуферта []

Н

Рис. 3.2. Схема робочих місць, які призначені

для робіт сидячи або стоячи

а робочих місцях біля металообробних станків, столів, прилавків та інше, дуже важливе значення має забезпечення міста для колін, ступенів, так як тільки в такому випадку можна забезпечити правильне положення тіла при виконанні роботи. Найбільш важливі рекомендації в цій області наведені на рис. 3.2 і в табл. 3.1. Організація робочих місць також передбачає мінімальні розміри робочих зон і проходів між різним обладнанням яке розміщення в цеху та в офісах (рис. 3.3).

На робочому місці особливо у станка, дуже важлива швидкість і точність сприйняття зорової інформації. Ефективність її сприйняття залежить від низки умов: достатньої освітленості, яскравості, розмірів об’єкту або достатньої величина кутового розміру об’єкту (відношення лінійної величини об’єкта до відстані спостереження), та забезпечення оптимальних кутів зору (рис. 3.4)

Таблиця 3.1

№	Розміри, мм	Примітки
1	650 і більше
2	750
3	500 і більше	Найменьша припустима ширина 400
4	300
5	650 і більше
6	250
7	150 300 325	Для дуже точних робіт Для точних робіт Для фізичної роботи
8	Взалежності від процесу
9	900 – 1000 800 - 850	Для точної роботи Для фізичної роботи
10	650 різниця 9 - 8	Для фізичної роботи Для точної роботи
11	1275 – 1375 1175-1225 > 900	Для дуже точних робіт Для точних робіт Для фізичної роботи
12	> 900
13	100 і більше
14	125 і більше
15	400 і більше
16	800
17	200

Рис. 3.3. Робочі зони (розміри в см.): а – в цеху, розміри дані для малих і

середньогабаритних металообробних станків; для одного робітника мінімальна площа складає 4 м², оптимальний об’єм 13 – 15 м³; б) в офісах; рекомендована мінімальна площа на одного робітника складає 5 м², об’єм 15 м³ мінімальна висота 3 м

а)	б)
	Рис. 3.4. Оптимальне розташування засобів та допустимі кути відображення інформації: а – при повороті очей; б – при повороті голови і очей; в – при повороті голови
в)

Оптимальна відстань очей від об’єкту спостереження залежить від лінійної величини предмету, що розглядається і гостроти зору. При дальності спостереження 12 – 25 см робота виконується людьми з хорошим зором в положенні сидячи, коли необхідно детально розглянути об’єкт (зборка дрібних деталей). При дальності спостереження 25 – 35 см виконуються тонкі роботи. Всі основні роботи на виробництві виконуються на відстані 35 – 50 см.

Більш складно організувати робочі місця у пультів управління. Крім наведених вище рекомендацій, що відносяться в даному випадку до висоти робочої поверхні або для розташування ніг, в даному випадку потрібні дані, які враховували розташовувати засобів відображення інформації (ЗВІ) та органи управління (ОУ) згідно вимог стандартів (рис. 3.5, 3.6). Так як їх розміщення дуже сильно пливає на точність і швидкість операцій, що виконує оператор.

До основних характеристик пульта управління відносять:

• загальну висоту пульта (при робочому положенні „сидячи” - 1650 мм, „стоячи” - не більш 1800 мм;

• висоту стільниці пульта (при робочому положенні „сидячи” - від 530 до 760 мм, „стоячи” - близько 1100 мм);

• ширину пульта (обслуговується тільки в робочому положенні „сидячи” - від 380 до 660 мм);

• відстань від рівня сидіння крісла оператора до нижнього краю стільниці пульта (обслуговується тільки в робочих положеннях „сидячи - від 150 до 250 мм);

• висоту розміщення ОУ для робочого положення „стоячи” - від 1000 до 1600 мм, „сидячи” - від 530 до 1040 мм;

• висоту розміщення засобів відображення інформації (ЗВІ) для робочого положення „стоячи” - від 1100 до 1800 мм, „сидячи” - від 850 до 1650 мм.

• кут нахилу панелі до горизонтальної площини (в межах 10 - 20)

Робоче сидіння також є елементом робочого місця, яке забезпечує підтримку робочої пози оператора в положенні сидячи. Обираючи тип робочого сидіння, варто враховувати специфіку роботи, обсяг робочого простору, особливості інших елементів робочого місця, можливість зміни робочого положення, характер рухів різних частин тіла, наявність вібрацій, умови безпеки.

До основних характеристик крісла людини-оператора (рис. 3.7):

• форма сидіння (квадратна);

• форма спинки (прямокутна або вигнута);

• радіус вигину спинки;

• розмір сидіння;

• розмір спинки;

• кут нахилу сидіння назад;

• кут нахилу спинки;

• висота підлокітника (повинний знаходитися на одному рівні з поверхнею столу).

Рис. 3.5. Зона обзору оператора: А – зона для розміщення найбільш важливих і часто використовуваних засобів відображення інформації (ЗВІ); В – зона для роз положення не часто використовуваних ЗВІ; В – зона для розміщення рідко використовуваних ЗВІ; Г – зона для розміщення допоміжних ЗВІ	Рис. 3.6. Зона захвата рук оператором при роботі сидячи: А – максимальна зона досяжності; В – зона досяжності пальців витягнутої руки; С – зона зручної досяжності долоні; D - оптимальна зона досяжності при грубій роботі; Е – оптимальна зона досяжності при виконанні точних робіт

Рис. 3.7. Рекомендовані типи робочих стільців: а – стілець для оснащення цеха - висота встановлюється в залежності зросту людини в межах 38 – 52, ширина стільця 38 – 40 см, ширина спинки 30 – 32 см; б – канцелярський стілець - висота сидіння 41 – 45 см (для чоловіків), 39 – 40 (для жінок), ширина сидіння 40 см, ширина спинки35 – 40 см; в – крісло для оператора – висота регулюється в межах 38 – 55 см, ширина сидіння 40 – 50 см, ширина спинки 38 – 43 см, максимальна висота підлокітників 45 см

Серед основних характеристик керуючих дій оператора виділяють: швидкісні, силові, просторові і точні сні.

Швидкісна характеристика операцій ввімкнення вимірюється тривалістю рухової реакції, яка залежить від відстані перенесення руки R, ширини органу управління W і визначається співвідношенням:

Для того щоб рухи були швидкими потрібно:

• вконувати операції в горизонтальній поверхні;

• обежувать рухи механічним обладнанням;

• задавать плавну траєкторію руху рукам;

• зменьшувати дистанцію між органими управління і оператором;

• зменьшувати частоту руху руки.

Силові характеристики рухів залежать від характеру самих рухів і кута між плечем та вертикаллю тіла. Найбільше зусилля може бути розвинене при штовханні від себе – 0,62 кг, витягуванні від себе – 54,4 кг, найменьше при штовханні вниз – 18,6кг та відведенні від себе 15,5 кг.

Для того щоб рухи були точними потрібно щоб вони здійснювались на відстані 15 – 35 см від середньої точки тіла людини. Вже навідстані 40 – 50 см точність аналізу суттево знижується. Точність влучання рукою в потрібне місце на пульті управління становить ± 15 см у середній зоні нижче грудей і ± 30 см у крайніх зонах.

При роботі з невеличкими приладами (шкалами) або приладдям, що потребує використання лупи, відстань до очей повинна дорівнювати 12 – 25 см; таку роботу виконують тільки в позі сидячи. При роботі з віддаленням від панелі на 25 – 30 см сидяча поза також вважається кращою. При віддаленні від засобів відтворення інформації і органів управління на 35 – 50 см робота частіше виконується в положенні стоячи і, нарешті, при відстані від очей до об’єкту стеження більш ніж на 50 см робота виконується тільки в положенні стоячи.

При роботі біля пульту управління (лицьової панелі приладу) повинні витримуватись оптимальні кути зору (рис. 15). При роботі стоячи кут зору   30° 2,5°, а в положенні сидячи   38°2,1°. Необхідно визначити кутовий розмір панелі і порівняти з нормальним кутом зору. Кутовий розмір визначається з виразу

,

де  – кутовий розмір панелі, град; S – висота панелі, м; L – відстань від панелі до оператора, м.

У горизонтальній площині кут обзору для зчитування інформації з найбільш важливих індикаторів (при фіксованому погляді в центр панелі) повинен мати до 30°, допускається кут 50°- 60°, максимальний кут (як виняток) досягає 90°.

Відстань між оператором і панеллю визначається співвідношенням:

,

де L – відстань від панелі до оператора, м;  – кут обзору, град; S – ширина екрану, м.