133. У послідовності цифр групу, яка складається з кількох однакових цифр, замінити: а) на цю цифру; б) на цю циф­ру

та кількість її повторень підряд.

134. Нехай один із двох даних масивів утворено перестановкою елементів дру­гого. Визначити, якою перестановкою це зроблено.

135. З двох масивів перший упоряд­ковано за зростанням, другий - за спа­данням. Створити третій із елементів двох даних, упорядкований: а) за спаданням; б) за зростанням.

136. Елементи масиву розділити на дві групи таким чином, щоб абсолютна різниця сум елементів цих груп була най­меншою.

137. Подати дане число n арифметич­ним виразом з даних чисел j1, j2,…jk (без повторення останніх).

Матриці

138. Створити таблицю сум (добутків) всеможливих пар натуральних чисел у межах від 1 до n.

139. Обчислити суму та добуток усіх елементів матриці.

140. Для відомих квадратних матриць А, В обчислити С=А+В.

141. Визначити скільки нульових еле­ментів має матриця.

142. Для квадратної матриці А знайти транспоновану матрицю, тобто матрицю, елементи якої симетричні елементам А відносно головної діагоналі.

143. Визначити найбільший елемент на головній та побічній діагоналях матриці.

144. Визначити найменші за абсолютною величиною елементи головної та побічної діагоналей матриці.

145. Знайти суму та добуток елементів головної та побічної діагоналей матриці.

146. Для матриці з елементами a_jk в j -ому рядку й к -ому

32

- ord(s) - перетворює символ в його код згідно таблиці ASCII.

Write (chr(97)); {результат а};

Write (chr(65)); {результат А}.

Аналогом використання функції chr служить використання символу #:

Write(#97); {результат а};

Write(#65); {результат А}.

Кожен символ має порядковий номер. Десяткові цифри впорядковані одна за одною за зростанням. Букви впорядковані за алфавітом, причому їхні номери не обов'язково йдуть підряд.

Над символьними змінними можна виконувати операції порівняння. Вони порівнюються за їхніми кодами в таблиці ASCII.

Дії над стрічками

В ТР визначені такі дії над стрічками: операція присвоєння - :=; операція зчеплення (конкатенації) -+, операції порівняння: =, >, <, <=, >=, о. Наприклад: А'<'а' -(результат true); 'а'<'аа' - (результат true); 'a'-aa' -

(результат false).

Звертання до елементів стрічки здійснюється як звертання до елементів одновимірного масиву.

Стандартні функції для роботи з стрічками:

- Length(st) - обчислює довжину стрічки st.

- Copy(st,poz,n) - виділяє із стрічки st підстрічку із п символів, починаючи з позиції poz.

- Concat(sti,st₂,...,st_n) - зчеплення стрічок (аналогічно st₁+st₂+

+... + St_n).

- Pos(sti,st2) - номер позиції, з якої в стрічці st₂ з'являється підстрічка sti.

- UpCase(st) - перетворює малі латинські букви у великі.

13

Файли даних та їх обробка

Одним із суттєвих недоліків розглянутих до цих пір типів даних є те, що ні змінні, ні масиви змінних, ні записи, ні масиви записів не дають можливості зберігати введені дані після завершення роботи програми для подальшого їх використання. При кожному новому завантаженні програми кожен раз приходилось вводити початкові дані, а результати роботи програми не зберігались. Для усунення цього недоліку викорисшвукпь файли даних на диску.

В перекладі з англійської File - означає 'черга', 'хвіст', 'картотека'.

Поняття фізичного та логічної о файла

Поняття файла даних досить широке. Це може бути звичайний файл будь-яких даних на дискуй Поняття файла даних досить широке. Це може бути звичайний файл будь-яких даних на диску, Поняття файла даних досить широке. Це може бути звичайний файл будь-яких даних на диску, кимунікаційний порт, пристрій друку і тд. Таким чином, поняття файла володіє властивістю двоїстості.

По-перше, файл - це поіменована область пам'яті на диску, що містить деяку інформацію. Файл в такому розумінні називається фізичним, тобто таким, що існує фізично на деякому матеріальному носи інформації, іншими словами, все що є файлом в операційних системах - це приклад фізичного файлу. Фізичні файли теж можна розділити на два різновиди:

а) з одного боку в таких файлах можуть зберігатись програми, їх фрагменти; дані; тексти документів; закодовані графічні зображення; звукові файли та інше;

б) з другого боку під таким фізичним файлом розуміють

14

122. З'ясувати, скільки різних еле­ментів містить даний масив. Записати в порядку зростання порядкові номери однакових елементів масиву.

123. Знайти кількість елементів масиву, які менші від попередніх.

124. Задано два впорядкованих за зростанням масиви дійсних чисел. Створити третій, елементи якого є елементами даних двох, впорядкований за зростанням.

125. Останній додатний елемент масиву замінити на перший від'ємний. Якщо від'ємних елементів немає, то на найменший елемент масиву.

126. В масиві натуральних чисел знай­ти всі ті, які кратні:

а) натуральному k; б) своєму порядковому номеру.

127. З масиву вилучити: а) недодатні; б) невід'ємні;

в) додатні; в) від'ємні еле­менти з відповідною зміною порядкових номерів.

128. Один із масивів містить абсци­си, а другий - ординати точок координатної площини, кожна пара яких не ле­жить на одній вертикальній чи горизон­тальній прямій. Впорядкувати масиви за зростанням абсцис (ординат).

129. Записати всі: а) впорядковані; б) невпорядковані

k-елементні підмножини множини {1, 2, 3, ... , n}.

130. У числовій послідовності вказа­ти найдовшу підпослідовність, яка є: а) арифметичною; б) геометричною про­гресією.

131. Знайти порядкові номери, які матимуть елементи масиву після впоряд­кування їх: а) за спаданням; б) за зростанням.

132. Вилучити з масиву: а) елементи, які дорівнюють елементам іншого масиву; б) найменший елемент;

в) найбільший елемент із відповідною зміною порядкових номерів.

31