2. Загальні вимоги до роботи

Індивідуальна робота – це самостійне дослідження, яке дає можливість оцінити якість знань студента, його вміння застосувати їх на практиці.

Виконуючи роботу, студент має навчитися користуватися спеціальною літературою, самостійно її аналізувати та робити узагальнення.

Результати дослідження мають бути викладені у вигляді висновків та пропозицій. Обсяг роботи – 20-25 рукописних аркушів стандартизованої форми (включаючи таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо).

У готовому тексті не дозволяється робити правки, закреслення, вставки, а також скорочувати слова та використовувати абревіатури (крім загально прийнятих).

3. ВИБІР номеру варіанту РОБОТИ

Першим етапом виконання курсової роботи є вибір номеру варіанту. Студенти обирають номер варіанту роботи в відповідності з шифром студентського квітка за допомогою нижче наведеної табл. 1. Теми робіт визначаються кафедрою економіки підприємства університету. Ця тематика щороку переглядається і доповнюється.

Таблиця 3.1

Таблиця вибору варіанту курсової роботи

	Остання цифра
Передостання цифра студ. кв.		0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	1	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
	2	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
	3	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	4	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
	5	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
	6	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	7	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
	8	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
	9	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

4. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОБОТИ

Після вибору теми студент повинен розробити й викласти в письмовій формі її план та узгодити його з науковим керівником. План теми слід розробляти після ознайомлення з літературними джерелами, які висвітлюють ті чи інші питання і проблеми теми дослідження. Це дасть змогу студенту детальніше уявити собі структуру роботи, послідовно викласти її зміст, повніше висвітлити коло питань, які мають бути вирішені.

Добре продуманий план є запорукою успішного виконання роботи. Структура і зміст плану роботи, співвідношення її розділів визначаються обраною темою.

Робота має таку структуру: титульний лист, зміст, перелік умовних позначень (за необхідністю), вступ, основна частина, висновки та рекомендації, список використаних джерел, додатки (за необхідністю).

Титульний лист є першою сторінкою, яка містить загальні відомості про місце виконання роботи, її автора, тему. На цьому листі вказуються: назва міністерства, вищого учбового закладу, факультету та кафедри, прізвище й ініціали студента, шифр його залікової книжки, індекс учбової групи, прізвище й ініціали керівника, його вчений ступінь і вчене звання. На титульному листі також містяться слова "Індивідуальна робота", назва теми роботи, слова "Донецьк-2010" та відводиться місце для підпису керівника або консультанта роботи.

Зміст роботи визначається її структурою і містить назви та номера усіх розділів (підрозділів і пунктів, якщо вони мають заголовок), список використаних джерел, додатків і таке інше з указівкою сторінки їхнього розташування.

Перелік умовних позначень (символів, одиниць, скорочень й термінів) наводиться за необхідністю, якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, може бути поданий окремим списком, який розміщують перед вступом. Як правило, перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, умовні позначення, справа – їхню детальну розшифровку. Незалежно від цього, за першою появою цих елементів у тексті також наводиться їхня розшифровка. Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи й позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їхню розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ містить обґрунтування актуальності теми, мету роботи,визначення об’єкта дослідження (підприємства, організації), визначення кола завдань роботи.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (за необхідністю), які розкривають її суть. Усі вказані елементи повинні мати власну назву (заголовок).

Заключна частина - це висновки– виклад основних результатів дослідження.

Список використаних джерел становить собою поданий у відповідному вигляді та послідовності перелік літератури, яка була використана при написанні роботи.

Додатки (наводяться у разі потреби) вміщують матеріал, який є необхідним для досягнення повноти сприйняття роботи, або матеріал, що не є її результатом. До них можна включити: довідкові таблиці й ілюстрації, матеріали, які мають великий обсяг, оригінали або копії звітних документів, методики виводу формул і рівнянь. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.