Коефіцієнт опору обертанню См для половинних підшипників [4]

Відносний ексцентри- ситет,	Значення коефіцієнту См при
	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0	1,1	1,2	1,3	1,5	2,0
0,3	3,303	3,308	3,314	3,320	3,327	3,334	3,340	3,346	3,352	3,357	3,366	3,385
0,4	3,449	3,460	3,471	3,483	3,495	3,507	3,518	3,529	3,539	3,548	3,564	3,595
0,5	3,666	3,685	3,704	3,725	3,745	3,764	3,782	3,800	3,815	3,830	3,855	3,897
0,6	3,997	4,028	4,061	4,094	4,126	4,156	4,146	4,209	4,232	4,253	4,228	4,351
0,65	4,225	4,266	4,308	4,350	4,389	4,425	4,459	4,489	4,516	4,541	4,581	4,655
0,7	4,525	4,479	4,634	4,687	4,737	4,782	4,822	4,859	4,892	4,921	4,969	5,053
0,75	4,920	4,991	4,062	5,127	5,192	5,244	5,294	5,336	5,375	5,408	5,464	5,558
0,8	5,473	5,581	5,676	5,763	5,841	5,910	5,977	6,023	6,068	6,108	6,174	6,286
0,85	6,336	6,474	6,601	6,715	6,814	6,900	6,973	7,036	7,090	7,137	7,212	7,338
0,9	7,827	8,034	8,219	8,377	8,510	8,621	8,714	8,793	8,862	8,918	9,011	9,163
0,925	9,124	9,389	9,616	9,793	9,963	10,09	10,20	10,29	10,36	10,43	10,53	10,70
0,95	11,38	11,74	12,04	12,28	12,47	12,63	12,76	12,86	12,95	13,03	13,14	13,35
0,975	16,68	17,24	17,66	17,99	18,25	18,45	18,61	18,74	18,86	18,95	19,10	19,35
0,99	27,66	28,54	29,15	29,62	29,95	30,23	30,45	30,63	30,78	30,90	31,10	31,43

; (4.2.10)

б) за табл.4.2 при відомих С_R і визначають ;

в) за табл.4.4 при знайдених і визначають С_М.

4.2.8. Визначають потужність теплотворення (Вт):

(4.2.11)

4.2.9. Визначають тепловідвід через корпус і вал підшипника за формулою:

, (4.2.12)

де Q₁ – тепловідвід через корпус і вал, Вт; k_Т – коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м²·К), який можна визначити за формулою [4]: , (4.2.13); V_П – швидкість омивання корпусу повітрям, м/с; найменше значення Вт/(м²·К); F – вільна тепловіддаюча поверхня корпусу та приведена поверхня вала, м²; ; - температура відповідно підшипника та навколишнього середовища, звичайно ^оС.

Коли >, то приймають ряд заходів для збільшення , тобто збільшують , градієнт температури , F і т.д.

Надлишкову теплоту можна видалити примусовим прокачуванням масла через підшипник.

4.2.10. Визначають об’єм масла W (м³/с, л/хв), який необхідно прокачати через підшипник для видалення надлишкової теплоти:

, (4.2.14)

де с – питома теплоємність масла, Дж/(кг·К), с=1660…2100 Дж/(кг·К); - густина масла, кг/м³; =870…890 кг/м³; t_вих, t_вх – температура масла на виході з підшипника та на вході в підшипник; для розрахунків t_вих=50 ^оС, t_вх=35 ^оС.

Подальший хід виконання завдання аналогічний пп.4.1.9…4.1.13.

Приклад виконання.

Вихідні дані: ; ; ; ; ; ; .

Визначити величини допустимих і оптимального зазорів і підібрати посадку для підшипника ковзання, який працює в умовах рідинного тертя.

1. Визначаємо середній питомий тиск у підшипнику за формулою (4.2.1 [1]):

.

2. Визначаємо допустиму товщину масляного шару за формулою (4.2.2 [1]):

де ; .

3. Розраховуємо значення за формулою:

4. 4. За табл.4.3 [1] визначаємо (за знайденим значенням і ) найменший відносний ексцентриситет , при якому товщина масляного шару дорівнює . В даному випадку< 0,3. Тому знаходимо значення при і табл.4.3 [1], а потім за формулою (4.2.5) [1] визначаємо найменший допустимий зазор :

5. За знайденим значенням і за табл.4.3 [1] визначаємо найбільший відносний ексцентриситет , при якому товщина масляного шару дорівнює . За формулою (4.2.6) [1] визначаємо найбільший допустимий зазор:

6. З таблиць СТСЭВ 144-75 (додаток ІІІ [8]) вибираємо стандартну посадку, яка задовольняє умовам (4.2.7) [1].

За табл.1.47 [4]або додатку Ш [8] визначаємо, що умовам підбору посадки найбільш близько відповідає посадка Ø60Н7/е7, у якої >;

<, , що близько до , який визначаємо за формулою (4.2.8) [1]:

,

де і (рис.1.27 [4], табл.4.3 [1]).

Для вибраної посадки найменший запас на знос дорівнює:

Спрощений тепловий розрахунок підшипника ковзання.

7. За формулою (4.2.9) [1] визначаємо коефіцієнт тертя при . Попередньо за формулою (4.2.10) [1] визначаємо коефіцієнт навантаженості С_R:

За табл.4.2 [1] при знаходимо, що значенню С_R=0,443 відповідає , а за табл.4.4 [1] при і знаходимо, що С_М=3,41. Тоді

8. За формулою (4.2.11) [1] визначаємо потужність теплотворення:

9. Визначаємо тепловідвід через корпус і вал за формулою (4.2.12) [1]:

де ; ; , .

У зв'язку з тим, що теплотворення у підшипнику суттєво більше, ніж тепловідвід через корпус і вал, то надлишкова теплота буде видалятися примусовою циркуляцією масла.

10. Визначаємо за формулою (4.2.14) [1] об'єм масла, який необхідно прокачати через підшипник для видалення надлишкової теплоти:

де ; .

11. З таблиць СТСЭВ 144-75 (табл.1.27 і 1.28 [4], додатки I і II [8]) визначаємо граничні відхилення отвору та вала:

втулка – Ø60Н7; вал Ø60е7.

12. Визначаємо граничні розміри деталей та їх допуски:

;

;

;

;

;

.

13. Визначаємо граничні зазори та допуск посадки:

;

;

;

.

14. Будуємо схему полів допусків вибраної посадки із зазором (рис.4.4, а).

13. Креслимо спряження в зборі та подетально із зазначенням посадки, полів допусків, граничних відхилень і шорсткості поверхонь (рис.4.4, б).