- •Скласти політичний портрет одного з лідерів уцр.
- •Другий універсал цр, його місце в історії України.
- •Третій Універсал та проголошення унр
- •Радянсько-польська війна та її наслідки для України
- •Проголошення незалежності Карпатської України. Окупація Закарпаття іноземними військами.
- •Пакт Ріббентропа-Молотова та договір про дружбу і кордони, доля західноукраїнських земель.
- •Охарактеризуйте стан культури та політику більшовиків до релігії в 20-ті роки.
- •Положення культури в 30-ті роки. “Розстріляне відродження”.
- •Іv Універсал та його історичне значення.
- •Проаналізуйте внутрішню та зовнішню політику Української Держави 1918 року.
- •Директорія унр, її внутрішня та зовнішня політика
- •Сталінський терор на Україні
- •Другий зимовий похід військ унр
- •Перший зимовий похід військ унр
Іv Універсал та його історичне значення.
Під впливом наступу більшовицьких військ керівництво Центральної Ради позбулося ілюзій щодо можливостей перетворення Росії в демократичну федеративну республіку. Росія намагалася позбавити трудящих України державних прав і нав’язати їм "кишеньковий" уряд. Формальне відокремлення від режиму більшовицької диктатури ставало проблемою першорядного політичного значення. До цього додавалася необхідність провадити самостійні мирні переговори з Німеччиною та її союзниками, що вже почалися у Брест-Литовську.
9 (22) січня 1918 відбулося закрите засідання Малої Ради, на якому було затверджено ІV Універсал. Текст універсалу було опрацьовано на основі проектів М. Грушевського, В. Винниченка та М. Шаповала. В ніч на 12 січня на відкритому засіданні в будинку Педагогічного музею Грушевський оголосив останній універсал ЦР. Він проголошував:
-
Самостійність, незалежність, суверенність Держави Українського Народу.
-
Прямування до згоди з сусідніми державами: Росією, Польщею, Румунією, Австрією, Туреччиною, та іншими.
-
Заклик до рішучої боротьби з більшовиками.
-
Реорганізація армії в народну міліцію.
-
Націоналізація (перехід власності у руки держави) всіх природних ресурсів, ліквідація права власності на землю, передача всієї землі робітникам без викупу.
-
Демілітаризація підприємств соціальної допомоги безробітним, постраждалим від війни.
-
Реорганізація торгівлі, проголошення монополій на торгівлю деяких товарів.
-
Встановлення державного контролю над банками.
-
Підтвердження усіх демократичних свобод, проголошених ІІІ Універсалом, а також права національних меншин на національно-персональну автономію.
Говорячи про історичне значення ІV Універсалу слід відмітити:
-
Вперше в новітній історії український народ прийшов до важливішого рішення – проголошення незалежної суверенної Української держави, остаточно розірвав з імперським центром та заклавши основи подальшого державного будівництва.
-
ЦР пішла на радикальне справедливе рішення земельного питання – головного для країни, де переважає сільське населення.
-
Український національний рух підтвердив свій демократичний характер: в самі тяжкі для революції дні Центральна Рада продовжувала відстоювати демократичні свободи, права національних меншин (у тому числі і російських)
Нажаль, історичні рішення ЦР були прийняті тоді, коли доля українського демократичного уряду була вже предрішена. Уроки Української революції та діяльність ЦР є дуже цінними для теперішнього державного будівництва в незалежній Україні .
Брест-Литовський мирний договір УНР з країнами німецько-австрійського блоку.
Україна, як колишня частина Росії, знаходилася в стані війни з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Ініціатива у проведенні мирних переговорів належала більшовикам. Раднарком звернувся до країн Антанти з нотою, в якій пропонував розпочати переговори про мир. Потім він зв’язався з державами німецького блоку і висунув пропозицію негайного перемир’я.
Країни Антанти навіть не відповіли на радянську ноту, а Німеччина та її союзники згодилися на переговори. Вони відкрилися 20 листопада в штабі німецьких військ у Брест-Литовську. Угоду про перемир’я було підписано 2 грудня.
Керівники ЦР зрозуміли, що вони запізнюються з мирними ініціативами. 22 листопада відбулося засідання Малої Ради, присвячене питанню про мир.
Переговори про мир почалися у Брест-Литовську 9 грудня. Німецьку делегацію очолював статс-секретар міністерства закордонних справ Р. Кюльман і начальник штабу Східного фронту генерал М. Гофман, австро-угорську - міністр закордонних справ граф О. Чернін. На чолі делегації Раднаркому стояв А. Іоффе. Тільки в день початку переговорів з делегацією Раднаркому Генеральний секретаріат звернувся з нотою до всіх воюючих і нейтральних держав. У ній говорилося, що Українська Народна Республіка до утворення федеративного російського уряду стає на шлях самостійних міжнародних відносин. Вказуючи на те, що влада Раднаркому не поширюється на Україну, Генеральний секретаріат заявляв: мир, який хоче укласти Росія з своїми противниками, матиме силу в Україні тільки тоді, коли його умови прийме і підпише уряд УНР.
Незабаром з Брест-Литовська надійшло повідомлення про те, що Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія чекають представників УНР на мирних переговорах.
9лютого 1918 договори між УНР і чотирма державами німецького блоку було підписано. Держави німецького блоку давали згоду на передачу УНР більшої частини Холмщини і Підляшшя, а також на виділення західноукраїнських земель в окремий коронний край. Також сільськогосподарські машини, вугілля, сіль та ін. товари. За першу половину 1918 УНР зобов’язувалася поставити Німеччині та Австро-Угорщині 60 млн. пудів хліба, 2750 тис. пудів м’яса.
Брест-Литовський мирний договір створив початок міжнародно-правовому признанню України, як незалежної держави. Україна зберігала територіальну цілісність.