Клінічна фармакологія засобів, які діють на гемопоез.

1. Еритропоез — це утворення еритроцитів, які переносять кисень до органів і тканин. Це забезпечується вмістом у них гемоглобіну, до складу якого входить залізо та білки.

Еритропоез здійс­нюється у червоному кістковому мозку.

Внаслідок недостатності еритроцитів розвивається недокрів'я (анемія).

Основні типи анемій:

- гіпохромна (залізодефіцитна),

-гіперхромна (мегалобластична, макроцитарна).

Класифікація препаратів, що стимулюють еритропоез

1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.

1. Препарати заліза: заліза лактат, заліза сульфат (фероградумет), актиферин, фероплекс, фероцерон, ферокаль, гемофер, жектофер, гемостимулін, ферковен, ферум- лек тощо.

2. Препарати кобальту: коамід, ферковен;

Засоби для лікування гіперхромних анемій.

Вітаміни: ціанокобаламін (В₁₂), фолієва кислота(В_с).

Препарати заліза. Залізо входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, окисно-відновних ферментів. Всмоктується переважно в дванадцятипалій кишці. Для полегшення всмоктування залізо повинно перетворитися з 3-валентного на 2-валентне. Цьому сприяють хлоридна, аскорбінова, органічні кислоти, а також мікроелементи — мідь, кобальт, магній, цинк тощо.

Заліза лактат — препарат заліза для внутрішнього застосування.

Входить до складу таких засобів як феролактол, гемостимулін.

Застосовують для лікування гіпохромних анемій, профілактики анемій у вагітних.

Побічна дія — забарвлення прикореневої частини зубів у чорний колір, закрепи (за рахунок утворення феруму сульфіду), подразнення слизової оболонки травного каналу, нудота, блювання, біль у надчерев'ї. Для профілактики цих ускладнень препарати заліза призначають після їди, запиваючи яблучним соком або розчином розведеної хлоридної кислоти. Після приймання препарату бажано прополоскати рот.

Ферковен — комбінований препарат заліза для внутрішньовенного введення. Містить заліза сахарат, кобальт, розчин вуглеводів. Вводять ферковен за схемою: в перші 2 дні — 2 мл внутрішньовенне, потім по 5 мл. Побічна дія — гіперемія, відчуття стиснення у грудях, біль у попереку.

Ціанокобаламін (вітамін Ві₂) — ефективний засіб для лікування мегалобластичної анемії (анемії Аддісона — Бірмера). Сприяє утворенню дозрілих форм еритроцитів. Побічна дія — алергія, біль у ділянці серця, тахікардія, збудження ЦНС.

Фолієва кислота (вітамін В_с) — вітамінний препарат, який забезпечує дозрівання еритроцитів за нормобластичним типом. Застосовують для лікування макроцитарної анемії, лейкопеній.

Засоби, що стимулюють лейкопоез.

Порушення лейкопоезу, які супроводжуються зменшенням кількості лейкоцитів, можуть виникати внаслідок токсичної дії на кістковий мозок великих доз отруйних і лікарських речовин (бензол, арсен, протипухлинні засоби, похідні піразолону та ін.), йонізуючого випромінювання тощо. Лейкопенія може виникнути у випадках підвищеної загибелі лейкоцитів внаслідок впливу антилейкоцитарних антитіл, котрі можуть утворюватися під впливом інфекцій, повторного введення деяких лікарських засобів у малих дозах (амідопірин, бутадіон, діакарб, сульфаніламіди, похідні фенотіазину, тубазид, стрептоміцин та ін.). Тяжчим є перебіг лейкопенії, яка виникла внаслідок променевих уражень, та алі-меитарно-дістрофічної.

Розвиток агранулоцитозу пов'язують із порушенням синтезу нуклеїнових кислот і білка, які необхідні для побудови клітин. Тому як неспецифічні стимулятори лейкопоезу можна використовувати андрогени, які мають анаболічиі властивості, кислоту фолієву, ціанокобаламін, піридоксин та ін. Застосовують і спеціально створені стимулятори лейкопоезу — похідні піримі-дину, деривати нуклеїнових кислот. Перші дослідження впливу їх на процеси регенерації і лей-копоез виконані М. В. Лазарєвим та його учнями.

Лейкопоез — утворення лейкоцитів, яке здійснюється в червоному кістковому мозку.

Недостатня продукція лейкоцитів призводить до зменшення їх кількості (лейкопенії) або їх відсутності (алейкії) у крові.

Причинами таких станів можуть бути:

хронічні отруєння отрутохімікатами (пестицидами тощо),

радіоактивне випромінювання,

хіміотерапія при онкологічних захворюваннях,

побічна дія ліків (похідні піразолону, сульфаніламідні, антитиреоїдні препарати).

До стимуляторів лейкопоезу відносять натрію нуклеїнат, метилурацил, пентоксил, лейкомакс, лейкоген, філграстим (нейпоген).

Метилурацил — стимулятор лейкопоезу, похідний нуклеотидів. Препарат прискорює процес регенерації, сприяє загоєнню виразок, підвищує імунітет, справляє протизапальну дію. Застосовують для лікування лейкопеній різної етіології, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, променевої хвороби тощо.