- •Розділ 1.
- •1 Загальні питання проектування Мета і завдання куросого проектування
- •Основні теми, склад і об’єми курсового проекта
- •Завдання на курсове проектування включає такі розділи:
- •Загальні вимоги до текстових документів
- •1. Загальні положення
- •2 Побудова документа
- •3 Виклад текстів документів
- •4 Оформлення ілюстрацій і додатків
- •5 Побудова таблиць
- •2 Розрахунок електричних навантажень
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Визначення розрахункових навантажень за методом коефіцієнта попиту
- •2.3 Визначення розрахункових навантажень за середньою потужностю і коефіцієнтом максимуму
- •2.4 Визначення розрахункового навантаження на освітлення
- •3 Компенсація реактивної потужності
- •4 Техніко – економічний вибір схем зовньошнього електропосточання підприємства.
- •5 Вибір кількості підстанцій, кількості і потужності силових трансформаторів.
- •6 Розрахунок сили струмів короткого замикання
- •6.1 Реактивний і активний опір лінії
- •6.2 Опір трансформаторів
- •6.3 Опір генераторів
- •6.4 Реактивний опір реактора
- •7 Вибір електроустаткування підстанції
- •7.6. Шини
- •8 Вибір живильних кабелів
- •8.1 Перевірка за нагріванням
- •8.2 Перевірка за втратою напруги
- •8.3 Перевірка на термічну стійкість
- •9 Розрахунок електричних мереж напругою до 1000 в.
- •9.1 Вибір поперечного перерізу жил проводів і кабелів
- •9.2 Вибір шинопроводів
- •9.3 Вибір запобіжників і автоматичних вимикачів
- •І0 вибір і розрахунок релейного захисту силового трансформатору.
- •11 Розрахунок захисного заземлення
- •Порядок розрахунку захисного заземлення
- •1 Характеристика споживачів електроенергії і визначення категорії електропосточання
- •2 Розрахунок електричних навантажень
- •2.1 Розрахуно електричних навантажень ремонтно – механічного цеху.
- •2.2 Розрахунок електричних навантажень цехів заводу методом коефіцієнта попиту, Кп
- •3 Компенсація реактивної потужності
- •4 Техніко – економічний вибір схеми зовньошнього електропосточання підприємства.
- •5 Вибір кількості підстанцій, кількості й потужності силових трансформаторів
- •Знаходження центру електричних навантажень (цен) підприємства
- •6 37 КВ розрахунок струмів короткого замикання
- •7 Вибір електроустаткування підстанції.
- •Вибір камери розподільного устаткування (кру)
- •Основні технічні показники кру2 – 10 – 20у3
- •8 Вибір живільних кабелів
- •1 Лінія л1. Виробничий цех № 17
- •9 Вибір і розрахунок релейного захисту
- •10 Розрахунок заземлюючого присторою
- •Додаток а
- •Завдання і
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Додаток б
- •Додаток в
- •1. Загальні відомості про силові кабелі середньої напруги з ізоляцією зі зшитого поліетилена.
- •Маркірування, Вибір напруги і поперечного перерізу жил і екранів.
- •Конструкція і припустимі струмові навантаження кабелів
- •АПвЭбп, аПвЭбв, аПвЭбВнг, аПвЭбВнгд, ПвЭбп, ПвЭбв, ПвЭбВнг, ПвЭбВнгд
- •Додаток г
- •Питомі втрати активної потужності в повітряних лініях
- •Питомі втрати активної потужністі в лініях 35 кВ
- •Література.
2 Розрахунок електричних навантажень
2.1 Загальні положення
Електричні навантаження визначаються для наступного вибору і перевірки струмоведучих елементів і трансформаторів шодо нагрівання й економічного розуміння.
Основні вихідні дані для розрахунків рекомендується брати з переліку електроприймачів із указівкою номінальної потужності, призначення чи механізму технологічної установки, режиму роботи, напруги, числа фаз і інших характеристик.
У навчальних проектах з електропостачання промислових підприємств звичайно застосовуються два методи визначення розрахункових навантажень:
– за середньою потужностю і коефіцієнтом максимуму (метод упорядкованих діаграм);
– за номінального потужностю і коефіцієнтом попиту.
Перший застосовується для розрахунку навантажень ремонтно-механічного цеху. Другим методом визначаються навантаження інших цехів і підприємства в цілому
-
2.2 Визначення розрахункових навантажень за методом коефіцієнта попиту
Для групи приймачів розрахункове навантаження визначається за формулами
Рр.=КпРном, кВт (2.1)
Qр=Ррtgφ, кВАр (2.2)
,кВА (2.3)
де Pр, Qр, Sр - відповідно розрахункові активна, реактивна і повна потужності навантажень;
Кп - коефіцієнт попиту даної групи приймачів, прийнятий з довідкових матеріалів [1] таблиця 2.6; [12] таблиця 24 – 1, [6] таблиця 2.2, додаток Б.
Рном - сумарна номінальна потужність даної групи приймачів (відповідно до завдання), кВт;
tg φ - визначається за середньозваженим характерним для даної групи приймачів cos φ, що наводиться в довідкових матеріалах.
Розрахункове навантаження вузла системи електропостачання (цеху, корпусу, підприємства) визначається підсумовуванням розрахункових навантажень окремих груп приймачів, що входять у даний вузол, з урахуванням коефіцієнта різночасності максимумів навантаження.
, кВА (2.4)
де - сума розрахункових активних потужностей навантажень окремих груп (цехів) приймачів, визначених за формулою (2.1), кВт;
- сума розрахункових реактивних потужностей навантажень окремих груп (цехів) приймачів, визначених за формулою (2.2), кВАр;
Крч - коефіцієнт різночасності максимумів навантаження окремих груп приймачів, прийнятий у межах 0,82 – 1,0.
2.3 Визначення розрахункових навантажень за середньою потужностю і коефіцієнтом максимуму
Трифазні електричні приймачі
Метод визначення розрахункового навантаження за середньою потужностю і коефіцієнтом максимуму (метод упорядкованих діаграм).
Для групи електроприймачів одного режиму роботи середня активна і реактивна потужності навантажень за найбільш завантажену зміну знаходяться по таких формулах:
Рсм=КвРном , кВт, (2.5)
Qсм=Рсмtgφ , кВАр (2.6)
де Кв - груповий коефіцієнт використання активної потужності, обумовлений для окремих характерних груп приймачів за довідковими даними (1,2,3,6). Наприклад [1] таблиця 2.1, [2] таблиця 2.11, [6] таблица 2.2, [12] таблиця 24 – 1 24 – 7, додаток Б.
За наявності в одній групі електричних приймачів з різними режимами роботи вираження (2.5) і (2.6) міняються:
, кВт (2.7)
, кВАр (2.8)
Розрахункове максимальне навантаження групи електричних приймачів: Рмакс.с = Кмах Рсм, кВт (2.9)
Qмакс.с = Кмакс Qс, кВАр (2.10)
Коефіцієнт максимуму активної потужності Кмакс визначається за таблицями чи рисунками [1,2,3,6], наприклад [1] таблиця 2.3, [2] таблица 2.3, рисунок 2.15, [6] таблиця 2.6, [3] таблица 3.2, у залежності від значення групового коефіцієнта використання КВ й ефективного числа електричних приймачів групи nе.
Ефективне число електричних приймачів даної групи визначається за універсальною формулою:
, (2.11)
де - квадрат суми номінальних потужностей електроприймачів, кВт
- сума квадратів тих же потужностей, кВт.
При кількості електроприймачів у групі, рівній чотирьом і більше, допускається приймати nе рівним дійсному числу електроприймачів n за умови, що відношення номінальної потужності найбільшого з них до номінальної потужності найменшого електроприймача менше трьох:
(2.12)
Для практичних розрахунків замість формули (2.11) користуються спрощеними формулами:
а) при m>3 і Кв≥0,2 ефективне число електроприймачів
(2.13)
де - сума номінальних потужностей групи електроприймачів, кВт;
Pном.макс.і - номінальна потужність одного найбільшого електроприймача групи, кВт.
У тих випадках, коли nе > n, варто приймати nе=n;
б) при m > 3 і Кв < 0,2 порядок визначення nе наступний:
1. вибирають найбільший за номінальною потужностю приймач групи, що розглядаємо;
2. вибирають найбільш великі приймачі, номінальна потужність яких дорівнює чи більша половини потужності найбільшого приймача групи;
3. визначають кількість електроприймачів nI, номінальна потужність яких дорівнює чи більша половини потужності найбільшого приймача і сумарну номінальну потужність найбільших приймачів групи Pном.і;
4. визначають кількість всіх електроприймачів групи n і їх сумарну номінальну потужність Рном;
5. знаходять значення і ;
6. за кривими і знайденим значенням і , визначають значення nе* [1] таблиця 2.2, [2] таблиця 2.14, [6] таблица 2.7, а потім з вираження знаходять nе = nе*n,
в) при n > 3 і nе < 4 розрахункове максимальне навантаження
,кВт (2.14)
де Кз - коефіцієнт завантаження (для тривалого режиму КЗПВ=100% = 0,9; для повторно – короткочасного режиму Кзпкр = 0,75; для автоматичного режиму Кзар = 1 [2] стор 54
Рном.і - номінальна потужність одного єлектроприймача, кВт.
Визначити nе можна на калькуляторах, комп’ютерах за програмою
1
M+
2ndF
2
2 ndF М+ On/c
X2
2ndF
=
Приклад: Р1 = 25,5 кВт; Р2 = 25 кВт; Р3 = 24,9 кВт; Р4 = 24,8 кВт; Р5 = 24,5 кВт; Р6 = 4,5 кВт ∑Рном = 129,2 кВт nе = 5,33
Для електроприймачів із практично постійним графіком навантаження (КВ > 0,6) значення Кмакс приймається рівними одиниці і максимальна розрахункова потужність навантаження визначається за середньою потужностю навантаження за найбільш завантажену зміну:
Рмакс.с = Рсм = КвРном,кВт (2.15)
Реактивна максимальна розрахункова потужність групи єлектроприймачів з різними режимами роботи:
Qмакс.с = Кмакс Qсм, кВАр (2.16)
Відповідно до практики проектування приймають Qмакс.с = 1,1 Qсм при
nе ≤ 10; Qмакc.c = Qсм при nе>10.
Якщо в групі електричних приймачів цеху чи підприємства є електричні приймачі, що працюють з випереджальним струмом, їхні реактивні потужності Qс приймаються зі знаком мінус і віднімаються з загальної реактивної потужності.
Після визначення Рмакс.с і Qмакс.с можна підрахувати повну потужність:
, кВА (2.17)
Максимальна розрахункова сила струму для електроприймачів змінного струму
, А (2.18)
або (2.19)