III.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 7

IV.Узагальнення вивченого матеріалу 12

V.Висновок 12

VI.Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 12

VII.Домашнє завдання 12

Урок № 36 І. БАГРЯНИЙ. «ТИГРОЛОВИ» ЯК УКРАЇНСЬКИЙ ПРИГОДНИЦЬКИЙ РОМАН. ПРОБЛЕМА СВОБОДИ Й БОРОТЬБИ ЗА СВОЄ ВИЗВОЛЕННЯ. ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ 17

I.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок 17

II.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку III. Опрацювання навчального матеріалу 17

0.ДОВЖЕНКО - ВІДОМИЙ У СВІТІ КІНОРЕЖИСЕР, ЗАСНОВНИК ПОЕТИЧНОГО КІНО 21

1.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок 21

II.Мотивація навчальної діяльності. 21

III.Опрацювання навчального матеріалу 21

IV.Узагальнення 24

V.Висновок 24

VII.Домашнє завдання 24

IV.Узагальнення вивченого матеріалу 28

V.Колективне складання тез-висновків 28

VI.Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 28

VII.Домашнє завдання 28

0.ДОВЖЕНКО. «ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА». 29

СПОВІДАЛЬНІСТЬ ОПОВІДІ. ПОЄДНАННЯ МИНУЛОГО Й СУЧАСНОГО. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ 29

1.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок 29

II.Мотивація навчальної діяльності. 29

III.Опрацювання навчального матеріалу 29

IV.Узагальнення вивченого матеріалу 32

V.Висновки. «Мікрофон» 32

VI.Оголошення результатів 32

VII.Домашнє завдання 32

урок № 40 УСНИЙ ТВІР-РОЗДУМ «МОРАЛЬНА КРАСА Й ДУХОВНА ВЕЛИЧ ЛЮДИНИ В КІНОПОВІСТІ О. ДОВЖЕНКА “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА"» 33

I.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку 33

II.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок 33

III.Сприйняття й засвоєння матеріалу 33

ПОЛОВИНІ XX - ПОЧАТКУ XXI ст. 35

I.Організаційний момент 35

II.Мотивація навчальної діяльності 35

III.Актуалізація опорних знань 35

IV.Оголошення теми й завдань уроку 35

V.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу. 35

VI.Підбиття підсумків 40

VII.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів 40

VIII.Домашнє завдання 40

I.Організаційний момент 41

II.Перевірка домашнього завдання 41

III.Мотивація навчальної діяльності школярів 41

IV.Оголошення теми, завдань уроку 41

V.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 41

VI.Підбиття підсумків уроку 46

VII.Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 46

VIII.Домашнє завдання 46

V.Робота над твором Д. Павличка «Два кольори» 50

VI.Асоціативне мислення 52

VII.Творча робота 52

VIII.Підбиття підсумків уроку 52

IX.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів 52

X.Домашнє завдання 52

VI.Узагальнення вивченого 56

VII.Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 56

VIII.Домашнє завдання 56

IV.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 58

V.Ідейно-художній аналіз поезії «Сеньйорито акаціє, добрий вечір...» 59

VI.Творче завдання 60

VII.Підбиття підсумків уроку 60

IX.Домашнє завдання 60

і 79 87

Ттахтогаа ъяфтаь татчта 93

V.Огшюввеянш :с>.МВЯВЯННМНвВМ0і 102

wem 175

її 199

а*. 256

Однією з високохудожніх перлин української літератури є написання

в 1905 році глибоко патріотичної поеми Франка «Мойсей», у кожному рядку якої відчувається зболена за стражденну долю України душа автора, його любов, віра й надія на те, що прийде час і наш народ «огнистим видом засяє у народів вольних колі... і гляне, як хазяїн домовитий, по своїй хаті й по своїм полі». Тобто побудує власну самостійну державу.

Використавши біблійну легенду, поет створив високохудожній філософ- ^ ський твір, в якому висловив погляди на історичну долю свого народу, ^ пов’язуючи її з революційними подіями в Росії. Поет вірить, що волелюбний _ь і талановитий український народ не примириться зі своїм поневоленням, ^ підніметься на визвольну боротьбу і здобуде перемогу: «Вірю в силу Духа с і в день воскресний твойого повстання». ь

У передмові до поеми «Мойсей» Франко писав: «Основною темою поеми ь я зробив смерть Мойсея, як пророка, не признаного своїм народом. Ця тема Ь в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіда- ^с нні». За жанром «Мойсей» — філософська поема, яка складається з прологу ^ь і 20 пісень (роздумів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульп- ^ тура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, пе­ребуваючи в 1904 р. в Італії.

У пролозі поеми І. Франко немовби стисло формулює її ідею. У хвилюю-. чих, натхненних рядках перед читачем постає історична доля українського народу, його минуле, сучасне й майбутнє. Автор звертається до народу: «На- ' роде мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздоріжжі». Таким було українство на початку сторіччя: розшматоване, розділене між кількома державами, після кількох століть панської неволі, воно не маючи свого ва- $ тажка, пророка, не знало, куди і як рухатися.

Пролог написано терцинами, які вперше застосував Данте в «Божествен­ній комедії». Це строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба. Перший рядок

у терцині римується з третім, а середній — з першим і третім рядком на­ступної строфи.

У центрі розповіді в поемі знаходиться постать іудейського пророка Мой- сея, якому судилося збудити в людях почуття власної гідності.

Протягом поеми розказана його доля, як від рабства єгипетського увів свій народ у пустелю, як мучили пророка спокуси й сумнів під час нескін­ченних мандрів пустелею, але єврейський народ дістав бажаного. А пророк залишився забутим і «відіпхнутим» своїм народом.

2. Бесіда за змістом поеми «Мойсей» ^

• Якими думами сповнений вступ до поеми?

• Для чого пророк нагадує своєму народові про рабське минуле і Божий задум?

• Чим керується Мойсей у своїх діях?

• У поемі є притча про терен? Кого символізує ця рослина?

• Чи доречним є порівняння іудеїв з тереном?

• Яке ваше враження від поеми «Мойсей»?

• Якими словами у творі сказано, що шлях поступу завжди тяжкий і да­ється дорогою ціною?

3. Образ Мойсея

Поет змальовує Мойсея справжнім народним ватажком. Він був повністю відданий інтересам пригніченого народу, усе життя, силу й здоров’я віддав йому. Сорок років проводир разом із народом прокладав важкий шлях у пус­телі до омріяної країни, де на них чекало щастя й вільне життя.

Все, що мав у житті, він віддав Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї.

У своїх вчинках Мойсей керується не так вказівками Єгови, як почуттям великої любові. Навіть гіркі образи й приниження співвітчизників не викли­кають у ньому злоби й ненависті. І в тяжкі години вигнання, у час страшної самотності він душею зі своїм нардом.

Після розмови з Азазелем Мойсей відчуває сумнів, чи не варто було ли­шитися в Єгипті. За це Єгова суворо покарав його:

А що ти усомнивсь на момент Щодо волі моєї,

То побачивши сю вітчизну,

Сам не вступиш до неї.

Але зі смертю Мойсея не вмерли його ідеї та наміри. Єгошуа, «князь ко­нюхів», продовжує справу пророка і проводить ізраїльтян до обіцяної землі.

4. Бесіда

• Кого звинувачує у своїх бідах Мойсей?

• Якими художніми засобами автор розкриває образ Мойсея?

• Які риси притаманні характеру Мойсея?

4. Чи є які хиби в Мойсея?

• Чому смерть Мойсея змусила народ переглянути свої погляди і раптово осягнути Боже призначення?

• 3 ким ми можемо зіставити образ біблійного вождя?

0. Чим приваблює вас образ Мойсея?

5. Складання плану-характеристики Мойсея Орієнтовний план

1. Центральний образ поеми — Мойсей.

2. Опис зовнішності.

3. Особлива місія Мойсея.

4. Відданість інтересам народу.

5. Важкі сумніви, внутрішня боротьба пророка.

6. Трагізм долі Мойсея.

7. Віра в майбутнє.

6. Інші образи поеми

Центральним образом поеми «Мойсей» є народ-борець. Поет змальовує живу картину побуту народу. Читач чітко уявляє життя табору, звуки жур­ливих пісень. Він проймається сумом, що не вистачає каші для тварин і мо­лока для дітей.

Мойсей порівнює народ із сліпцями, сірими волами, що гнуть shzI з ярмі, з губкою бука, яка довго ловитиме іскру, з бидлом, котре йде з плуг, із зди­чавілим конем, що летить у безодню з розгону.

У багатьох місцях поеми неважко з образі єврейського племені зшзнати український народ. Поет страждає за свій «замучений, розбитий» народ, який за століття національного гніту перетворився з купу рабіз, які можуть ви­ражати свою злість і незадоволення.

Франко викриває ті ворожі сили, що сіяли в народові незіру з перемогу. Ці сили виведені в образах Авірона й Датана. Вони наказали Мойсееві мов­чати, припинити свої пророцтва, що закликають народ до бунту й до змін, загрожуючи йому самому. Устами Мойсея Франко засуджує зрадників, які сіють недовір’я і закликають народ примиритися з жалюгідним становищем. Мойсей не боїться погроз зрадників. Добре розуміє, що головне для народу, який піднявся,— ні на хвилину не зупинятися, невпинно йти вперед.

Франко вірить, що народ таки подолає всі перешкоди та дістане сво­боду і -

Єврейський народ у поемі Франка знайшов у собі сили, згуртувався до­вкола нового поводиря. Це Єгошуа, «князь конюхів», що закликає: «До по­ходу!», «До зброї!», «До бою!».

Народ не може примиритися зі своїм поневоленим становищем. Він про­ймається духом боротьби.

7. Поема І. Франка — видатний твір світової літератури

Поема «Мойсей» — великий витвір художньої майстерності Франка. У пое­мі письменник показав народ як творця і рушійну силу в розвитку історії. Через увесь твір проводиться ідея могутності й незламності народу. Своєю ви­сокохудожньою майстерністю, ліризмом і динамічністю образів вона займає почесне місце в скарбниці кращих надбань світової літератури.

Ця поема справила величезне враження на М. Коцюбинського. У листі до Франка він писав у 1905 році: «Сердечно дякую Вам... за сей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір. Тепер, коли кордон фактично отворений, «Мойсей» побачить і український світ — і се мене радує несказано».

Не лише українська, а й зарубіжна критика схвально відгукнулася на по­яву «Мойсея». Ще за життя Франка вона була перекладена польською, ро­сійською і німецькою мовами, а сьогодні ми маємо дев’ять іншомовних пе­рекладів. Читача будь-якої національності приваблюють ідеали людяності, свободи, добра, справедливості. Особливо ж цінною є ідея утвердження права народу на незалежність, на свою державу.

У поемі «Мойсей» І. Франко закликає своїх сучасників і нащадків до ду­ховної єдності в боротьбі за національне й державне відродження української нації.

4. Підсумок уроку

• У чому історична доля українського народу схожа з долею єврейського

народу?

• Чому Франка називають українським Мойсеєм?

• Чи можна вважати слова біблійного пророка словами І. Франка, зверне­ними до українського народу?

5. Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять уривок з прологу до поеми «Мойсей*.

2. Аналіз поеми «Мойсей».

3. Характеристика образу Мойсея.

4. Скласти цитатний план до прологу поеми «Мойсей».

і Урок № 28

Учитель:

НОВЕЛА «СОИЧИНЕ КРИЛО». ЗОБРАЖЕННЯ ЖІНОЧО! ДОЛІ В НОВІТНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС НОВЕЛИ

0. Мета: розглянути композицію новели; розкрити образ Марії, його

^ неоднозначність, визначити основний морально-етичний пафос

^А новели; розвивати зв’язне мовлення, навички роботи над зміс-

^ том прозового твору; виховувати в учнів позитивні морально- Клас

психологічні якості.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: зміст новели «Сойчине крило», виставка прозових творів

І. Франка.

Дата:

ХІД УРОКУ * .

-»

І. Організаційний момент 1 II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку

0. НІ. Актуалізація опорних знань ^ IV. Перевірка домашнього завдання

± 1. Декламування напам’ять уривка з прологу до поеми «Мойсей»

^к 2. Ідейно-художній аналіз поеми

і, 3. Читання учнями цитатного плану до прологу поеми

і Зразок цитатного плану:

^ 1. «Народе мій, замучений, розбитий, / Мов паралітик той на роздо-

х ріжжі».

^ 2. «Твоїм будущим душу я тривожу».

• 3. «Невже тобі на таблицях залізних / Записано в сусідів бути гноєм».

¹ 4. «Невже повік уділом буде твоїм / Укрита злість, облудлива покірність».

• 5. «Невже задарма стільки серць горіло».

6. «Задарма край твій весь политий кров’ю».

7. «Вірю в силу духа / І в день воскресний твойого повстання».

8. «О, якби пісню взять палку, вітхненну, / Що міліони порива з собою».

9. «Та прийде час, і ти огнистим видом / Засяєш у народів вольних колі».

10. «Покотиш Чорним морем гомін волі».

11. «Твойому генію мій скромний дар весільний».